Хокей у Дрогобичі? У Дрогобичі хокей!

Невблаганно летить час, змінюються покоління, а разом з тим види дитячих та юнацьких розваг і відпочинку. Не завжди ці зміни є позитивними. В наші дні із настанням холодів діти здебільшого перебувають на свіжому повітрі лише по дорозі до школи та відвідуючи друзів або рідних.

Plakat_final

щоб збільшити, клацніть на фото

Дитячу увагу всеціло захопили новітні технології та всілякі модерні «прибамбаси», від яких часто більше шкоди, аніж користі. А ще якихось 2-3 десятиліття тому зимова пора несла для дітвори, молоді та навіть і дорослих цілий набір утіх, як-от: катання на ковзанах, санках, лижах, гра в хокей, сніжки, ліплення сніговиків. Зараз чи то інші пріоритети в підростаючого покоління, чи елементарна відсутність бажання активного зимового відпочинку, але мало хто із хлопчаків вміє тримати ключку і добре стояти на ковзанах.

А от старше покоління дрогобичан добре пам’ятає хокейні баталії, які точилися на льодових майданчиках міста, а їх було безліч: у СШ №3, №2, №5, в центральному парку міста і на природних водоймах – близько 10! Проводились чемпіонати шкіл та підприємств, турніри на приз «Золота шайба». Зараз, на жаль, це лиш історія.
Можливо, однією з причин цього є відсутність підтримки з боку влади та відносно низька популярність зимових видів спорту порівняно із тим же футболом, тенісом чи баскетболом.

Та незважаючи на це, наше місто завдяки ентузіазму палких прихильників хокею може похвалитися хокейною командою, яка на момент створення була єдиною з- поміж усіх районних центрів Львівщини! Хокейна команда Спортивно-оздоровчого центру «Еней» на чолі із капітаном Юрієм Кушликом ось уже сім років прославляє наше місто на регіональних турнірах, обласних зимових спартакіадах, змаганнях в Західноукраїнській хокейній лізі.

А починалося все далекого 2002 року, коли вихованець уславленого дрогобицького хокеїста Валерія Тодорова, Юрій Кушлик разом із директором СОЦ «Еней» Михайлом Городинським організували облаштування ковзанки в мікрорайоні по вул. Самбірській. Сюди відразу ж потягнулися і малеча, і дорослі. Згодом серед любителів хокею відібрали найбільш талановитих, і таким чином викристалізувалася хокейна команда «Еней».

До її складу увійшли дрогобичани Валентин Василенко, Костянтин Тура, Олег Кобрин, Сергій Захаров, Василь Ключак, Ярослав Кахнич, Роман Ільчишин, Роман Чоловський, Теодор Дорожівський, Олесь Фаранович, Олександр Тура, Ігор Німилович, Руслан Олеш, Ігор Николишин, Микола Маркович.

Це справжні фанати хокею, які завдяки тільки власним зусиллям ,без підтримки спонсорів та влади відразу ж почали здобувати перемоги над більш досвідченішими командами і тепер щорічно успішно виступають в регіональних турнірах, займаючи призові місця. Зокрема, в 2005 році наші хлопці в обласній спартакіаді із зимових видів спорту здобули почесне друге місце, поступившись лише команді «ВІМ-Беркут» зі Львова, а загальна кількість набраних «енеївцями» очків забезпечила команді Дрогобича перше місце в загальнокомандному заліку.

У тому ж році «енеївці» здобули «бронзу» в престижному регіональному турнірі.
Щоб розповісти, як виживає та ще й перемагає у непростих умовах команда талановитих енергійних хокеїстів, ми запросили в редакцію капітана хокейної команди СОЦ «Еней» Юрія Кушлика.

Пане Юрію, розкажіть, життя в хокейному клубі «Еней» на сьогодні?

p3070218

Максим Кушлик, Максим Захаров, Олег Німилович (щоб збільшити, клацніть на фото)

15 листопада стартувала Західноукраїнська хокейна ліга. Вперше в ній бере участь 13 команд – це представники всіх обласних центрів Західної України. У першій ж грі ми отримали перемогу 6:2 над командою міста Тернополя. Це свідчить про повну бойову готовність команди. Найбільша втіха, що залучається молодь, не дивлячись на відсутність тренувальної бази.

Який найбільший здобуток команди «Еней» за всю історію її існування?

Найбільший здобуток – це її функціонування та участь у змаганнях.
Чи намагалися Ви знайти постійного спонсора для команди?
Так, ми намагалися і намагаємось. Ми готові до співпраці з усіма. Будемо вдячні, якщо хтось відгукнеться.

У чому секрет успішних виступів вашої команди, адже без спонсорів та своєї ковзанки для тренувань справді нелегко перемагати більш досвідчені команди? Як вам це вдається?

Постійні тренування, двосторонні ігри дозволили хлопцям впевнено почуватися на ковзанах, награти комбінації, вправно володіти ключкою і забивати шайби у ворота суперника. Не маючи належних умов для тренування у рідному місті, «енеївці» виїжджали на тренування до Львова, де на той час вже було створено єдиний в західному регіоні штучний льодовий майданчик. Та й сама екіпіровка хокеїста – задоволення не з дешевих, коштує вона близько тисячі доларів. На все це нам доводиться самостійно знаходити кошти.
Однак, незважаючи на всі труднощі, до перемоги нас веде велике бажання грати і вигравати.

А як оцінила ваші заслуги перед містом міська влада?

До цього часу, можна сказати, що ніяк. Міська влада досі залишалася глухою до потреб «енеївців», надаючи перевагу футболу. Створення ж льодового майданчику по вул. Самбірській так і залишилося прецедентом, не послужило поштовхом для посадовців, щоб приділити увагу розвитку зимових видів спорту й організації зимового дозвілля загалом. Тож минулого року ми разом із Михайло Городинським, не чекаючи вже на допомогу ні від кого, паралельно із облаштуванням льодової ковзанки по вул. Самбірській, організували ще одну ковзанку у Парку культури та відпочинку.

Ви сказали, «до цього часу»… Чи ще сподіваєтесь на підтримку від влади?

Так. Нещодавно ми зустрічались із міським головою Миколою Гуком, і вперше за всю нашу історію він пообіцяв закласти в бюджет 2010 р. гроші на розвиток хокею в Дрогобичі. Тож будемо надіятися, що нас нарешті почуто. Це також буде сигналом для «Федерації хокею України», що цей вид спорту має підтримку у місті і збільшить наші шанси у боротьбі за будівництво льодового палацу.

А як підтримується хокей на державному рівні?

Я б сказав, що належно. В Україні є тільки два види спорту які мають Державну цільову соціальну програму – це футбол і хокей. Мета цієї програми, яка називається «Хокей України», полягає у створенні умов для забезпечення протягом 2008-2012 рр. відповідного рівня охоплення хокеєм різних груп населення для формування здорового способу життя і відбору та підготовки обдарованих осіб для спорту вищих досягнень.
Згідно з цією програмою закладено кошти для побудови 60 льодових палаців по всій Україні протягом 2008-2012 рр., а в деяких містах такі палаци вже навіть функціонують. Шанс побудувати такий палац має і Дрогобич. Міська влада за нашим клопотанням в лютому звернулася до Федерації хокею України із пропозицією долучитися до програми «Хокей України». Для цього навіть вже узгоджено розташування льодового палацу – це територія, що прилягає до ДЮСШ. Від Федерації відповідь не забарилася, в листі йшлося зокрема, що, враховуючи значимість Дрогобича у питанні регіонального розвитку хокею, Федерація докладатиме максимальних зусиль для реалізації будівництва майданчику із штучним льодом у нашому місті. Тепер ми чекаємо, що з Києва приїде представник і ознайомиться із запропонованою земельною ділянкою. Якщо ця територія відповідатиме всім вимогам, тоді можна сподіватися на позитивне для нас вирішення питання.

Хокей – найбільш швидкісна командна гра, і в ній має місце велика статистика травм. Якими якостями повинен бути наділений юнак, щоб стати хокеїстом? Чи не потягне це важких наслідків для здоров’я в майбутньому? Пам’ятаю, колись була навіть пісня «Трус не играет в хокей». Що скажете про все це?

За статистикою травм завдяки захисній екіпіровці хокей набагато менш травматичний, аніж згадуваний уже футбол. У хокею немає бігу, немає навантаження на якусь одну конкретну групу м’язів. Тут задіяні в однаковій мірі всі групи м’язів, одночасно працюють руки і ноги, шия і голова, торс. Тому немає якоїсь перенавантаженої ланки, яка б потім могла бути вразливою. Хокей – це поєднання багатьох видів спорту, навіть тих же шахів: розташування гравців та виконання комбінацій. Це командний дух і відчуття партнера по команді, швидкість прийняття рішень. Це єдиний командний вид спорту, де дозволено силові прийоми. Справді, слова відомої пісні влучно відображають якості хокеїста.

Які плани в «енеївців» на найближчий час?

Успішна участь у вже згадуваному турнірі та на чемпіонаті Львівської області. А ще традиційне створення зимою двох ковзанок – по вул. Самбірській та в Парку культури і відпочинку, де будемо тренуватись. До речі, запрошуємо усіх мешканців міста на ковзани! Також серед планів – залучення молодих гравців і популяризація хокею серед хлопчаків міста.

Чи є в команди майбутнє? Маю на увазі, чи підростає заміна?

Звичайно. Підростає молода зміна. Два роки тому до команди долучився молодий гравець – Соколович Андрій, цього року – 19-ти річний Кріцак Юрій. Окрім цього, зимою на ковзанках збираються діти, з якими займаються наші хокеїсти, влітку ми з ними їздимо на тренування в міста, де існують круглорічні ковзанки. Минулого року наші хлопчаки вперше брали участь у турнірі в м. Львові серед однолітків.
При нагоді хотів би запросити усіх вболівальників нашої команди на матчі Західноукраїнської хокейної ліги до м. Новояворівськ, де команда проводить свої домашні зустрічі. З календарем змагань та результатами ігор можна ознайомитись на сайті www.hc.lviv.ua. До зустрічі на ковзанці !


Віра ЧОПИК

Leave a Reply