Афганський слід на скрижалях нашої пам’яті

15 лютого біля пам’ятного знаку воїнам-афганцям, що на вул. Шевченка, відбувся мітинг-реквієм, присвячений 21-ій річниці виведення Радянських військ з Афганістану. Чимало людей зібралися того дня, щоб вшанувати пам’ять українських хлопців, які віддали своє життя в далекій чужій країні.

Туди їх скерував для захисту власних інтересів тоталітарний режим. Вони не захищали свої рідні землі чи домівки – хлопці захищали себе і своїх друзів. У цій непотрібній війні загинуло 3280 українців, серед яких – 12 дрогобичан. Це Анатолій Герцан, Григорій Толстой, Степан Прінда, Василь Микосовський, Володимир Вороняк, Олександр Богонос, Михайло Прухницький, Віктор Пенделяк, Роман Данилків, Валерій Аладьїн, Анатолій Шилов, Дмитро Петров. 31 мешканець Дрогобиччини отримав поранення. Історія довела, що введення радянських військ до Афганістану було великою помилкою. Але помилки тодішнього радянського керівництва в жодному разі не применшують честі і гідності воїнів, офіцерів, які героїчно і самовіддано виконували свій військовий обов’язок. За подвиги, здійснені на землі Афганістану, 72-ом військовослужбовцям присвоєно звання Героя Радянського Союзу, 26 з них отримали їх посмертно.

Пам’ять про тих, хто віддав життя в горах Афганістану, і про живих воїнів-афганців має завжди залишатися в серцях співвітчизників. Після панахиди за загиблими воїнами-афганцями, яку відслужив священик УГКЦ Іван Гнатів, відбулось покладання квітів до пам’ятника та військовий салют.

Перед присутніми виступили міський голова Микола Гук, голова Дрогобицької регіональної спілки ветеранів Афганістану Іван Андруневчин, представник Української спілки ветеранів Афганістану Богдан Мозоль. Вела віче начальник відділу сім’ї, молоді і туризму міськради Олександра Пашко.

Микола Гук та Іван Андруневчин вручили родичам загиблих в Афганістані та інвалідам першої групи Афганської війни матеріальну допомогу. А відтак до підніжжя монументу лягли квіти пам’яті. Повз пам’ятник урочистою ходою пройшла колона солдатів, віддаючи честь загиблим воїнам. Із неба сипав сніг. Він вкривав вистелений багряними трояндами п’єдестал пам’ятника. Квіти на снігу немов би символізували загиблих хлопців, котрі не повернулися з війни, розв’язаної через імперські амбіції радянських керівників. Люди не приховували своїх сліз. Від мокрого снігу плакала і фігура Божої Матері, біля підніжжя якої стояли 12 фотографій дрогобичан, котрі віддали життя за так званий інтернаціональний обов’язок. У пам’ять про них на постаменті горіли лампадки…

Ярослав ГРИЦИК

Джерело: Галицька Зоря

Leave a Reply