А ти записався в корупціонери?

Підприємці вимагають скасувати антикорупційне законодавство. Пакет антикорупційних законів знищить малий та середній бізнес в Україні – впевнені підприємці. Утиснення прав, не відповідність конституції, нелогічність окремих положень, порушення процедури – таким є неповний перелік претензій бізнесменів до пакету законів.

«Цей антикорупційний пакет далеко не відрізняється правовою бездоганністю. Положення антикорупційного пакету законів, безсумнівно, порушують права людини та суперечать Конституції України в цілому», наголосила на засіданні Львівського прес-клубу реформ юрист, член робочої групи Клубу підприємців Львівської області Ірина Маковецька.

Правники наголошують, нові закони настільки розширюють саме поняття корупції, що туди можна вписати практично кожного. «Корупціонерами тепер є всі», – наголошує Маковецька.

Відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» корупційним правопорушенням відтепер вважається зайняття іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час) особами, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або особами, спеціально уповноваженими на виконання таких обов’язків в юридичних особах, а також фізичними особами-підприємцями.

До цих осіб належать – керівники, їх заступники, головні бухгалтери, начальники цехів, завідувачі складів, виконроби тощо. Відповідно їм заборонено: входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом. Тобто підприємця можуть притягнути до адміністративної відповідальності, якщо він займається будь-якою іншою підприємницькою діяльністю або виконує оплачувані господарсько-розпорядчі чи адміністративно-організаційні функції.Це означає, що пересічний менеджер підприємства не може бути суб’єктом підприємницької діяльності або акціонером чи учасником товариства і навпаки. Але частина друга статті 42 Конституції України чітко визначає перелік осіб, право яких займатися підприємницькою діяльністю може обмежувати закон.

Натомість розширення цього переліку порушує Основний Закон України, згідно з яким при прийнятті нових законів не допускається звуження обсягу існуючих прав і свобод. Якщо виходити з цих положень власник бізнесу тепер не може ним керувати. «Дуже часто є так, що малий підприємець є і директором, і бухгалтером і виконує багато інших функцій. Але новий закон трактує це як корупцію», – говорить доцент кафедри трудового, аграрного і екологічного права юридичного факультету Львівського національного університету ім. Ів. Франка, кандидат юридичних наук Оксана Жолкевич. Також корупціонером визнається пересічний менеджер, який має акції на іншому підприємстві.

Усі на вибори

Нові закони вносять багато змін до виборчого процесу. «Для того, щоб бути депутатом треба пройти перевірку на такі факти – факт притягнення до кримінальної відповідальності (і не має значення погашена вона чи ні), факт притягнення адміністративної відповідальності. Також майбутній кандидат має подати декларацію про доходи і видатки свої і своїх ближніх родичів», – розповідає Оксана Жолкевич. Саме ці норми вона вважає прямим порушенням права на приватне життя. Як відомо, до переліку ближніх родичів входять – батьки, члени подружжя, діти, брати, сестри, онуки. На весь час депутатства дані про них не становлять комерційної та приватної таємниці. «Усі ми дорослі люди і знаємо, що стосунки в родині бувають різні. Чому, якщо мій брат вирішив балотуватись до міської ради, на 5 років мають порушуватись мої права?», – запитує юрист. Подібні вимоги висуваються і до всіх членів дільничних виборчих комісій. Підприємці мають підозру, що саме ця норма і відтерміновує введення закону в дію. «Спочатку закон мали ввести в дію з 1 січня 2010 року, потім з 1 квітня 2010 року.

Зараз виборча компанія. З цим законом сформувати ДВК буде дуже тяжко», – каже Оксана Жолкевич. Викликає запитання у правників і процедура прийняття документів. Так, у прикінцевих положеннях зазначено, що закон набуває чинності з дати опублікування, а вводиться в дію (тепер вже) з 1 січня 2011 року. Оскільки закон є чинним, то процедури визначені ним можуть вже застосовуватись на практиці.

Єдиний реєстр

Нові закони передбачають створення антикорупційного бюро (яке вже очолив новобраний президент України Віктор Янукович), а також єдиного реєстру корупціонерів. При цьому, всі правоохоронні органи є суб’єктами корупційного діяльності. Компанії, які потрапляють у такий чорний список на 5 років позбавляються права брати участь у тендерах на використання бюджетних коштів. При цьому, якщо корупціонером визнається фізична особа, в перелік потрапляють усі компанії засновником чи співвласником яких вона є. Оксана Жолкевич побоюється, що цю норму використовуватимуть для усунення конкурентів на тих же тендерах. «Ніщо не заважає підкупити дрібного акціонера на дрібне порушення, через якого у чорний список потрапить ціле підприємство», – каже юрист.

З наріканням частково погодилась Рада, відтермінувавши введення в дію пакету. У пояснювальній записці до законопроекту наголошувалося, що під час експертизи проектів трьох вказаних законів головним науково-експертним управлінням і головним юридичним управлінням Ради було висловлено до їх змісту велику кількість принципових претензій. Разом з тим, львівські підприємці звернулись в конституційних суд з вимогою переглянути ці закони на відповідність конституції.

Уляна Куйдич

Джерело: Вголос

Leave a Reply