Торгівля за Львівщину та Дрогобиччину триває

Наш реґіон завше в багатьох аспектах і вимірах був привабливим і вважався надто важливим для будь-яких керманичів держави й у різні часи та епохи. Від Галичини а потім Львівської області залежали до певної міри благополуччя та спокій центральної влади.

Тому так хвилює мало не кожного, хто або причетний, або ж просто цікавиться політичними процесами й розвитком ситуації на політичній шахівниці, хто буде намісником. Даруйте – губернатором. І ось після перемоги (реваншу?) біло-синьої команди, коли вже маємо керівників у більшій частині реґіонів, нового очільника найбільшої області Заходу країни немає.

Відомо, що багато хто має тут – різного плану – власні інтереси, тому й ішлося про надто різні кандидатури. Називали, скажімо імена нардепа Горошкевича (йому, ніби-то вельми симпатизує пані Ганна Стеців-Герман), колишнього львів’янина, есдека Шурми, що зараз працює на Харківщині, ще декілька прізвищ з тієї ж обойми. Тепер же, як стало відомо з інформованих джерел, що нинішній керівник Львівщини пан Кміть, може зберегти за собою крісло. Ба більше: до нього на співбесіду вже почали їздити потенційні кандидати на посаду керівників районів області. Зокрема й нашого багатостраждального.

Тут теж точиться серйозна чи то боротьба, чи то торгівля (чого більше невідомо, бо всі знають, що при владі переважно керуються принципом „бабло перемагає зло”. Подейкували, що персоною номер один на Дрогобиччині мав стати відомий і впливовий підприємець Віктор Возняк.

Проте тепер говорять про інші персоналії. Насамперед називають ім’я не дуже відомого підприємця, полковника козацтва (досі бавиться дорослий дядько в хлопчачі забави, котрих бракувало, мабуть, у дитинстві) Ігора Куцопея.

Хто це? Керівник районного осередку Партії реґіонів, керівник виборчого штабу прихильників Віктора Януковича на Дрогогобиччині, заочний випускник Тернопільської академії народного господарства. Управлінського досвіду й досвіду роботи в держструктурах – жодного. Та знайомий з нинішнім міністром культури добродієм Кулиняком. І не виключено, що „свою людину” пан Михайло таки протягне на пост керівника Дрогобицького району. Принагідно зазначимо, що на разі не слід краянам так сильно радіти, що Мінкультури віднедавна очолює дрогобичанин. Нехай спочатку це молодий діяч покаже, що дійсно щось може змінити в галузі, що на щось позитивне здатний. А поки що довів лише, що на ювілей матері може привезти „співочого ректора” й осоромитися на ювілеї видатної Поетки Ліни Костенко.

Навряд такі кадрові призначення, які можливі в нашому краї, стануть позитивним кроком…

Узагалі певні кадрові рішення переможців виборів викликають чимало запитань. І доводять, що мало чим нинішні відрізняються від їхніх попередників. А от про те, що подібне – лише на шкоду загальній справі, громаді та державі, – мало хто замислюється. Залишається сподіватися, що здоровий глузд все ж візьме гору. Й очолять Львівщину та Дрогобиччину справді гідні особистості й освічені фахівці.

Марко Порецький

Джерело: «МАЙДАН»

Leave a Reply