Звернення Конференції трудового колективу Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка І

Олександр Довженко, Звертаючись до сучасників і грядущих поколінь, закликав: «Думаймо про велике!». На нелегкому шляху творення незалежної держави слід зосереджуватись на магістральних проблемах, вирішення яких уможливить швидший поступ, всебічний успіх і процвітання.

Дивними, якщо не сказати інакше, видаються нам рядки одного містечкового письменника, який у своїй статті окреслив Дрогобицький державний педагогічний університет імені І.Франка «регіональним навчальним закладом», а самому Дрогобичу не залишив жодного шансу стати культурним центром України.

Дивлячись на воду, одні бачать у ній тільки латаття, інші – зорі. Знаючи науковий потенціал нашого університету, категорично не погоджуємося з висновками дрогобицького письменника і краєзнавця. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка – один із флагманів української науки і культури.

Відкриття учених інституту фізики і математики нашого університету відомі в цілому світі, студентські та викладацькі ансамблі та хори звучать на найпрестижніших сценах Європи, викладачі університету запрошуються для читання лекцій у авторитетних навчальних закладах світу: декан історичного факультету професор Леонід Тимошенко саме зараз читає лекції в Сорбонні (Франція), професор Мирон Чернець викладає в Люблінській політехніці (Польща), польські студенти вчаться за підручниками, які написав для них дрогобичанин.

Видання нашого університету, назвемо тільки знакові: тритомник вибраних творів Івана Франка, «Славістика», «Франкознавчі студії», «Вісниківство», «Дрогобицький краєзнавчий збірник» відомі далеко за межами України. І після цього хтось ще може стверджувати, що університет «є і завжди буде… регіональним навчальним закладом»? Коли в душах деяких громадян Дрогобича – болотяна каламуть, моря вони не відчують ніколи. Однак сьогодні турбує нас не це.

Сьогодні поговоримо про речі надзвичайно важливі для нормального функціонування нашого університету. Йдеться про будинок, що колись мав назву Палац школяра і земельну ділянку навколо нього. Відомо, що в минулому Палац школяра (давніше – Палац піонерів) був у підпорядкуванні управління освіти. Однак, через нестачу коштів на утримання, використання та збереження у належному стані, а також для забезпечення ефективної експлуатації споруди вона була переведена на баланс Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (Ухвала IX-ої сесії третього демократичного скликання Дрогобицької міської ради від 26.У.1999 року № 221).

Знаменним у цій ухвалі було те, що зберігалася традиція: від освітян споруда знову ж таки перейшла до освітян, причому, разом із прилеглою до неї землею. У 2004 році між Дрогобицькою міською радою та Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: Дрогобич, вул. Т.Шевченка, 23 загальною площею 6500 кв.м.

Упродовж 2002 – 2007 років наш університет докладав колосальних зусиль, щоб відремонтувати споруду (колишній Палац школяра), яка, по суті, перетворилася в руїну. Вартість виконаних робіт, проведених університетом на відновлення і збереження споруди, перевищила два мільйони гривень, тоді як саму споруду на момент її передачі університету було оцінено в 55 тисяч 572 гривні. Таким чином, фактична сума оплати відновлювальних робіт, а також капітального ремонту перевищила вартість цієї споруди майже у 35 разів. Ремонт ще не завершено, та вже зараз можна стверджувати, що університет урятував для міста цю історичну споруду, побудовану більше ста років тому. Унікальність, неповторність стилю колишнього Палацу школяра відзначено комісією, яка внесла цю споруду до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова від 2008 року).

Велику тривогу і занепокоєння у членів конференції трудового колективу Дрогобицького державного педагогічного університету викликали дії деяких посадовців щодо реалізації плану продажу частини земельної ділянки, прилеглої до колишнього Палацу школяра, яка, як вже зазначалося, передана університету на правах оренди. Це перший крок до позбавлення університету не тільки земельної ділянки, а й самої споруди. Недружність, а то й ворожість такого акту стосовно університету – очевидна.

Будь-яка влада, кожна муніципальна громада із найдавніших часів прагнули зміцнити університет свого міста як частину світоглядного космосу, в тому числі й національного. Коли у Віттенберзі (Німеччина) на початку XVI століття створювався університет, студентів у ньому було більше, аніж мешканців міста.

Однак невеличка муніципальна громада на своєму зібранні вирішила зробити усе можливе для успішного функціонування міського університету. Були зібрані кошти, виділено землю, закуплено книги … Сьогодні Віттенбергський університет, у якому вчилися й українці, відомий у цілому світі.

Чи Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка колись відмовлявся від співпраці з міською владою, чи не надавав своїх приміщень для загальноміських заходів, чи не залучав кращих своїх викладачів для організації та проведення урочистостей в Дрогобичі та районі?

Усе це було і, сподіваємося, буде надалі, ми зацікавлені у дружній творчій співпраці університету і міської влади. Конференція трудового колективу уклінно просить, аби територіальна громада передала у державну власність споруду колишнього Палацу школяра. Тим більше, що сама споруда вже зареєстрована у Державному реєстрі нерухомого майна України. Земельна ділянка, прилегла до споруди, планується нами під сучасний корпус наукової бібліотеки, який буде справжнім інтелектуальним центром не тільки університету, а й цілого міста. Акт передачі стане достойним подарунком до ювілею університету, який відзначатимемо восени 2010 року. І тоді, ми глибоко в цьому переконані, ні в кого не виникне думка про «регіональність» нашого університету чи маргінальність славного міста Дрогобича.

За дорученням Конференції трудового колективу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Василь БОЙЧУК, професор, доктор фізико-математичних наук, голова Конференції трудового колективу, Валерій СКОТНИЙ, професор, доктор філософських наук, ректор університету, Олександр СВІНЦОВ, доктор економічних наук, проректор соціально-економічного розвитку університету

Джерело: Галицька Зоря

Leave a Reply