Свідомий крок від енергетичного колапсу

Актуальне інтерв’ю з цікавою людиною, науковцем, винахідником, керівником експертно-наукової ради, заступником начальника Головного управління економіки -начальником управління кономіки капітального будівництва та енергозбереження Львівської облдержадміністрації Романом Васильовичем Кузичем.

«Кожного дня пересічний мешканець українського міста прокидається, вмикає телевізор або комп’ютер, розігріває сніданок, приймає гарячу ванну або душ. Теплі батареї створюють відчуття затишку, а пральна машина та інші побутові прилади забезпечують комфорт. Так було завжди, так є, так буде, але може бути недовго», – йдеться у статті Юрія Шпака під промовистою назвою «Інфраструктура пастка, або Чому Україна приречена?» (http://www.epravda.com.ua/). «Незабаром, – пише він, – впродовж найближчих 5-6 років, почнеться неконтрольована руйнація, в тому числі з небезпечними наслідками для життя людей, а саме – життя в українських мегаполісах стане нестерпним».

Розкриваючи свою думку, автор наводить досить серйозні і добре відомі факти про стан житлового фонду, інфраструктурне забезпечення та хижацьке споживання енергії, невтішно підсумовуючи: «За оптимістичним прогнозами чиновників, ресурсу в тому вигляді, в якому він є сьогодні, має вистачити на сім років. Песимісти впевнені, що українська енергетика не дотягне навіть до Євро-2012».

Що скажете?

– Скажу, що песимісти – це працівники сфери житлово-комунального господарства, яким катастрофічно не вистачає грошей на будь-що, і зовсім не тому, що грошей немає в принципі. А оптимісти – тому і оптимісти, що поки не все, і не про все знають. Якщо серйозно – всі ці 20 років незалежності ми дійсно де успішно, а де не дуже, доамортизовуємо те, що нам залишили наші батьки. При цьому, розуміючи суть та глибину проблем, продовжували «страусину поведінку» у головному енергетичному напрямі. Але коли все зупиниться, таки доведеться повернути все, що раніше не було вкладене. Після енергетичної кризи кінця 70-х років минулого століття світ активно перейнявся проблемою енергозбереження, ми – використанням запасів Сибіру. Світова криза 90-х народила нові концепції будівництва та термореновації, і світ за останні 15 років у декілька разів зменшив енергоспоживання. В нас – прийнято понад 6 тисяч нормативно-правових актів у сфері енергозбереження та енергоефективності. Добре, що ці акти не виконуються, вони, в принципі, і не можуть бути виконані.

– Традиційно: хто винен, що робити, або з чого починати?

– Винними донедавна були дешеві енергоносії та існуюча соціальна політика. Поясню. Львівщина – найбільш газифікована область України. На опалення у регіоні щорічно йде близько 1,5 млрд.куб.м природного газу. Газ – це зручно, екологічно, ще донедавна – дешево. Разом з тим пам’ятаємо: викопні види палива вичерпуються, ціна підвищується і вже сьогодні вартість видобутку майже дорівнює енергетичній вартості видобутого – тому видобувати стає невигідно. З іншого боку, вартість заходів з енергозбереження утричі менша за вартість видобутку, і це, з точки зору фінансів, є дуже добра інвестиція. На жаль, далі констатації її вигідності ми не просуваємось. Добре, що останні п’ять років в Україні на всіх рівнях активно говорять про енергозбереження, але ефективність споживання енергоресурсів, особливо на опалення, покращується поволі. Так, вимоги до нового будівництва наближаються до європейських, але у застарілому житловому фонді досі нічого не зроблено, і резерви економії є колосальними. Щодо соціальної політики, передбачається, що малозабезпечені родини будуть захищені через систему субсидій на комунальні послуги. Як це відбувається насправді, кожен відчуває на власному гаманці. Але чи можна марнотратити енергоресурси, одночасно сподіваючись на компенсацію від держави – питання вже далеко не риторичне.

– Можна на прикладі?

– Середньостатистична українська родина з трьох осіб за рік споживає у середньому 3 500 м3 природного газу (2555 грн. за українськими цінами, або 13160 грн. – за польськими). Для при¬кладу, польська родина – до 1 000 м3. Якщо ж у вас не газ, а централізоване теплопостачання, то ви вже платите за тепло, як поляк. При цьому він тепло має, а ви, як правило, ні. Більше того, ще й змушені догріватись електрикою, за яку теж платите -окремо. Погано вже сьогодні, і якщо нічого не робити – буде ще гірше! Але є альтернатива: використовуючи сучасні технології та матеріали, можна за 12-15 тис. гривень та 2-3 дні власної роботи зробити термомодернізацію квартири, що дозволить отримати довгоочікуваний комфорт (тепло), позбутись електронагрівача і споживати газу на опалення у тричотири рази менше, а в гривневому еквіваленті – це 730 грн. На перспективу сьогодні це означає розумний крок на випередження, бо якщо завтра комунальні послуги (тепло) подорожчають (а вони неодмінно подорожчають!), у вас буде більш ніж трикратний запас з вартості.

– Добре, але спочатку треба вкласти, а гроші мають не всі. Що робити?

– Думаю, для львів’ян це проблема минулого. У 2006 на Львівщині (до речі вперше в Україні) почала діяти Програма енергозбереження для населення, за якою населення, що отримувало кредити на здійснення енергоощадних заходів, могло розраховувати на погашення 15% кредитної ставки за рахунок коштів обласного бюджету. Зазначу, до кризи 2008 року деякі кредитні установи видавали кредити під 15%, а це означає, що позичальник, з врахуванням суми компенсації, фактично мав безвідсотковий кредит. Протягом 2006-2009 рр. програмою скористалось 5407 родин, на суму близько 45 млн. грн. Ці родини отримали з обласного бюджету компенсації в сумі 5,7 млн. грн. (!) і головне – продовжуватимуть їх отримувати аж до завершення кредитної угоди. Сьогодні операторами програми є 15 кредитно-фінансових установ: 4 банки та 11 кредитних спілок. Представництва цих установ є у всіх районах області.

– А результати?

– Тільки статистика: у 2005 році населення спожило 1125 млн. м3 природного газу, ще 475 млн. м3 спожито підприємствами теплокомуненерго. Разом – 1600 млн. м3. У 2009 році населення спожило 1078 млн. м3 природного газу, підприємства теплокомуненерго – 411 млн.м3. При цьому слід врахувати, що за цей же період додатково газифіковано 204 населені пункти (+29 млн.м3), а також від централізованого теплопостачання до локального перейшло майже 36 тис. споживачів (+126 млн.м3). Таким чином, можна говорити про ефективність заходів обласної програми на рівні 155 млн.м3, або про 13,8% економії природного газу. У діючих цінах це економія 117,8 млн. гривень наших громадян. Ефективність реалізації заходів програми енергозбереження на об’єктах бюджетної сфери області вимірюється 32 % економією. Разом з тим резерв підвищення енеоргоефективності за рахунок систем обліку та малозатратних енергоощадних заходів і у бюджетній сфері, і населенням – практично вичерпано. На черзі – масове утеплення будівель, заміна вікон та дверей, встановлення систем децентралізованої вентиляції з рекуператорами повітря, робота з оптимізацією генерації. При комплексній термореновації будівель очікувана економія енергоресурсів становитиме в середньому 3,5-4 рази. При застосуванні локальних систем генерації – ще удвічі.

– Як співпрацюєте з депутатським корпусом?

– Найяскравіший приклад ефективної співпраці обласної адміністрації з депутатським корпусом, що навіть за скрути 2008-2009 рр. Програма енергозбереження для населення фінансувалась з обласного бюджету у повному обсязі. Сьогодні діє Програма енергозбереження для населення на 2009-2012 роки. Враховуючи газові проблеми, профільна депутатська комісія ініціювала, а обласні депутати прийняли рішення про збільшення до 20% відшкодування за кредитами, отриманими на встановлення котлів, які працюють на альтернативному до газу виді палива.

– Які найбільш актуальні проблеми бачите у цьому блоці?

– Перш за все, інформованість населення щодо суті енергоощадних пропозицій та очікуваних результатів. З 2004 року постійно ведемо моніторинг за’ ефективністю просвітницьких кампаній. Зазначу, що рівень знань у галузі енергозбереження і надалі залишається катастрофічно малим. Населення мало обізнане з цією проблематикою, не винятком є і керівники різних рівнів. Більше того, останнім часом до населення через рекламу все активніше доноситься недостовірна інформація. Мешканці витрачають кошти і часто отримують негативні наслідки. Чого тільки варта епопея з заміною вікон. Герметичні вікна встановили, гроші витратили, тепер боремося із наслідками: пліснява, задуха, знищені будівлі і жодного енергетичного ефекту. У Європі проблема «герметичних вікон» відома понад 10 років, є навіть спеціальний термін «синдром хворої будівлі», але жоден виробник вікон, добре знаючи проблему, не поінформував населення про можливі негативні наслідки. Ніхто не сказав: «шановний, якщо хочете мати добрий енергетичний ефект, не можна встановлювати герметичні вікна без децентралізованих вентиляційних систем». Для бізнесу головне – продати, а що буде з мешканцем – інше питання. Більше того, на ринок все більш активно просувається продукція за завищеними цінами, з непотрібними функціями, не дуже високої якості, часто від сумнівного виробника.

– Яка причина?

– Проблема банальна – брак коштів та тверезого розрахунку. З одного боку, в регіоні щорічно проходить декілька десятків цільових заходів з популяризації, проводяться найрізноманітніші виставкові заходи, активно включається у процес місцеве телебачення. З іншого – інформованість залишається на недостатньому рівні. Для прикладу: у тій же Польщі заходи енергоощадності активно популяризуються протягом останніх 20 років на всіх рівнях: від дитячого садочка до пенсіонера. Існують окремі проекти для власників, керівників, бізнесу. Сьогодні знайдено порозуміння з кредитно-фінансовими установами, операторами програми щодо додаткового інформування позичальника про основні принципи енергоощадності та можливості здійснення заходів. Плануємо, що, починаючи з травня поточного року, кожен позичальник разом з кредитом на здійснення енергоощадних заходів безкоштовно отримуватиме від кредитної установи спеціальний практичний посібник.

– Як співпрацюєте з міжнародними інституціями?

– Якщо відверто, по-різному. Але хочу висловити вдячність всім донорським організаціям за допомогу. Всі вони щиро бажають допомогти, але виходить у них по-різному. Не секрет, що в регіоні є різні громадські організації: для одних головне виконати поставлену донором мету і допомогти вирішити актуальні проблеми, для інших – «освоїти кошти донорів». Є досить пристойні організації, які багато років успішно працюють для енергозбе¬реження, але, на жаль, переважають інші.

– Наведете приклади?

– Про тих, хто робить добре-дивимось телепередачі «ЕНЕРГО-ЕГОЇСТ» на 5-му каналі щочетверга о 18.45, які підготовлені та виходять в ефір у рамках проекту Фонду Східна Європа «Вголос про енергетичну ефективність», що виконує Агенція регіонального розвитку та європейської інтеграції спільно з ТРК «Міст». Щодо інших, хочеться всім подякувати і зауважити, що якість їхньої роботи – це проблема їхніх донорів, і якщо б вони не дезінформували суспільство – про них можна було б і не згадувати.

– Відомо, житловий фонд України – це понад 10 міль¬йонів будинків загальною площею більш ніж 1 млрд. квадратних метрів. Серед них – старі та аварійні будинки, будинки, що потребують капітального ремонту і будинки перших масових серій («хрущовки» та панельні будинки), які споживають неймовірну за європейськими мірками кількість енергії на опалення. Що робити – зносити?

– Щодо старих та аварійних-напевно, так. Стосовно тих, що потребують капітальних ремонтів – необхідно рахувати, у що це обійдеться і що буде отримано у підсумку. Щодо будівель застарілого житлового фонду – їх можна за невеликі кошти привести «до пуття» власними силами. І не так багато потрібно коштів і часу, щоб зробити їх комфортними та енергоощадними, потрібно лиш: утеплити, замінити вікна і обов’язково (щоб не було грибка і було чим дихати!) встановити децентралізовану вентиляційну систему. Практичний досвід засвідчив: маючи півтори тисячі євро, довести двокімнатну «хрущовку» до комфорту власноруч можна за 2-3 дні.

– Звучить фантастично стосовно і часу, і коштів. Якщо це справді так, то за рахунок чого?

– Перш за все, за рахунок знань: власник має чітко усвідомлювати проблему і шляхи її вирішення, має добре знати: що і чому не можна робити за жодних обставин. Спрацьовує правило: якщо не хочеш вчитися – маєш мати значно товстіший гаманець, але позитивний результат все одно ніхто не гарантуватиме. По-друге, за рахунок інноваційних технологій: сучасні технології і матеріали дозволяють виконувати роботи швидко і якісно. До того ж вимоги до кваліфікації робочої сили є настільки низькі, що 90% робіт можна виконати власними силами, а це суттєва економія коштів і гарантована якість.

– Куди звертатись за порадами?

– Перш за все – самоосвіта. На спеціалізованому сайті львівської облдержадміністрації www.loda.gov.ua читаємо розділ «Енергозбереження», дивимось сайт та виставку у ЦНТЕІ, консультуємось з фахівцями Центру трансферу енергоощадних технологій (ЦТЕТ). Можна задати питання енергоаудитору відділу з питань енергозбереження головного управління економіки ЛОДА чи звернутись до членів науково-експертної ради при головному управлінні. Уряд у поточному році передбачає створення у всіх регіонах України спеціалізованих консультаційних пунктів з проблем енергоефективності. На сьогодні наочні матеріали (у т.ч. тематичні відеофільми і літературу) та практичні консультації щодо технологій, матеріалів та виконання робіт, можна отримати у ЦТЕТ або Агенції регіонального розвитку та європейської інтеграції (АРРЄІ).

– Понад 60% котлів централізованого опалення відпрацювали свій термін, їх ККД надзвичайно низький, теплотраси довгі і погано ізольовані, втрати води величезні,тарифи великі і необґрунтовані. Паливо та гроші витрачаємо неефективно. Що робимо з опаленням?

– Опалення – окрема болюча тема. На мою думку, перспектива за локальним опаленням. Це дешевше, комфортніше і справедливіше. Але йдеться, безумовно, не про котел у кожній квартирі. У багатоповерховому будинку локальне опалення – це опалення на будинок (під’їзд) обов’язково з персоніфікованим обліком. Реально це дасть економію енергоносіїв у 3-4 рази,грошей – на порядок. Додаткові переваги: відсутність «опалювальних сезонів» та оплата виключно за спожите. У сільській місцевості безумовна перевага має надаватись сучасним автоматизованим котлам на пілети, штиб, деревину. Термомодернізовані будинки класів «А,В» можуть забезпечуватись теплом і від альтернативних джерел (теплова помпа, солярний колектор,тощо).

– Декілька слів про альтернативну енергетику.

– Це працює у розвинених країнах, але, якщо відверто, – їх економічна складова забезпечується виключно за рахунок дотації (стимулюючих премій) з бюджетів різного рівня. Як правило: державного – до 20% та місцевого -до 10-30%. Головне: бездержавної підтримки альтернативна енергетика навіть на заході не живе – економічно не вигідно. В Україні перспективним є використання солярної енергії влітку (на підігрів гарячої води) та теплової енергії землі (на опалення). Але, у будь-якому випадку, навіть найменша ефективність альтернативної енергії може бути досягнута лише у будівлях добре теплоізольованих.

– На що мають розраховувати мешканці?

– Якщо відверто – на себе. Влада зможе допомогти, і безумовно, буде це робити, але маємо пам’ятати – допомогти можна лише тому, хто хоче робити і щось робить. Тому шлях до комфорту і тепла – це, перш за все, ініціатива мешканців. І приватних будинків, і мешканців квартир у багатоповерхівках. На сьогодні зроблено чимало: є знання, є технології і матеріали, є до кого звернутись і де взяти кошти. Але прийняти рішення і зробити все ж таки доведеться самому.

Джерело: Високий Замок

Leave a Reply