Лідерові «нашоукраїнців» у місцевому парламенті Богданові Іванціву не звикати до критичних стріл на свою адресу. Але й він чимало критикує тих, хто, на його думку, лише шкодить Дрогобичу. Ми розмовляємо з ним про новий вид його бізнесової діяльності, про те, чому об’єкти в Дрогобичі продають за безцінь, чому депутати знову не відправляють Миколу Гука у відставку і чи буде він балотуватися на посаду міського голови.

«Заступник міського голови не є розпорядником коштів»

- Ви відкрили свій ресторан. Містом ходять чутки: де ви гроші взяли? Кажуть, що відмили на тих дорогах, яких уже немає.

- Мені 55 років, я в бізнесі з 1992 року. Де я взяв гроші? Я працював за кордоном з 1989 до 1991 року. Я заробив і почав вкладати гроші у підприємство, яке створив. А щодо того, що я був заступником міського голови і буцімто відмив купу грошей, то запускають ці чутки, говорять різні дурниці. З червня по грудень минулого року, коли я працював заступником мера, я зробив дуже багато справ для Дрогобича, позитивних справ, як на мене. Зрозуміло, що коли зробили опитування і побачили мій високий рейтинг, то зрозуміли: щось треба робити. І почалося! Або депутатський мандат віддавай, або з посади йди, або ще щось. Пригадайте всі ці історії. Зрозумійте, що заступник міського голови не має доступу до фінансів, він не є розпорядником коштів. Моє завдання було – координація робіт, виконання тих рішень, які прийняті. Я вважаю, що свою роботу я зробив добре. Щодо ресторану (до речі, це не ресторан, а кафе), то саме життя змушує щось робити. Не працює нині економіка, моє підприємство має проблеми з замовленнями. Тому підприємство, люди, які на ньому працюють, вирішили вкласти гроші саме в цей бізнес. Будуючи якесь приміщення, даєш роботу тим людям, які з тобою. Зараз важкий час, і не хочеться людей відправляти на вулицю. Це приміщення, де нині кафе, я спочатку взяв в оренду для телерадіокомпанії «Алсет», платив 4-5 тисяч орендної плати. Вирішив викупити приміщення, щоб не платити оренди. Зараз намагаюсь дати лад, думаю, що кафе «Зорепад» привабить багатьох людей, особливо молодих, де можна привести дітей, покуштувати морозива, добре поїсти. Тут можна буде відпочити. Ви ж подивіться, в центрі майже немає подібних закладів.

- Нещодавно у «Галицькій зорі» було опубліковане інтерв’ю з директором п’ятнадцятої школи Ігорем Логином. Казали, що в кулуарах сесії Ви десь на нього нападали. Що Вам не сподобалось з того, що сказав Ігор Львович?

- Багато з того, що сказав Ігор Логин, не відповідає дійсності. Логин ніколи не був у процесі перемовин. Він представник Конгресу українських націоналістів, вони твердо виконують те, що говорить Гук. Мені здається, що депутати від КУНу ніколи не мали своєї позиції. Можливо, це й не добре, що я так кажу, але так є. Будьмо об’єктивними. Тому жодних домовленостей з Логиним не було. А те, що він говорить щодо Гука? Вимагали апеляцію відкликати, цього хотіли 28 депутатів, якщо не помиляюсь. Так ось вони разом з Логиним несуть відповідальність за те, що сьогодні є в місті. Я маю на увазі ті об’єкти, які ми продаємо за безцінь і через бездіяльність влади. Я розумію, що є рішення суду. Але якщо воно незаконне, то треба було реагувати, напевно. Душа би мала боліти, що воно незаконне.

«У нас домінує психологія нероб, радянських пролетарів»

- Чи не визріває думка у депутатів знову відправити Миколу Гука у відставку? Він не звітує перед громадою, не відповідає на листи людей, на що звернув увагу прокурор. За аналогічну бездіяльність його відправили у відставку минулого разу.

- До мене підходили окремі депутати з пропозицією ставити питання про припинення повноважень міського голови. Повноваження Миколи Гука вже закінчилися, оскільки він був обраний на чотири роки. Можна було би десь і це врахувати. Але чи є сенс у цьому? Я думаю, що це не вихід. Ми припинили його повноваження, бо розуміли його нефаховість. Думаю, що ми не один об’єкт у місті зберегли, бо за безцінь пішли би й інші об’єкти. Через бездіяльність або з мовчазної згоди міського голови це все робиться.

- Що конкретно Вам не подобається у діяльності чи, як Ви кажете, у бездіяльності міського голови?

- Ось дивіться. Він став міняти кадри. Якби ж то він ставив на посади фахових людей, але ж насправді – далеко ні. Я не хочу нікого ображати, але ж це очевидні речі. Тепер щодо продажу майна. Люди, які не мають жодного стосунку до універмагу, виграли суд і купують це приміщення за якихось три мільйони. Міський голова розводить руками і каже, що, мовляв, це рішення суду. А ми ж свого часу хотіли на аукціоні продати універмаг і одержати 15 мільйонів. Я розумію, що криза, сьогодні немає покупця, але тоді, мабуть, не варто взагалі продавати цей об’єкт. І це не перший випадок. Земля для нафтопереробного заводу – за безцінь, кінотеатр «Прометей» – за безцінь, тепер універмаг – за безцінь. Що далі? Який ще об’єкт піде за безцінь? Ви ж подивіться, все робиться за однією і тією ж схемою. А історія з парком? В якому він стані зараз? Жодного реагування з боку міського голови. Парк два роки стоїть, ніхто нічого не робить. Мене як дрогобичанина болять ці питання.

- Швидше за все, 31 жовтня відбудуться вибори до місцевих рад. Чи готова «Наша Україна» у Дрогобичі до виборів?

- Так. У нас була політрада, готуємо конференцію, буде з’їзд нашої політичної сили. Ми будемо йти на вибори. Це зрозуміло. Знаєте, ці негаразди в політиці поставили виборця в таку ситуацію, що я боюсь, аби його вибір не був набагато гіршим, ніж ми мали у попередні роки. Люди в розпачі, нікому не вірять. Сьогодні на хороших гаслах до влади прийшли такі, яким, я прошу вибачення, в школі ще треба вчитись, а потім радити іншим. Він в своєму житті собачої будки не побудував, а йде, бо хоче ощасливити місто як депутат чи міський голова. Нещодавно був у Стрию. Запитую в себе: чи я в Україні? Місто має належний вигляд, його регулярно прибирають. Чотири рази стрияни обирають Шрамов’ята міським головою, обирали народним депутатом стриянина Осташа, стриянина Гладія. І ті хлопці все робили для всього міста. Ми ж обирали самі знаєте кого. Аж варяг Гук ощасливив місто. За чотири роки Дрогобич взагалі далеко відкинутий. Думаю, що треба творити комітет з партій правого спрямування, які би могли не поборювати одні других на виборах, які би мали довіру у виборця. Є загроза для нас на місцевих виборах, бо, боюсь, що вони стануть продовженням того вибору, який ми зробили на президентських виборах.

- Чи будете Ви балотуватись на міського голову Дрогобича?

- Буду.

- Чи є якесь важливе питання для Вас, яке я не задав?

- Я би хотів наголосити на тому, що чомусь тільки у Дрогобичі до тих людей, які будують, щось створюють, негативно ставляться. Якщо ти будуєш – це зле. Чому? Я будую і буду будувати – власну хату, офіс, контору, магазинчик. Я кожного року щось роблю, щось створюю. Це моє життя, я в тому живу. Я не пропив, не прогуляв. Я з собою це в Америку не заберу. Я тут працюю, тут живе моя родина. А у нас домінує психологія нероб, радянських пролетарів. Але ми це вже проходили, цю тенденцію треба поборювати. Ось і закидають, що десь щось вкрав. Скажіть, де вкрав, що вкрав, у кого вкрав? Маса перевірок, нічого не знайшли. Якби я хоч одну гривню взяв, та Гук не знаю що би зробив!

Анатолій Власюк