Молодь

У неділю був День молоді. Погода не сприяла святкуванню, але хто хотів – веселився. У нас звично нарікають на молодь. Не така вона, мовляв, як колись. Та раніше і сніг був білішим, і дощ мокрішим. Забули, мабуть, якими були ми молодими.

Молодь нині просто інакша, має свої інтереси, відмінні від наших, свої принципи і вподобання. Мені, наприклад, не подобається, коли в переповнених маршрутках молоді люди не поступаються місцем людям старшим і навіть похилого віку. Це не лише брак виховання, в чому винні батьки цих дітей, а й відсутність християнської моралі, в чому винні уже всі ми.

Бо якщо ми живемо у бандитсько-корупційному суспільстві, то місця християнській моралі в ньому нема. Ми можемо нарікати на алкоголізм, наркоманію, сексуальні вільності нинішньої молоді, казати, що “за Польщі” (з наголосом на останньому складі) такого не було.

Ми можемо говорити, що все це важкий спадок совєтського минулого. Але вже майже дев’ятнадцять років ми живемо у буцімто незалежній державі, але справжньої незалежності – внутрішньої – не маємо. А де всі наші так звані національні й націоналістичні організації? Та там, де і всі ми, коли розв’язуємо меркантильні проблеми й не задумуємося над тим, що Бог дивиться на нас й воздасть кожному по заслугах.

Молодь має одну перевагу перед людьми старшого покоління – майбутнє. Але це вже наше завдання, аби молодь це майбутнє мала. Не соромтеся, піднімайте молодих, змучених сидінням на парах, з місць у переповнених маршрутках, вчіть їх власним прикладом і самі уступайте місця людям, які старші за вас. Зупиняйте тих, хто послуговується московсько-татарським матом. Просто поговоріть зі своїм майбутнім, що воно зробило сьогодні доброго. Якщо будете байдужими і боягузливими, не матимете власного майбутнього і майбутнього для своїх дітей і онуків.

Анатолій ВЛАСЮК

Leave a Reply