Миколі Гуку, мабуть, пороблено…

Минулого тижня до дрогобицького міського голови Миколи Гука завітали журналісти зі Східної та Центральної України. Не знаю, що вони напишуть у своїх газетах, але присутні на цій зустрічі місцеві “акули пера” ладні були провалитися крізь землю від сорому за дрогобицького мера.

Те, що Микола Гук ніякий не націоналіст, зрозуміло кожному псові, який час від часу справляє нужду під вікнами ратуші. Портрети й бюсти наших національних героїв, перейменування вулиці, бандерівські стяги, чим любить забавлятися колишній морський офіцер, вже не можуть увести в оману. Але думалося, що бодай патріотом Микола Петрович залишився. А дзуськи!

На зустрічі мова зайшла про великі особистості, які є обличчям Дрогобича. Чи Гук був п’яним, чи йому пороблено, але він, нічтоже сумняшеся, таким “обличчям” назвав Бруно Шульца. Всі переглянулися між собою, бо думали, що все-таки визначальною постаттю є Іван Франко, але наш морський офіцер наполягав на своєму: Шульц і тільки Шульц. Мовляв, жидівського письменника і маляра знають в Європі більше, ніж Івана Франка. Звичайно, якщо маємо таких міських голів з ментальністю меншовартісного українця, то звідки Франкові до Європи.

Дрогобицькі гості намагалися скерувати Миколу Гука на путь істинний і зауважили, що Юрій Котермак (Дрогобич) теж є визначною постаттю древнього міста, але й з цим очевидним твердженням Микола Гук не погодився, віддаючи пальму першості тому ж Брунові Шульцу. Чи то жиди йому за пропаганду платять, але, мабуть, настав час для олова та сирого яйка, аби зняти вроки, а то за сорок днів свого володарювання, які залишилися до виборів 31 жовтня, Микола Гук узагалі може стати почесним членом жидівської громади.
Втім, можливо, робить він це свідомо, сподіваючись на голоси жидівських виборців, хоча це йому допоможе, як мертвому кадило. На тій же зустрічі він заявив, що повторить шлях Ющенка і набере п’ять відсотків голосів дрогобицької громади. За його словами, робить він це свідомо й пройде свій шлях до кінця.

Як на мене, Микола Гук явно завищує свої можливості. Навряд чи він повторить “подвиг” Ющенка і набере оті п’ять відсотків. Та й чи треба в цій ситуації брати приклад з Віктора Андрійовича, який профукав Україну й кинув її в обійми Януковича? В Дрогобичі Олексієві Радзієвському теж набагато важче було би стати мером, якби не Микола Петрович з його маніакальною здатністю руйнувати, а не створювати.

Неадекватна поведінка Миколи Гука на цій зустрічі породила жваву дискусію серед журналістської братії. Головний висновок наших гостей: невже саме такий міський голова чотири з половиною роки керував Дрогобичем? Жах! І це не наша оцінка. Так думають люди, які вперше побачили дрогобицького мера.
А найбільшим своїм досягненням Микола Гук вважає … повернення в ратушу після судових баталій.
Як кажуть, без коментарів…

ФІЛЬОЗОФ МАКСИМ ГІРЧИЦЯ ІЗ ГОРІШНЬОЇ БРАМИ

Джерело: Тустань

  1. maxt_tmaxt_t03-20-2012

    Bas, ти як був дебілом, хворим на шизофренію, так ним і здохнеш, маразматик кончений. Якби таких виродків, як ти, було поменше в Дрогобичі – чистішою була б екологія.

Leave a Reply