Звіт дрогобицького міського голови Миколи Гука.

Микола Гук: Маю честь доповісти громаді. Я – вистояв! Чесна Дрогобицька і Стебницька громадо!
31 жовтня 2010 р. спливає час моїх повноважень. Складаю перед вами звіт за ці роки праці та боротьби.

Найперше складаю звіт для тих понад 13 тис. дрогобичан та стебничан, яким завдячую перемогою на попередніх виборах, і, які мають знати і бути переконаними – їхній обранець їх не осоромив, попри підступ та лицемірство, демонстративний цинізм депутатської більшості, що вибацькалась у владному кориті; я старався служити громаді чесно, відстоювати ваші інтереси, забезпечувати життєдіяльність міста.

Наскільки мені це вдалося – судити вам. Ваш суд сприйму належно.

Але не сприймав і не сприйму огульної брехні тих, кого відтягнув за вуха від корита. Не сприймаю ті несамовиті наклепи та інсинуації місцевих ЗМІ та ЗМІйочок, як «Тустань», «Сильна Україна» та деяких куплених місцевих писаків, місцевий політичний бомонд на кшталт товарища Радзієвського, міліційного полковника Ваврина, збанкрутілого політика-комунальника Іванціва та іже з ними про те, що «такого хаосу та безладу в місті, як за часів Гука ще не було», «Гук конфліктна людина»…

Виправдовуватись не бачу потреби. Зазначу одразу – ті особи або сліпі, або безпам’ятні, або просто фарисеї найвищого ґатунку, що підбивають свої заяви лише брехнею та лукавством…

Так, моє становлення було не простим. Бракувало досвіду, бракувало професійної команди. Мене оббріхували, саботували, підставляли не раз. Я був для місцевих політично- мафіозних кланів чужинцем. І коли вони переконалися, що Гук не танцює під їхню дуду і танцювати не буде – відправили у відставку, начебто за порушення мною Конституції України, а самі розпочали дерибан майна, землі, бюджету…

Я вистояв. І сьогодні можу вам доповісти з чистим сумлінням – кермував Дрогобичем для добра громади і для слави України, місто не занепало, місто жило і розвивалось, місто трудилось і святкувало, місто здобувало всеукраїнські та міжнародні перемоги на різноманітних змаганнях, спартакіадах та фестивалях, місто берегло і примножувало національні традиції. Ви – тому учасники і свідки.

Так, мною допущено чимало кадрових, тактичних промахів, але про них опишуть, а ще більше прибрешуть мої опоненти. Так, не все із запланованого вдалося звершити, але передусім тому, що замість відповідальних мужів у міській раді, я зустрівся із організованою корумпованою шпаною зі споживацько-хабарницькою ідеологією, майже півтора року виборював у судах справедливість, а за цей період депутатська більшість партій «Наша Україна» і «Батьківщина» безславно розтринькувала добутий мною найбільший
за всю історію міста бюджет розвитку та кошти спецфонду (більше 40 млн. грн., що в перерахунку на той час становило майже 10 млн. дол.) За всі роки каденції ( 2006 р., 2007 р., 2009 р. і 2010р.) я мав лише половину (!) коштів 2008 р. для впорядкування міста та його розвитку.

І все ж не зважаючи ні на що здобутки міста за період 2006-2010 рр. є вагомими.

Нашi здобутки

Серед них назву найважливіші:

– цілоденним і стабільним стало водопостачання міста;
– побудована система водопостачання мікрорайону Млинки;
– цього року буде завершено реконструкцію музично-драматичного театру ім. Ю. Дрогобича;
– підписано угоду з австрійською-українською фірмою «Кробот – Україна» про інвестиції в розмірі 900 тис. грн. для будівництва котельні для ЗОШ №16, що дасть змогу вже наступного року відкрити там басейн та належно опалювати приміщення;
– Дрогобич увійшов до дев’яти міст України, що братимуть участь у двох інвестиційних канадських проектах муніципального розвитку з інвестиційним фондом в 30 млн. дол.;
– Церква Святого Юра ввійшла до списку всеукраїнських пам’яток сакрального мистецтва, які проходять процедуру включення до числа пам’яток, що перебуватимуть під охороною ЮНЕСКО;
– Дрогобицький «Водоканал» вже цього року отримає перший транш позики від Світового банку в розмірі 4.100 млн. дол. на реконструкцію мереж, заміну застарілого обладнання на сучасне;
– у пологовому будинку встановлено комп’ютерний томограф;
– завершуються роботи зі встановлення в ДМЛ №1 магнітно-ядерного резонансу,
– на якому обстеження для дрогобичан буде безкоштовним;
– відкрито відділення гемодіалізу;
– відкрито два пам’ятні знаки – Папі Івану–Павлу II та В’ячеславу Чорноволу;
– створено муніципальний духовий оркестр, який сьогодні є окрасою всіх великих свят і гордістю Дрогобича;
– створено муніципальну футбольну команду «Галичина», яка фінансується з міського бюджету;
– відкрито 22 нові групи у дошкільних закладах, 7 груп короткотривалого перебування, а також 5 груп соціально-педагогічного патронату. Загальна черга у дитячі садки зменшилася з 980 дітей у 2006 р. до 240 дітей у 2010р;
– вирішено питання стовідсоткового охоплення дошкільною освітою дітей 5-ти річного віку.
Врешті, про наші здобутки судити вам, я лише нагадаю ще про деякі добрі справи нашої діяльності.

Комунальна сфера та благоустрiй:

обгороджено всі дрогобицькі цвинтарі, приведено до належного стану кладовище на вул. Трускавецькій та розпочато реставрацію давніх надгробних пам’ятників, про які видано книгу «Дрогобицький некрополь»;
введено в дію новий цвинтар на вул. П. Орлика;

благоустроєно постаменти і прилеглі території до пам’ятників В. Стефанику, І. Франку, Жертвам фашизму, А.Міцкевичу.

ліквідовано понад 20 стихійних сміттєзвалищ (Млинки, Нова Волоща, вул. Наливайка, І. Франка, береги річки Тисмениці та інші), налагоджено щоденний систематичний вивіз ТПВ. Біля магазинів, офісів, зупинок автотранспорту встановлено вже більше 200 урн для сміття. Розпочалася заміна контейнерів без кришок на сучасні закриті євроконтейнери. Цього року ми закупили 63 такі контейнери.

Ми ставимо питання перед РДА аби налагодити вивіз ТПВ з навколишніх сіл, мешканці яких нерідко своє сміття звозять на контейнерні майданчики Дрогобича… Систематично здійснюються спільні рейди громадського об’єднання «Варта», департаменту, інспекції благоустрою за дотриманням санітарного стану міста. Щотижня прізвища порушників правил благоустрою друкуються у газеті «Галицька зоря». Серед них є прізвища депутатів, керівників установ та підприємств, бізнесменів… Нікого не прикриваємо. Маємо надію, що в них або совість заговорить, або гаманець опустіє, а місто наше та таки буде чистим і охайним.

вічно в Дрогобичі притчею воязицих були дороги. Небагато із-за певних обставин вдалося зробити й мені, але навіть при освоєнні у 2010 р. мізерних коштів на сьогодні центральними вулицями, дорогами, якими транспорт рухається на Самбір, Стрий, Трускавець, Борислав принаймні вже можна проїхати.
Вперше за всю попередню історію Дрогобича нам вдалося заставити підрядника переробити за власний кошт значну частину вулиці Стрийської. До цього гарантійний термін всупереч керівним документам встановлювався при реконструкції вулиць у два роки, цьогоріч – три роки, а отже виконавці змушені робити дороги добротніше, інакше будуть їх переробляти.

Врешті ви маєте що порівняти і з минулими каденціями, і навіть з минулим роком, коли до Ратуші практично не можна було добратися – розритими були вулиці Лесі Українки, О.Нижанківського, М.Лисенка, Т.Шевченка, С.Бандери, І.Франка, пл. Ринок. А у якому стані були вул. Трускавецька за переїздом, Сагайдачного, Самбірська, Сахарова, П.Орлика, Бориславська, Солоний ставок? Правильно, то були не вулиці – то були одні прокльони… Сьогодні вони поремонтовані і дякую, що незлих тихих слів на мою адресу все менше і менше…

за моєю ініціативою розпочалася робота з передачі доріг, що ведуть через Дрогобич в напрямку Самбір – Стрий, з міського балансу на баланс та обслуговування облавтодору, що в перспективі дасть можливість економити значні кошти для ремонту інших доріг міста;

збудовано площадки для паркування автотранспорту на вулицях Я.Осмомисла, Б. Лепкого, П. Орлика;
викладено бруківкою пішохідні доріжки на вулицях Т. Шевченка та Завалля, частково на вул. П. Орлика;
рідко який будинок мав добрий дах на початку каденції. Сьогодні рідко який будинок не має доброго даху – відремонтовано покрівлі будинків на вулицях: М.Грушевського,17, 46, 56, 81/2 89/1, 95/1, 146, 154, Холмській, 2, 11, Зварицькій,60, Бориславській, 1, 43, І. Франка, 28, 17, Самбірській, 76 -94, А.Міцкевича, 11, І.Мазепи,14 та багато інших. От ще якби самі мешканці берегли майно, не дозволяли будь-кому та будь-як встановлювати антени, влаштовувати на дахах пікніки, то і проблеми вже б з покрівлями не було;
ремонт 25 пасажирських ліфтів;

збудовано та реконструйовано вуличне освітлення мікрорайонів вулиць Самбірської, Є.Коновальця, М.Грушевського, В.Винниченка, П. Орлика, Млинок та деяких інших вулиць;

побудовано каналізаційні колектори на вул. Ставище, М.Лисенка, Вол. Великого.

побудовано і введено в дію громадську вбиральню в підвалі адмінбудинку на пл. Ринок,1;
на комунальному ринку додатково облаштовано 165 місць;

перенесено торгівлю з АС-2 на торговельну площадку КП «Дрогобицький ринок» на вул. П. Орлика;

перенесення самовільної торгівлі з вулиць М. Ринок, Шолом-Алейхема, Ковальської зупинили рішення судів, які розгляд даної справи все переносять і переносять, напевно в надії, що громада Гука більше не обере міським головою, а з його наступником підприємці якось домовляться і стихійна торгівля процвітатиме і далі в самому центрі міста.

організовано нові маршрути: центр – механічний коледж по вул. Війтівська Гора, центр – вул. Холмська, центр – Нова Волоща; протягом останніх років вартість проїзду зберігається на рівні 1 гривні, що є однією із найнижчих цін в Україні;
проведено заміну автобусів з малих на середній клас (РАФ, НІСА на «Богдан», «Еталон», «Рута»), що суттєво зменшило кількість автобусів, які обслуговують пасажирів в м. Дрогобичі (було 184, зараз є 102), та розвантажило дорожній рух;

на зупинках мікроавтобусів, біля багатоповерхових будинків встановлено дошки оголошень, лавки;
виконано реконструкцію та благоустрій площі біля пам’ятника І.Франка, а також парку біля філологічного факультету Дрогобицького педуніверситету;

частково велося будівництво дороги на вул. С.Наливайка, виділялися кошти на відбудову Церкви Спаса;
відкрилися і надають послуги населенню торгові центри «Сільпо», «Фуршет», «Рукавичка», торговий центр «На Лані», розважальний комплекс «Залісся» та ряд інших соціальних та розважальних об’єктів.

Теплоенергетика:

побудовано та введено в експлуатацію нові економічні та ефективні котельні для ДЮСШ на вул. А.Сахарова, для музичної школи №2 та ліцею; для лікарняного містечка, для ЗОШ №5;

КП «Дрогобичтеплоенерго» реконструйовано котельні на вулицях О.Нижанківського, 3, Д. Галицького, 7, М.Грушевського, 169, Вол. Великого, 14, Зварицькій, 79;

реконструйовано обладнання систем обліку котелень на вулицях О.Нижанківського, 3, Д. Галицького, 7, Св. Юра, 23, Шевченка, 23;

модернізовано насосне обладнання котельні на вул. М.Грушевського, котельні на вул. Б. Лепкого, 9;

реконструйовано теплові мережі на вул. Б. Лепкого, 9, Самбірській, 84, Лесі Українки, 76, мікрорайону вул. М.Грушевського – Вол. Великого.

Освiта:

з 2006 р. реконструйовано чи капітально відремонтовано ЗОШ №1, ЗОШ №2, ЗОШ №10, покрівлі ЗОШ №17, ЗОШ №3, ЗОШ №7, ЗОШ №11, ЗОШ №14, ЗОШ №15, ЗОШ №16, гімназії; дахи та будівлі дитячих установ: №2, №11, №15, №28, № 29, №30;

комп’ютеризовано усі школи;

Капiтальне будiвництво:
з 2006 р. по травень 2010 р. здано в експлуатацію 957 квартир, загальною площею 59225 м2, прийнято до експлуатації 344 індивідуальні житлові будинки;

продовжується будівництво житлових мікрорайонів по вул. А.Шептицького, П.Орлика, Є. Коновальця, прибудова ЗОШ №5, водовідведення району Млинки, реконструкція великого плавального басейну ДЮСШ на вул. А.Сахарова; площі Ринок; ДМЛ №1.

Водопостачання та водовiдведення:

Постійно велася реконструкція систем енергоживлення водозаборів „Гірне” та «Уріж», насосних станцій, укріплення та відновлення свердловин, заміна водопровідних мереж на вулицях Будівельній, Нафтовиків, Лесі Українки, І. Франка, пл. Ринок.

Охорона здоров’я:

куплено 2 машини швидкої допомоги;

реконструйовано приміщення для встановлення мамографа у лікарні №3, лабораторію міської лікарні № 5, дах дитячої лікарні, будівлі станції швидкої допомоги, психоневрологічного відділення, патологоанатомічного відділення; дах харчоблоку та пральню міської лікарні №1.
збудовано котельню лікарняного містечка на вул. А.Шептицького.

Культура:

набув статусу муніципального унікальний ансамбль скрипалів «Срібні струни»;

відкрито туристичний маршрут на вежу Ратуші;

реконструйовано покрівлю та фасад музичної школи № 1, Народний дім імені Івана Франка, теплові мережі бібліотеки-філіалу №1 на вул. Грушевського, музей «Бойківська ікона», читальний зал центральної бібліотеки ім. В. Чорновола, теплові мережі історичного та природознавчого відділів музею «Дрогобиччина».

Фiзкультура та спорт:

на вул. Самбірській (біля СОЦ «Еней») та вул. Б. Лепкого (біля гімназії) встановлено вуличні тренажери;
встановлено футбольне поле зі штучним покриттям на вул. П.Сагайдачного;

вперше закуплено 9 велосипедів для велошкоди «Медик».

Мiжнародна дiяльнiсть:

підписано угоди про партнерські стосунки з містами Сяноком (Польща), Ліпіком (Хорватія), Банська-Бистриця (Словаччина);

за підтримки Фонду здоров’я «Шпиталь в Саноку» Дрогобич отримав ядерно-магнітний резонанс, два апарати гемодіалізу, медичне обладнання для Стебницької міської лікарні;

25 тис. марлевих пов’язок під час пандемії грипу отримано від усіх міст побратимів з Польщі;

нещодавно підписана угода з м. Сяноком про реалізацію проекту «Розвиток системи туристичної інформації в мм. Сянок та Дрогобич», який реалізовуватиметься в рамках програми транскордонного співробітництва. Сума реалізації проекту в Дрогобичі становить 1 550 тис.грн. Кошти на реалізацію проекту, який стартує напочатку 2011 року, надає Євросоюз.

У м. Стебнику нами забезпечувалось виконання делегованих повноважень держави в галузі охорони здоров’я, освіти, культури та соціального захисту. З цими обов’язками ми справились. Зазначу також, що з бюджету Дрогобича направлялись кошти на реконструкцію приміщень низки об’єктів м. Стебника: будівлі Народного дому, даху музичної школи, міської лікарні, загальноосвітніх шкіл №6, № 7, №11 та №18, дитячого садка та низки інших.

Соцiальна сфера:

надавалася фінансова допомога громадським організаціям Центру Милосердя, Товариству сприяння хворим на цукровий діабет, Товариству дітей – інвалідів «Надія» (Дрогобич і Стебник), Дрогобицькій та Стебницькій станицям Братства ОУН-УПА, Дрогобицькій асоціації інвалідів та іншим;

у місті вже пристосовано 52 об’єкти до потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями;

для 400 одиноких громадян похилого віку та інвалідів здійснюється надомне обслуговування;

запроваджено єдине дозвільне вікно для обслуговування соціально незахищених верств населення;

відкрито соціальний центр матері та дитини, до якого вже влаштовано 7 молодих матерів з немовлятами…
Це неповний перелік наших добрих справ. Виношу щиру подяку всім членам виконавчого комітету за злагоджену роботу. В успіхах міста є велика їхня заслуга.

ЄВРО-2012 у Дрогобичі буде!

Це без сумніву наш найбільший здобуток. У 2009 році на спорудження чи реконструкцію стадіону як тренувальної бази для однієї з команд, учасниць ЄВРО, претендували Трускавець, Стрий, Моршин та Дрогобич. Обласна державна адміністрація відкрито лобіювала моршинський стадіон, який будував на приватні кошти тодішній голова ОДА Микола Кміть. Та дрогобичани вдарили на сполох. Мені довелося навіть звернутися з відкритим листом до голови ОДА, який частково наведу: “Від імені Дрогобицької громади, депутатів міської та обласної ради, звертаюся до Вас з проханням прийняти рішення про затвердження Дрогобицького стадіону «Галичина» тренувальною базою однієї із збірних Євро-2012. Громада очікує цієї події і переконана, що Дрогобич має всі шанси, щоб ввійти до переліку міст, де відбуватимуться тренування учасників цих престижних змагань.

Дрогобич – друге за чисельністю населення місто у Львівській області, яке має розвинену інфраструктуру. Місто розташоване близько від кордону.

Відстань від тренувальної бази – стадіону «Галичина» і від місця проживання спортсменів до Львова відповідає нормам УЄФА. Трускавецькі готелі розміщені за 7 км від тренувальної бази, що також відповідає нормам. Футбольний газон стадіону «Галичина» перебуває у непоганому стані, має добрий дренаж. На відміну від інших стадіонів, на дрогобицькому стадіоні є підтрибунні приміщення, розміри яких, за визначенням проектантів, відповідають вимогам УЄФА. У цих приміщеннях можна облаштувати роздягальні, конференц-зал, душові кабіни та інше.

Стадіон у Дрогобичі розрахований на 8 тис. місць, тут є можливість встановлення освітлення та сучасного табло. Поряд із стадіоном розташований басейн «Синєвир», запасне поле. Біля стадіону – зелена відпочинкова зона, де зручно розмістити наметове містечко для вболівальників. Поруч із стадіоном можна облаштувати 2 стоянки для автотранспорту.

Дрогобицька міська рада готова взяти на себе зобов’язання щодо співфінансування робіт з реконструкції стадіону.

Враховуючи вищенаведені аргументи, просимо Вас об’єктивно проаналізувати їх і зробити остаточний вибір щодо затвердження Дрогобицького стадіону «Галичина» для тренувальної бази однієї із збірних – учасниць чемпіонату ЄВРО-2012».

Аргументи подіяли. Ми оперативно виготовили проектно-кошторисну документацію на реконструкцію стадіону, самі почали підготовчі роботи, залучили до них комунальні підприємства, молодь, громадськість.
Представники УЄФА, які ревізували футбольні поля Львівщини, таки вподобали Дрогобич, а нещодавно наш стадіон включили в державну програму підготовки до ЄВРО-2012. У реконструкцію стадіону, відповідно до проектної документації, заплановано вкласти 81 млн. грн. Таких інвестицій місто не мало ніколи. Дрогобич отримає не тільки найсучасніший стадіон на теренах Галичини, але й запрацює нарешті басейн «Синєвир», тепло до якого подаватиме новозбудована котельня стадіону. Роботи з реконструкції стадіону вже йдуть повним ходом.

Результати могли бути набагато вагомiшими

Але за умови: якби депутатська більшість допомагала міському голові, а не ставила на кожному кроці «спиці в колеса». Знаковим в цьому сенсі став 2008 рік, коли депутатська більшість від партій «Батьківщина», «Наша Україна», Промисловців і підприємців відправила міського голову у відставку, а сама безславно розтринькала найбільший за всю історію міста бюджет розвитку.

Під завершення своєї каденції приходжу до розуміння: проблем, які би не можна було вирішити – нема, є брак кадрів, здатних вирішувати ці проблеми. За час каденції з багатьма ставлениками попередніх мерів мені довелося попрощатися: змінилися директор департаменту, директор комбінату міського господарства, директор КП «Дрогобичсвітло», директори БУ №3 і БУ №1, директор лазні, директор дрогобицького ринку, директор магазину «М’ясний ринок», директор комунального готелю, начальник управління соціального захисту, начальник і заступник начальника управління комунальних ресурсів, начальник і заступник начальника юридичного відділу, начальник фінансового управління, головний архітектор і заступник головного архітектора міста, начальник відділу «Інспекція благоустрою» … За порушення в фінансовій сфері та бездіяльність мною притягнуто до відповідальності більше 20 службовців місцевого самоврядування. Зокрема, звільнено з посад трьох депутатів Дрогобицької міської ради – начальника управління комунальних ресурсів А. Яніва, директора туркомплексу «Дрогобич» Д. Мусійчука та заступника начальника відділу охорони здоров’я Р. Фрелика. Так жорстко і вважаю, справедливо, мої попередники не діяли – вони домовлялися. Про що – здогадуєтесь… Мої ж підлеглі свідомі того, що єдиною умовою їхньої успішної праці на посаді є позитивний результат, а не кумівство і т.д.

Депутати – « це хрунi в квадратi»

Таку оцінку дав Львівським депутатам попереднього скликання міський голова Любомир Буняк. Дрогобицькі – не далеко відстали.

При нинішній системі влади на міського голову покладається вся відповідальність, а реальну владу має депутатський корпус ради, який вирішує всі майнові, земельні та бюджетні питання і за це не несе жодної відповідальності, адже колегіальна відповідальність – це безвідповідальність. Обрані від партій більшість депутатів захищали не інтереси громади, і навіть не інтереси партій, а особисті та своїх партійних функціонерів, у руках яких були здебільшого олов’яними солдатиками і слухняно виконували їхні команди, боячись, що за непослух їх можуть позбавити депутатського мандата. Правила, як в організованій злочинній групі. Підсумки такої депутатської діяльності плачевні для міста.

Кілька штрихів про те, як(?) і на скільки(?) обібрано дрогобицьку громаду у 2008-2009 рр., коли міський голова був усунутий з посади:

– відкликано касаційну скаргу на рішення судів 1-ї та 2-ї інстанцій щодо надання квартири К. Іваночкові. У наслідок провадження в справі було закрите, а місто втратило 310 тис. гривень.
– безпідставно звільнено з посади начальника відділу приватизації управління комунальних ресурсів Р. Ощипка. У результаті місто має виплатити йому кошти за 14 місяців вимушеного прогулу;
– безпідставно розпорядженням секретаря ради затверджено протерміновану оцінку ЦМК «Ресторан «Тустань». За щонайменшими підрахунками втрати становили 100 тис. грн. Місто недорахувалося і 900 тис. грн., які обіцяв перерахувати місту С.Гориславський за приватизацію цього об’єкту;
– безпідставно виділено 80 тис. грн. на оплату послуг адвоката М.Рісного в справі Дрогобицької міської ради проти міського голови М.Гука;
– неефективно витрачено кошти під час реконструкції вулиць міста на суму понад 14 млн. грн. Асфальт більшості «відремонтованих» доріг зійшов разом зі снігом. Це підтверджує звіт комісії, яку я призначив за результатами діяльності ради у 2008 р.:

«Зведена сума витрачена на дороги у 2008 році становить14 544 105 грн (більше 3 млн. дол. на той час). З них 7 312 283 грн витрачено на реконструкцію трьох вулиць: вул. Стрийська – 2 322 347 грн; вул. М.Грушевського – 1 592 150 грн; вул. Трускавецька – 3 397 786 грн.

Обмірами та візуальним оглядом доріг встановлено:
Вул. М.Грушевського – підрядник ЗАТ «Аеробуд» м. Київ, витрачено 1 529 000 грн. Гарантійний термін до 2-х років. Перевіркою виявлено невідповідність між фактичними обсягами виконаних робіт та обсягами, включених у акт виконаних робіт, а саме: підприємством включено у акти виконаних робіт улаштування нижнього покриття з холодних асфальтобетонних сумішей товщиною 3 см у кількості 23446,3 м2, на суму 150 506 грн з ПДВ, однак при фактичному огляді комісією не встановлено виконання цих робіт. Загальна суму втрат становить 162 245 грн. Цілий ряд ділянок покриття не заповнено сларри-силом. Обміри площі покриття показали невідповідність акту виконаних робіт. Загальна площа покриття за обмірами складає 20 987 м2, площа за актом виконаних робіт 23 446 м2, різниця складає більше 2 000 м2 на суму 167 000 грн. Загальна товщина шару покриття за актом виконаних робіт має бути не менше 1,5 см, за фактом на більшій частині площі вона є 0,3-0,5 см.

Вул. Стрийська – підрядник ЗАТ «Аеробуд» м. Київ. Гарантійний термін до 2-х років.
Перевіркою виявлено невідповідність між фактичними обсягами виконаних робіт та обсягами, включених у акт виконаних робіт, а саме: підприємством включено у акти виконаних робіт улаштування нижнього покриття з холодних асфальтобетонних сумішей товщиною 1 см у кількості 26224,6 м2, на суму 174 440 грн з ПДВ, однак при фактичному огляді комісією не встановлено виконання цих робіт . Загальна суму втрат становить 188 189 грн.

Стан дороги сьогодні: по середині великі прогалини в покритті сларри-сил, зруйноване та деформоване дорожнє покриття, немає водовідведення, зруйновані бордюри. Загальна товщина шару покриття за актом виконаних робіт має бути не менше 1,5 см, по факту на більшій частині площі вона є 0,3 – 0,5 см.
4 562 723 грн витрачено на реконструкцію вулиць: Вокзальної, Гайдамацької, П.Орлика, Горішня Брама, П.Сагайдачного, Бориславської, О.Гончара, Вол.Великого, Шолом-Алейхема, Козловського, Лішнянської, Війтівська Гора, пл. Злуки, розв’язка шляхопроводу на вул. Стрийській. В актах нема прив’язки місця виконання робіт на цих вулицях, тому перевірити факт наявності ремонту чи реконструкції немає можливості. Покриття цих вулиць на момент перевірки знаходяться в незадовільному стані, вся площа дорожнього полотна була покрита ямами…». Всі ці матеріали передані в Прокуратуру та СБУ.

– неефективне витрачання коштів під час реконструкції освітлення на вул. М.Грушевського. Витрачені на це кошти практично викинуто на вітер, не приносять користі громаді ні на вул. М.Грушевського, ні використані з користю для мешканців ще неосвітлених мікрорайонів та вулиць;

– неефективне витрачання коштів під час реконструкції пл. Ринок, яка за 2 млн. грн. більше була зруйнована ніж реконструйована. Щоб привести руїни площі до більш-менш належного вигляду та замостити всі розкопки, необхідно було вкласти ще додатково 120 тис. грн.;

– неефективне витрачання коштів на будівництво фонтану;

– в наслідок непродуманих рішень – вирубки дерев та виїмки родючого ґрунту – завдана непоправна шкода парку Новонароджених на вул. П. Орлика;

– немає жодного документу про використання зрізаного старого асфальту…

– збільшено чисельність штатів виконавчих органів ради у 2008 – 2009 рр. на 11 штатних одиниць. Втрати на один рік складають приблизно 240 тис. грн.

– затверджено кошти на реконструкцію художньої школи в сумі 2 млн. грн. Школу чекає доля чергового довгобуду – на завершення робіт коштів немає і не відомо коли для недобудови будуть, оскільки є більш нагальні справи. Освоєні у 2008 р. 1200 тис. користі громаді не приносять.

– у 2008-2009 рр. всі об’єкти приватизовувались методом викупу, а не шляхом проведення аукціону, в результаті чого втрати бюджету склали як мінімум 5 млн. грн;

– у наслідок надання пільг щодо оренди комунального майна бюджетом втрачено більше 2 млн. грн.;

– у наслідок неприйняття на сесії нової оцінки землі бюджетом у 2009 році втрачено більше 3 млн. грн.;

– у наслідок надання в оренду підприємцю Губицькому під автопарковку землі на вул. П.Орлика (навпроти промринку), містом, вважаймо, втрачено 350 тис. грн., які були вкладені у 2007-2008рр. в асфальтування цієї земельної ділянки для перенесення туди з центра міста несанкціонованої торгівлі.

Після цих приблизних і неповних розрахунків, наведених фактів намарно питати – чому наше місто таке бідне, чому нема коштів на ремонти доріг та тротуарів, перекриття дахів та заміну внутрібудинкових мереж, на ремонт ліфтів, на благоустрій, на харчування дітям та хворим, на медикаменти та нову медичну апаратуру, на вирішення десятків і сотень інших проблем господарки міста…

Депутати з-під проводу Ваврина та Іванців, за встановленою в Дрогобичі традицією, всю вину перекладають на міського голову (навіть за той період, коли той майже півтори роки при посаді не був), та шила в мішку не сховаєш… Їхні маєтки, магазини, ресторани, дорогі авта, власні партії красномовно засвідчують про їхні «тяжкі» труди для громади. За кошти громади нерідко реконструкція, капітальний ремонт дахів, внутрібудинкових мереж, ліфтів, асфальтного покриття дворів, встановлення металічних дверей з кодовими замками до під’їздів тощо проводився не там, де це було найбільш необхідно, а за місцем проживання депутатів. Скажімо, тільки на реконструкцію даху та сходової клітки на пл. Ринок, 15, де проживає голова депутатської комісії, член фракції «Наша Україна» Р. Галишин витрачено 210 тис. грн.
Не захищати інтереси громади прийшла депутатська більшість. Прийшли ділити її кошти, майно та земельку. Для цього хто вдруге, хто втретє, а хто і в четвертий раз будуть прагнути знову потрапити у стіни Ратуші… Недаремно кажуть: хочеш заробити на життя – влаштуйся на будь-яку роботу; хочеш заробити на заможне життя – влаштуйся на роботу за кордоном; хочеш заробити на заможне життя собі, дітям та внукам – стань депутатом…

Прiзвища тих хрунiв називати даремно

Дрогобицька міська рада подбала про те, аби бути безвідповідальною – щоби провести поіменне голосування потрібна згода 26 депутатів. Більшість за поіменне голосування ніколи не голосує… Винних поіменно за прийняття антизаконних, неефективних, лобістських рішень таким чином ніхто ніколи офіційно не назве – у Дрогобицькій міській раді функціонує створена більшістю депутатів із фракцій «Наша Україна», «Батьківщина» та «Партії промисловців і підприємців» система колективної безвідповідальності. Боротися з нею було майже неможливо. Близько половини моїх вето, що були накладені на незаконні рішення ради, депутати долали. Рука мила руку.
Зараз, під кінець каденції, депутатська більшість розвалилася та пересварилася.

Тільки «Батьківщину» п. Ваврина покинуло шестеро депутатів: С. Яким, С. Кузьменко, Ю. Мацюрак, О. Ліщинський, М.Летнянчин та Б.Ших, а також вийшов з неї перший заступник міського голови. Окрім КУНу втрат зазнали всі інші фракції. Частина депутатів, як О. Гушовата, М. Турчин та деякі інші, гадаю аби не позорити себе, взагалі перестали відвідувати сесії. Громада має знати і про те, що депутатська більшість рідко коли за весь час каденції спромагалася зібратися на вечірні засідання сесії. Перетруджувалися…
І все ж хотів би подякувати тим депутатам, які чи з перших днів роботи в раді, чи пізніше, а позбулися партійного страху, гідно вели себе, займали виважену позицію і прагнули прислужитися саме громаді, а не фракційним чи партійним лідерчукам. Спільно нам таки вдалося досягти певних успіхів у депутатському протистоянні.

Зупинюсь на найважливіших:
– завдяки неподоланню вето на рішення ради про відміну нової експертної оцінки землі в Дрогобичі бюджет додатково отримав у 2009 р. 2.5 млн. грн., а в 2010 вже додатково отримав більше ніж 6 млн. грн., а це, скажімо, дві місячні зарплати для всіх освітян чи медиків міста;

– завдяки позиції міського голови та групи депутатів у грудні 2007 р. від продажу землі НПК «Галичина» до міського бюджету розвитку надійшло більше ніж 26 млн. грн., що є найбільшою інвестицією за всі часи в місто. НПК «Галичина» всі ці роки був і є основним бюджетозабезпечуючим підприємством міста, ніколи не відмовляв місту в допомозі. Спасибі за це його голові правління Богдану Барадному.

Вiрнiсть нацiональним святиням

У житті міста я завжди прагнув утверджувати національні чесноти. Буду гордитися тим, що:

– вніс в кабінет міського голови і жив та працював всі роки і під державним синьо-жовтим знаменом і під червоно-чорним бойовим прапором УПА та під портретом провідника ОУН Степана Бандери;
– встановив у Ратуші та провів посвяту бюста головного командира УПА Романа Шухевича;
– ініціював перейменування вул. Слюсарської на вул. С. Бандери. Це питання ставив на голосування аж 4 рази;
– на честь 65-ї річниці створення УПА видав розпорядження про встановлення в 2007 р. на фронтоні ратуші червоно-чорного бойового прапору УПА. Прапор провисів з 1 січня до 29 січня 2007 р. і був знятий за рішенням сесії;
– ініціював побудову пам’ятного знаку на могилі 12 воїнів УПА на цвинтарі на вул. Трускавецькій;
– ініціював проведення в школах зборів педколективів з метою присвоєння імен національних героїв навчальним закладам. Колективами шкіл прийнято рішення присвоїти навчальним закладам імена: гімназії – ім. Богдана Лепкого, ЗСШ №15 – ім. Степана Бандери;
– ініціював вперше в Україні в день перемоги у Другій світовій війні проводити не скорботні заходи, а вшановувати, як це робиться в цивілізованому світі, героїзм і жертовність вояків УПА, які єдині, від імені українського народу, воювали з фашистами і зробили внесок в загальносвітову перемогу над нацизмом;
– у час, коли до влади в Україні прийшли проросійські сили на чолі з Януковичем та почали відкрито зневажати Героїв Національно-Визвольної боротьби, за моєю ініціативою в Дрогобичі на площі Ринок, Замковій горі та в інших мікрорайонах встановлені біг-борди на честь національних Героїв Ст. Бандери, Р. Шухевича, Д. Грицая, З. Косака, К. Осьмака;
– ініціював відновлення напису на пам’ятному знаку на розі вул. Січових Стрільців та І.Франка «Борцям за волю України» та облагородження території біля пам’ятного знаку…

Дякую Вам, Громадо!

Дякую за вашу довіру та толерантність. Що не так – великодушно вибачте. Добрі справи – підтримайте.
Вірю, що поєднавши зусилля ми на перспективу не допустимо ані червоного, ані біло-синього реваншу проросійських сил у нашому Дрогобичі, овіяному славою національних геніїв та героїв – Івана Франка, Михайла Смоли, Зенона Косака, Дмитра Грицая та сотень інших учасників Національно-Визвольної боротьби, правозахисника Мирослава Мариновича.

Вірю, що попри те, що новими законами нас вже поділено між десятками партій, ми не дозволимо усістись у владні крісла масним на лукаві слова мафіозним кланам, а впевнено покладатимемося на свій національний дух і патріотизм, на тих людей, яких перевірено життям, на кого покладаємося в будь-яких життєвих обставинах.

Вірю, що наш Дрогобич чекає щасливе майбутнє, майбутнє міста національного і міста європейського. Для цього є всі передумови. Не змарнуймо!

Слава Україні!
Микола Гук,
Дрогобицький міський голова
п’ятого демократичного скликання

Джерело: http://maydan.drohobych.net/

Leave a Reply