Керована демократія, або чи очікує Януковича доля Кеннеді?

Відомий політолог Тараз Кузьо на шпальтах видання Eurasia Daily Monitor, яке видає вашингтонський фонд “Джеймстаун”, посилаючись на власні джерела,  пише про те, що минулого місяця Президент України закликав олігархів ділитися трьома відсотками обороту.

А коли Ахметов запротестував, то Янукович, як мовиться у статті, згадав про долю ув’язненого російського олігарха Ходорковського. У відповідь Ахметов, як стверджує автор публікації, пригрозив, що президентів завжди може очікувати доля Кеннеді, вбитого американського лідера.

photo_20167Очевидці стверджують, що це було сказано жартома, але, як відомо, в кожному жарті є доля правди.

Як би там не було, але Янукович хоче йти випробуваним шляхом так званої керованої демократії. Ми вже мали такий період в історії України, коли відразу після встановлення незалежності владу фактично захопили спецслужби. Аналогічну ситуацію ми маємо в Росії, де за десять років керівництва Путін довів керовану демократію майже до ідеального стану. Звідси заклики Януковича до стабільності в суспільстві, хоча найбільша стабільність, як відомо, є на цвинтарі. Втім, Янукович перевершив свого вчителя Путіна. Тому знадобився перший президентський термін, аби створити вертикаль влади. Янукович зробив це за рік свого президентства.

Наступним кроком, за зразком Росії, має стати приборкання олігархів, які в Україні виступають незалежними гравцями.

Першою “жертвою” наступу Банкової на олігархів, які підтримували попередніх керівників України, Тарас Кузьо називає Ігоря Коломойського, який нині живе де-факто у вигнанні в Женеві. Водночас в Адміністрації Президента та уряді втрачають позиції ставленики Рината Ахметова, на противагу угрупованню Дмитра Фір-таша.

Тарас Кузьо вважає, що західні політики повинні активніше взаємодіяти з Ахметовим та Фірташем, двома головними фінансистами українського Президента, щоб з’ясувати їхню стратегію і плани для України.

При цьому він наголошує, що обидва конкуруючі олігархи помилково думають, що згортання демократії в Україні не зможе вплинути на шанси держави домовитися про вільну торгівлю з Європейським Союзом.

Керована демократія в Росії дає збої, оскільки не підкріплена економічними успіхами. І це незважаючи на те, що Росія має нафту і газ, які продає.

Ще не факт, що Януковичу вдасться перетворити Україну на країну керованої демократії, хоча він постійно торочить, що за десять років маємо увійти до двадцятки економічно розвинених країн світу. Ні керованої демократії, ні розвиненої економічно країни не досягти, якщо не буде власне успіхів в економіці. А звідки їм взятися? Нині мова навіть не стоїть про економічні реформи, реструктуризацію нинішньої економіки, перерозподіл грошових потоків. Як на місцях розв’язуватимуть, скажімо, проблеми житлово-комунальної сфери, коли банально не вистачає грошей на найнеобхідніше?

Країна керованої демократії як азійський підхід і поступ до Європи, а тим більше до двадцятки найрозвинутіших країн світу – це, як кажуть в Одесі, “две большие разницы”. Звичайно, Віктор Янукович це прекрасно розуміє, але совєтське мислення не дозволяє йому, що називається, перебудуватися на марші. Та так і спокійніше, надійніше, і Росії завжди можна втрафити.

І все ж Віктор Янукович – дрібний політичний діяч порівняно з Володимиром Путіним. Йому не вдасться, скажімо, засадити Ахметова, як Путін відібірав все у Ходорковського. На жаль, воюючи з олігархами, Янукович все менше реформуватиме Україну.  Керована демократія, як ми це побачили нещодавно на прикладі виборів до місцевих органів влади, йому потрібна для того, аби втриматись при владі й спробувати не втратити її на наступних президентських виборах.

А що з того матиме Україна і українці, навіть якщо задовільнять його президентські амбіції? Та й реформаторів нині й у епоху після Януковича щось не видно. Тимошенко? Тігіпко? Яценюк? Ющенко-2? Все з тієї ж старої кучмівської колоди карт…

Анатолій ВЛАСЮК

Leave a Reply