Коли фінанси співають романси

Перше принаймні за останнє десятиріччя виїзне засідання колегії Львівської облдержадміністрації з
ініціативи влади міста Котермака 15 червня відбулося в Дрогобичі.

Гордитися цим чи сумувати – навіть не знаємо. З одного боку приємно, що потужний за економічним потенціалом регіон не обділили увагою. З іншого – всім зрозуміло, що якби на Дрогобиччині не загострилися до критичної межі проблеми, навряд чи вище керівництво області на чолі з головою ОДА Михайлом Цимбалюком майже повним складом прибуло б сюди. А про гостроту проблем краще від будь-яких слів розповідають цифри виконання місцевих бюджетів.

Дрогобич

Дрогобич не послухався Міністерства фінансів України й затвердив у міському бюджеті значно вищі від контрольних цифри. В результаті розрахункові показники Мінфіну місто виконало на 101,6%, а планові
– всього на 71,5%. Якщо дивитися на ситуацію чисто арифметично, то виглядає, що з Києва її видно краще, ніж з вікон ратуші в Дрогобичі. Фахів ці з Мінфіну точно вирахували можливості міста Котермака. Натомість команда міського голови Олексія Радзієвського або не змогла реально оцінити ситуацію, або ж просто  забракло виконавців для того, щоб здолати високо підняту планку.

За даними облдержадміністрації,  Дрогобич не виконав планові показники на 12,8 млн. грн. або на 28,5 відсотка. ОДА давно рекомендувала  переглянути міський бюджет і довести його до реальних цифр. Та місто цього не зробило. Це мало б означати скорочення в освіті, медицині та культурі, які є основними споживачами бюджетних коштів. Сам Олексій  Радзієвський доводив присутнім, що в Дрогобичі завершено моніторинг ситуації, визначена програма дій і вже намітилося оздоровлення. А основні резерви – це податок на доходи фізичних осіб та плата за землю. За підрахунками місцевих спеціалістів, станом на 1 червня місто втратило близько 1 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 2,6 млн. грн. плати за землю. Це теж, якщо підходити чисто арифметично. Насправді втрати значно більші, бо заниження заробітних плат і виплати в конвертах стали нормою. Особливо ж після затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Про те, що нормативна грошова оцінка землі в Дрогобичі практично в два з половиною рази вища від реальної, й що вона сприяє тінізації економіки, ніхто не говорив. Так само не говорили й про створення умов для розвитку малого та середнього бізнесу. А коли питання стоїть хіба в площині того, як забрати, то важко сподіватися на те, що в другому півріччі станеться диво й Дрогобич виконає бюджет на 100 відсотків.

Стебник

Місто калійників виконало план бюджетних надходжень за 5 місяців цього року на 76,5 відсотка. Його на засіданні колегії не розглядали окремо, а разом з Дрогобичем. Тим не менше мерові Стебника Василю Пецюху довелося піднятися з місця й привселюдно заявити про свою готовність підтримати ідею, яку
озвучив губернатор. Михайло Цимбалюк запропонував повернутися до проекту, який розробляли ще у 80-х роках минулого століття. Мова про те, щоб на базі шахти створити спеліолікарню. На думку губернатора, ця ідея, як ніколи, близька до реалізації, оскільки подібна лікарня в Солотвино наказала довго жити.

Трускавець

Доводити присутнім, що саме курортне місто повинно стати тим «локомотивом», що «потягне» за собою всю економіку регіону, мерові Трускавця Русланові Козиру було непросто. Голова облдержадміністрації Михайло Цимбалюк оприлюднив цифри, згідно з якими середня зарплата в курортному місті є найнижчою в області й становить усього 1290 грн., у той час коли в Моршині 2000 грн., а в Стрию – 2212 грн. Незважаючи на таку відверто низьку заробітну плату, в трускавецькі санаторії, медичні центри та просто готелі влаштовується на роботу чимало дрогобичан, стебничан, бориславців та жителів навколишніх сил. І вже навіть цей факт змушує задуматися над тим, що за виплатами зарплат у конвертах Трускавець є регіональним, а, може, й обласним лідером.

У тому, що загальний фонд міського бюджету за 5 місяців виконано всього на 76,1 відсотка однією із причин є те, що надходження податку на доходи фізичних осіб виконано тільки на 84,3 відсотка. Відповідно бюджет недоотримав 1,8 млн. грн. Але якби середню зарплату в Трускавці довели, наприклад, до рівня Моршина, то надходження до міського бюджету, мабуть, зросли б на чверть. Тим не менше, вважає пан Козир, Трускавець може стати показовим містом, якщо матиме інформаційну підтримку, вирішить транспортну проблему й проведе реформу ЖКГ. Для того, щоб процвітати, місту не треба будувати нові заводи, а мудро використати те, що є.

Борислав

Мер Борислава Володимир Фірман вважає, що не Трускавець, а місто нафтовиків має стати «локомотивом», що дасть поштовх для розвитку цілого регіону. Він нагадав присутнім на засіданні колегії ОДА, що Дрогобиччина стала економічно привабливою саме завдяки нафтовидобутку в Бориславі. Так у Дрогобичі почав діяти нафтопереробний та машинобудівний заводи. Та й трускавецька «Нафтуся» пов’язана з нафтою. Пан Фірман надіється на прихід інвесторів, котрі дадуть друге дихання нафтовидобутку й таким чином посприяють розвитку промислового комплексу регіону. Та поки іноземні інвестиції ще залишаються журавлем у небі, синицею в руках є цифри виконання міського бюджету. А вони невтішні. Виконання планових показників за 5 місяців становить усього 70,7 відсотка та є найнижчим у регіоні. Надходження від податку на доходи фізичних осіб місто виконало всього на 63, 2 відсотка (по області – 89,9 відсотка), а обсяг заборгованості з виплати зарплатні становить 3,8 млн. грн.

Втрати міського бюджету внаслідок недоїмок податку на доходи фізичних осіб – 955,4 тис. грн., плати за землю – 723,2 тис. грн. та податку на прибуток підприємств комунальної власності 723,2 тис. грн.
Тож з усього видно, що команда Фірмана переоцінила свої можливості так само, як і команда Радзієвського в сусідньому Дрогобичі.

Дрогобицький район

Підходи до формування бюджету в Дрогобицькому районі кардинально різняться з містами регіону. Планові показники тут нижчі від запропонованих Мінфіном контрольних цифр, а тому район їх виконав на 108,8 відсотка. Натомість розрахункові показники Міністерства фінансів України вдалося забезпечити хіба на 96,2 відсотка. Однак звітувати перед колегією ОДА голові РДА Михайлові Сендаку було найважче, незважаючи на те, що з відсотками в районі начебто все гаразд. Навіть планові показники надходжень з податку на доходи фізичних осіб виконано на 98,1 відсотка, відповідно недоїмка становить усього 172,1 тис. грн. Бюджет має основні втрати (916,8 тис. грн.) від плати за землю. Та це благополуччя є оманливим, оскільки за обсягами реалізації промислової продукції на одного мешканця район займає 18-те місце серед 20-ти районів області, а приплив іноземних інвестицій невеликий. Голова ОДА Михайло Цимбалюк дорікнув голові ОДА Михайлові Сендаку за те, що район надто інертно скасовує акти місцевого значення, що шкодять роботі інвесторів.

– Ось тому у вас така ситуація з інвестиціями, – наголосив губернатор. А пан Сендак після цих слів витер спітніле чоло. Хто залишився у виграші? Найбільше виграли від виїзного засідання господарі. Вперше на такому високому рівні прозвучало питання про створення на Дрогобиччині єдиного медичного простору. За нинішньої ситуації дрогобицька медицина втрачає до 12 млн. грн. на лікування хворих з району, Борислава, Трускавця. Іншим досягненням є те, що на КП «Дрогобичводоканал» почали дивитися як на регіонального поставника води. Зважаючи на проблему з водопостачанням Трускавця, з’явилося доручення голови ОДА  розробити проектно кошторисну документацію на будівництво другої (резервної) нитки водогону «Гірне-Доброгостів». Ще одним дорученням губернатор зобов’язав вивчити питання щодо передачі Дрогобицького педагогічного ліцею на баланс Львівської обласної ради.

Хочемо нагадати, що ці пропозиції не є новими. Ще рік тому тижневик «Каменярі» пропонував створити міжміську раду з вирішення інфраструктурних питань: водопостачання, переробки твердих відходів, будівництва доріг і т. ін. Організовували круглі столи й навіть запрошували київських спеціалістів. Якби в наших можновладців було бажання, то вже зараз деяких проблем можна було б позбутися. Не вирішеним залишилося питання про будівництво сміттєпереробного заводу.

Колегія ОДА почула дві пропозиції – від голови РДА Михайла Сендака та мера Дрогобича Олексія Радзієвського. Схоже, що для деяких членів колегії пропозиція пана Радзієвського стала несподіванкою. Та  питання будівництва заводу з переробки твердих побутових відходів мають прийняти спільним узгодженим рішенням влади не тільки Дрогобича та району, а й Борислава, Трускавця, Стрия, Моршина та Самбора. Принаймні про це йдеться в дорученні голови ОДА. Без «показухи» не обійшлося  Після двогодинної роботи всесійній залі Дрогобицької міськради колегія РДА здійснила виїзд на природу – ознайомилася з  протипаводковою роботою будівельної компанії ТКС в селах Рихтичі та Почаєвичі. Саме завдяки цій компанії залучені іноземні інвестиції для реалізації інвестиційного проекту комплексного протипаводкового захисту Львіської області. Вона ж виступає генпідрядником у шести районах області: Дрогобицькому, Жидачівському,  Старосамбірському, Самбірському, Городоцькому та Турківському. У Дрогобицькому районі ТКС завершила протипаводкові заходи в селі Почаєвичі та продовжує їх здійснювати в Рихтичах та інших селах району. Для Дрогобиччини – це безперечний плюс, оскільки район не витрачає своїх грошей на вирішення дуже болючої проблеми та ще й люди мають де заробити. До речі, для реалізації інвестиційного проекту в регіоні залучені багатомільйонні інвестиції. Тож губернатору цікаво було поди витися на роботу компанії. А тим часом такої  великої кіль кості важких самоскидів та екскаваторів у Рихтичах давно не бачили. Та й молодих хлопців як на підбір у новісінькому спецодязі й касках так багато ще не було. Робота кипіла, з-під касок градом котився піт, спецівки під палючим сонцем прилипали до тіла від поту, та скидати їх ніхто не ризикував. Представники ТКС переконували, що так вони працюють цілодобово й без вихідних. Виняток – релігійні свята. Зранку – до церкви,   потім – знову до праці. Коли губернатор поїхав, нам стало цікаво: а чи далі тут працює  така велика кількість людей і техніки? Буквально за дві години ми повернулися на те ж саме місце. Шеренги самоскидів, зрозуміло, не побачили, один із екскаваторів теж зник. Його, мабуть, встигли завантажити на платформу й відправили в інше місце. Інший одиноко виднівся вдалині. Робітників у новеньких спецівках та касках теж не побачили. Сиділи роздягнуті до пояса хлопці в камуфляжних військових штанах та військових черевиках.  Побачивши журналістів з фотоапаратом, вони кинулися носити каміння. Та тільки-но ми сіли в авто, вони теж сіли відпочивати.

Настали звичайні будні…

Іван ШВЕД

Фото Ігоря ФЕЦЯКА

Джерело: Каменярі

Leave a Reply