На що хворіє наша медицина?

Раціоналізація, реорганізації та реформи в кадрах. Такі зміни чекають на українську медицину на шляху створення «єдиного медичного простору». Ідея впровадження такої реформи у думках чиновників витала давно, а зелене світло дали їй у Міністерстві охорони здоров’я недавно. Наказ зверху почали втілювати на місцях.

Три етапи реформи

За словами начальника відділу охорони здоров’я Дрогобича Андрія Шевкенича, єдиний медичний простір мав би діяти із 2015 року. Робота над його створенням розпочалася тепер і триватиме у три етапи. Перший – напрацюваня, розрахунки та моніторинг ситуації по територіях, подання своїх бачень Міністерству охорони здоров’я.

Другий передбачає створення п’яти медичних округів на Львівщині й Дрогобицького в тому числі. На цьому етапі фахівцями Головного управління охорони здоров’я мають бути подані пропозиції щодо ліжкового фонду по територіях та щодо рівня надання медичної допомоги. Їх буде три – первинний, вторинний та третиний. Первинна медична ланка включає в себе екстрену допомогу, за неї відповідатимуть лікарняні відділення.

Вторинна допомога ділиться на стаціонарну та амбулаторну. Третинний етап надання медичної допомогу являє собою спеціалізовану медична допомогу, що надається у разі складного або тяжкого захворювання. ЇЇ надаватимуть на базі клінічних лікарень областей та міста Києва.

– По Дрогобичу плануємо надавати первинну та вторинну медичні допомоги,- зауважує головний медик Дрогобича. -Для покращення рівня первинної медико-санітарної допомоги в наших планах об’єднати дитячі поліклініки з дорослими та створити поліклініки сімейних лікарів. Наступний етап – створення консультативної клініки, де будуть приймати спеціалізовані лікарі. Первинний відбір хворих буде робити сімейний лікар, далі пацієнта за необхідності скеровуватимуть до спеціаліста вузького профілю.

Єдиний медичний простір Дрогобиччини: плюси та мінуси

Андрій Шевкенич переконаний, що єдиний медичний простір найкраще реалізувати на теренах Дрогобича, Трускавця, Борислава, Стебника та Дрогобицького району. Бо міста-сателіти тісно пов’язані між собою.

Реформа дозволить максимально ефективно використовувати заклади медичної допомоги, уникнути дублювання спектру медичних послуг у них та зекономити бюджетні кошти. За словами головного лікаря, для нікого сьогодні не секрет, що переважна більшість хворих з навколишніх міст і сіл лікуються в медичних установах Дрогобича, оскільки тут створена потужна матеріальна база і працюють висококваліфіковані кадри.

– Статистика річ уперта, – запевняє головний медик міста Котермака, – а згідно з нею, тільки у 2010 році Дрогобич пролікував 52% хворих із міст-сусідів. Із них 32-33% – хворі з Дрогобицького району. Сума витрачена на лікування вражає – 12 млн. Грн.! Із них район компенсував нам 5млн. 200тис. грн., тобто навіть не половину. За втрачені кошти можна було б придбати медичне обладнання або ж провести ремонт у деяких наших закладах медицини. Не тішить оптимізмом ситуація із хворими з району і у наступному році.

Сума компенсацій за лікування хворих на 2011 рік районими депутатами закладена у розмірі 4 млн. Грн . Фінансові звинувачення у нечесній грі не береться коментувати головний лікар Районного територіального медичного об’єднання Валерій Паламарчук. Каже, що питання коштів особисто не вирішує, цифри затверджують депутати району.

По – друге, переконаний медик, хворих часто задовго лікують у стаціонарах, наслідком чого є мільйонні претензії міста до району. До самої ж реформи медик радить підходити виважено та з розумом. Для хронічних хворих просто необхідно зберегти лікарні у районі. В протилежному випадку невдоволення Дрогобичу від мешканців сіл не уникнути, запевняє пан Паламарчук.

На додачу, медики району скаржаться на тотальну несправедливість у підході до бачень пріоритетності міста та району. Як приклад, наводять кадрову дисгармонію. Кажуть, медпрацівників у районних закладах охорони здоров’я вдвічі менше на душу населення, ніж у місті. А чого очікувати після новацій, не хочуть і думати! Тим часом, пріоритетну ціль реформи – економію коштів – бачать і за відміною дублювання медичних послуг у лікарнях Дрогобиччини.

Як роз’яснив Андрій Шевкенич, хірургічні, терапевтичні та інші «популярні» відділи сьогодні функціонують як у медзакладах Дрогобича так і Борислава та інших сусідніх міст. Однак чи необхідна така їхня кількість, коли, як переконує статистика, за висококваліфікованою допомогою у сфері хірургії більшість хворих звертаються до медиків Дрогобича. Аналогічна ситуація і з лабораторним обстеженням. Кожна медична установа сьогодні має свою лабораторію, утримання якої виливається у круглу суму. В ідеалі, вважає пан Шевкенич, мала б постати єдина потужна лабораторія на теренах Дрогобиччини, відтак при інших медичних закладах лабораторії мали б проводити найелемнтарніші аналізи – крові та сечі.

Ніхто не здаватиметься без бою

Проте надання медичних послуг в єдиному медичному просторі має і зворотній бік медалі, про який наразі медики воліють вголос не говорити. По –перше, жодне із міст-сателітів без бою не поступиться тою чи іншою галуззю медицини, бо це автоматично означає визнати свою слабкість перед сусідом та втратити важіль впливу. Війни будуть запеклими. По-друге, закономірним для українських реформ є неприємний процес оптимізації, яка наповнює ринок безробітних новими жертвами. Скільки їх буде у результаті створення єдиного медпростору , не береться прогнозувати ніхто. Гніву та обурень скривджених державі не уникнути. По-третє, не виключено, що зайвих клопотів побільшає і у пересічних мешканців, бо коли Вам доведеться здавати аналізи скажімо в Трускавці, а проходити подальше лікування у Бориславі,Стебнику чи Дрогобичі запасайтесь терпінням та спокоєм! Вони зайвими не будуть.

У Бориславі надіються на свій шпитальний округ

Заступник міського голови Борислава Сергій Оленич повідомив нам, що готуватися до реформ у медицині в Бориславі вже почали. Керівництво центральної міської лікарні розробляє проект зі створення Бориславського шпитального округу. Підставою для створення такого округу є те, що у медичних закладах міста нафтовиків лікуються не лише бориславці, але й пацієнти ще з чотирьох районів – Дрогобицького, Самбірського, Старосамбірського та Турківського, проте рівень компенсації за лікування цих пацієнтів є невисоким.

Виходить, що забезпечують лікування пацієнтів з інших населених пунктів за кошти, які мали б бути призначені для лікування мешканців Борислава. Власне тому утворення Бориславського шпитального округу було б вигідне, зокрема, з точки зору фінансування. Шпитальний округ у Бориславі, як каже Сергій Оленич, треба утворювати на базі нової лікарні. Зараз вона ще не добудована, а тому необхідно лобіювати це питання на обласному рівні. Щодо можливості приєднання Борислава до Дрогобицького шпитального округу, то така перспектива не радує заступника міського голови Борислава.

Сергій Оленич пояснює: “Від цього потерпатимуть і пацієнти, і медичний персонал. Наше завдання як влади – напрацювати спільно з медичними працівниками таку схему модернізації сфери охорони здоров’я, при якій медичні послуги бориславцям та мешканцям довколишніх сіл будуть надавати у Бориславі, а медичні працівники Бориславської центральної міської лікарні будуть забезпечені роботою. На жаль, до будь-яких реформ люди, в тому числі і медичні працівники, ставляться насторожено. Але порозуміння знайти таки треба, бо інакше можемо просто втратити місцеву медицину. А від цього всім буде гірше”. Ми також з’ясували, що за умов приєднання Борислава до Дрогобицького шпитального округу у місті частину відділень просто закриють. За повідомленням заступника міського голови Сергія Оленича, під загрозою закриття опиняться хірургічне відділення, дитяча лікарня, шкірно-венерологічне, інфекційне та неврологічне відділення. Тоді пацієнтів, в тому числі і у важкому стані, доведеться відвозити по наших, м’яко кажучи, не дуже хороших дорогах аж у Дрогобич. А крім того, сотні медичних працівників можуть втратити роботу і залишитися без засобів для існування.

У Трускавці не хочуть, щоб вся медицина була зав’язана на Дрогобичі

Без рожевих окулярів розглядає ідею «єдиного медичного простору» тимчасово виконуючий обов’язки головного лікаря Трускавця Андрій Кульчинський. Медик запевняє: якщо об’єктивно проаналізувати сьогодні ситуацію із наданням медичних послуг в регіоні, то вони вже відбуваються за запропонованою моделлю. – Для нікого не секрет, щомешканці Дрогобиччини за якісною консультацією у питанні ендокринології звертаються у Борислав, урологічні проблеми лікують у Трускавці, офтальмологія, хірургія на високому рівні у Дрогобичі. Мінусом наразі є те, що не розроблена чітка модель взаєморозрахунків за пролікованих хворих між містами. Як наслідок ,мають місце образи та непорозуміння, – зазначає Андрій Кульчинський. Реформу єдиного медичногопростору пан Кульчинський називає – перспективним питанням , однак зауважує, що інтереси міст-сусідів мають бути враховані, аби модель не була зав’язана виключно на медицині Дрогобича.

Думки до теми:

Юрій Круглій, головний лікар санаторію «Карпати» : Новація має два боки. Позитивний та негативний. Позитив у тому, що певна централізація у галузі медицині призведе до збільення професійного рівня медпрацівників. З іншого боку слід задуматися, чи не страждатимуть пацієнти від безкінечних черг під кабінетами людей у білих халатах та спантеличеністю, до кого та в яке місто звертатись за професійною медичною допомогою.

П. Ірина, дрогобичанка, лікар-ендокринолог Важко прогнозувати, як діятиме на практиці ця реформа. Мета її благородна – раціонально використовувати матеріальні ресурси, які виділяються на охорону здоров’я та полегшити життя самим пацієнтам. Сьогодні , для прикладу, вихідці із району відчувають певну дискримінацію. Їх не хочуть обстежувати, тож доводиться мандрувати між установами. В ідеалі ця проблема має бути усунена. Також побутує думка, що на теренах Дрогобиччини, як гриби після дощу, почнуть «виростати» приватні кабінети. Їхня мета – переманити тих пацієнтів, які не захочуть їхати у сусіднє місто на обстеження чи здачу аналізів. Та працюватимуть там професіонали-медики чи бізнесмени від медицини – слід замислитись.

Наталя ЗЕЛЕНА
Наталка КУЧЕР

Джерело: Каменярі

Leave a Reply