Чому буксує реконструкція площі?

З 1 серпня в Дрогобичі мали б розпочати замощувати Площу Ринок.

Принаймні кожен із підприємців, що мають свої торгові точки, офісні приміщення, приміщення кафе, аптек та банків, отримав листа з нагадуванням як багато він зробив для рідного міста й, ніби між іншим, дописаною пропозицією заплатити за замощення гранітною бруківкою якоїсь частини площі. В кожному із цих листів значилося, що відправною точкою для перетворення центру Дрогобича в оазу європейськості стане перший день останнього місяця літа.

А мер лукавив

На появу таких листів варто було сподіватися. Ще приблизно два місяці тому на одній із оперативних нарад мер Дрогобича Олексій Радзієвський артистично нагримав на головного архітектора Ігоря Петранича, чому, мовляв, він ще не поклав йому на стіл проект реконструкції площі. Бо ж скільки можуть чекати підприємці-центровики, «котрі не просто горять, а палають бажанням профінансувати ці роботи!»

Мабуть, пан Радзієвський лукавив. Він не міг не знати, що проект давно готовий. Його розробило НДІ «Містопрект» ще в 2007 році, коли тодішній міський голова Микола Гук малював веселкові перспективи свого перебування на посаді керманича міста. Він ще не знав, що його дочасно відправлять у відставку, гроші у фонді розвитку міста були й тому можна було дати волю фантазії. А тим часом директор Дрогобицького відділення інституту проектування міст «Містопроект» Петро Сметана вирішив розробити проект реконструкції площі, який би відповідав європейським вимогам. До речі, вже тоді ним було передбачено будівництво фонтану. Того самого, який, на жаль, згодом перетворився на найдорожчу у світі «пісочницю».

Реалізація проекту розпочалася через рік під орудою тодішнього першого заступника міського голови Богдана Іванціва й була «заморожена» в 2009 році, коли він подав у відставку. Отож Олексій Радзієвський у 2011 році вирішив продовжити те, що розпочали Микола Гук та Богдан Іванців. А виступати в ролі їхніх послідовників йому начебто незручно. Тому, мабуть, і почалися розмови нібито про новий проект.

Дорога насолода – реконструкція площі

Та для такої серйозної роботи необхідна чималенька сума. Згідно з проектом, загальна площа цієї території становить 15 тис. 625 кв. м, а площа під замощення 11 тис. 625 кв. м. Й оскільки центральна площа є пам’яткою містобудування такою ж, як у всіх європейських містах, то до її замощення вирішили підійти по-європейськи – використати гранітну бруківку на самій площі, а на тротуарах – теребовлянський пісковик. Ці матеріали не з дешевих, а зважаючи на те, що технологія передбачає змімання асфальтового покриття, армування, бетонування основи, засипання щебенем та піском і тільки після цього – бруківкою, то роботи стають ще дорожчими. За словами Петра Сметани, згідно з проектно-кошторисною документацією, остаточна вартість квадратного метра мала б становити 838 грн., а загальна сума замощення 9 млн. 822 грн. Мабуть, зважаючи на те, що частина підготовчих робіт уже виконана, нинішня влада називає цифру 250 грн. за кв. м., а враховуючи, що частина площі вже замощена, вважає, що загальна сума повинна становити 2,5 мільйона гривень. Принаймні таку цифру назвав на прес-конференції мер Олексій Радзієвський. Тим не менше містові, яке спромоглося виконати свій бюджет за пів року на неповних 70 відсотків, віднайти таку суму аж ніяк не вдасться. Тому влада вирішила натиснути на підприємців у східному стилі, приблизно так, як це робиться в Грузії. Мовляв, ця чудова земля вас виростила, поставила на ноги, завдяки їй ви стали заможними людьми, тому поверніть, будь ласка, їй борги. Зробіть так, щоб площа милувала око і вам, і вашим клієнтам. Та, мабуть, 13 липня, коли Олексій Радзієвський зібрав у себе підприємців, щоб примусити «добровільно» профінансувати реконструкцію площі, йому забракло кавказької красномовності. Вогонь бажання в підприємців перестав палати, горіти й навіть тліти.

Що не сподобалося підприємцям?

Нагадаємо, що після цього мер взяв відпустку й поїхав на відпочинок у Хорватію, а примушувати бізнесову еліту Дрогобича «добровільно» вносити кошти на реконструкцію площі доручив директорові Інституту розвитку міста Михайлові Лужецькому. Й тоді в підприємців з’явилися листи, в яких їх хвалять за вклад у розвиток Дрогобича й пропонують профінансувати замощення комусь п’ятдесят, а комусь і сто п’ятдесят квадратних метрів. Кому й скільки – вирішили самі можновладці. А це підприємцям дуже не сподобалося. Тому веселкові надії на те, що бізнесмени з Площі Ринок наввипередки побіжать нести гроші на реконструкцію, не виправдалися. Ми вирішили з’ясувати, чому підприємці не проявляють активності й першим нанесли візит до Богдана Іванціва – депутата міської ради, власника кафе «Зорепад».

Богдан Іванців: «Вимости свій квадратний метр» – Мені приємно, – розпочав він, – що нинішня влада вирішила продовжити те, що розпочав я. Погоджуюся, що кожен із підприємців мав би облагородити площу перед своїм закладом. Та не можу погодитися з тими масштабами, які нам пропонують. Виходить, кожному із нас для цього треба було б взяти кредит, який не кожному виплатити під силу. Це – ілюзія, коли вважають, що підприємці в центрі гроші лопатами гребуть. Тому я давно пропонував, щоб до реконструкції площі долучилися не тільки ті, що мають свої об’єкти довкола ратуші, а й чимало інших. Є в Дрогобичі успішні бізнесмени, фірми яких діють на околицях міста. Чим їх заманити? А ось чим. Я давно пропонував організувати акцію «Вимости свій квадратний метр». Суть у тому, що будь-хто із дрогобичан може профінансувати замощення якоїсь частини площі. Натомість місто бере на себе зобов’язання викарбувати на одній із бруківок напис: «Цю частину площі профінансувала така ось людина». Це стало б непоганим стимулом для багатьох. Думаю, підприємець Павець, для прикладу, радо профінансував би десятокдва квадратних метрів, щоб колись онук прочитав, що це його дід долучився до реконструкції. Тай не тільки він, а й багато із дрогобичан, переконаний, внесли б кошти, щоб залишити згадку про себе. Можливо, з’явилися б прізвища мера Олексія Радзієвського та його першого заступника Олександра Коростельова. А чом би й ні? Вони не бідні люди. Натомість не сумніваюся, що більшість підприємців з Площі Ринок вклали б кошти в дренаж підвальних приміщень та гідроізоляцію. Це дало б можливість зберегти старі будівлі. Без цього замощення площі не варто навіть починати.

Петро Сметана: «Спочатку комунікації, потім – бруківка»

Після цього ми знову звернулися до директора Дрогобицького відділення інституту проектування міст «Містопроект» Петра Сметани, щоб з’ясувати, чи можна розпочинати замощення площі, поки не проведені дренажні та інші підготовчі робити.
– Якщо правильно проводити реконструкцію, – розповів пан Сметана, – то треба спочатку відремонтувати всі комунікації, а деякі винести за межі площі. Частково це вже зроблено, та поки цю справу не завершать, до замощення не варто братися. Окрім того, мета реконструкції – зберегти старовинну площу. Між тим, старі будівлі руйнуються через те, що підвали часто затоплені. Тому дренаж і гідроізоляція – це той етап реконструкції, який обминути не можна.

Чому владі не довіряють?

Ось так поступово ми почали відкривати для себе багато такого, про що раніше й не здогадувалися. Чому? А тому, що в цьому питанні бракує гласності. Не повірите, та не всі підприємці знають, чому й для чого від них вимагають гроші. Між тим наш більд-редактор Ігор Фецяк недавно побував у польському місті Люблін, де теж вирішили реконструювати центральну площу. За його словами, перед ратушею там розміщений стенд, на якому є проект реконструкції, кошторис та візуалізована картинка площі після проведення всіх робіт. Будь-хто може довідатися, що 70 відсотків коштів виділяє Євросоюз, а 30 місто. У цих 30 справу спеціально затіяв Олексій Радзієвський, щоб за рахунок підприємців назбирати трохи грошей на вибори до Верховної Ради. Можливо, додумаються до ще чогось, якщо наші можновладці не діятимуть так само відкрито, як поляки.

Три пропозиції

А тим часом, друг нашої редакції Хосе Турчик вирішив у черговий раз оприлюднити кілька пропозицій щодо реконструкції площі. Одна із них полягає в тому, щоб візерунок бруківки виконати у формі лабіринту. Це могло б стати шикарним атракціоном для туристів. Інша пропозиція – вимостити бруківку в стилі шахової дошки й проводити тут театралізовані турніри, як це роблять, для прикладу, в Італії. А третя пропозиція полягає в тому, щоб в одній із частин площі залишати бруківки, які легко було б витягнути й замінити іншими, з викарбуваними написами. Хтось, для прикладу, маючи досить грошей, захоче привітати свою кохану з днем народження на такій бруківці, а хтось, можливо, вирішить таким чином подякувати Миколі Гуку, Богданові Іванціву чи Олексієві Радзієвському за реконструкцію площі. Прислухатися до цих пропозицій не пізно. Тим паче, що з 1 серпня реконструкція не почалася. Й ще не відомо, коли розпочнеться.

Іван ШВЕД

Джерело: Каменярі

Leave a Reply