Не завжди в дискусії народжується істина

Друге засідання Дискусійного клубу відбулося минулого четверга, 16 лютого. Цього разу було розглянуте питання соціально-економічного розвитку Дрогобиччини.

На попередньому засіданні розглядалася проблема “Сильна влада – сильна опозиція – сильна громада”. Підсумком стали запити на інформацію, розіслані міському голові Дрогобича та депутатам Дрогобицької міської ради. В них ішлося про необхідність зміни в роботі офіційного сайту Дрогобицької міської ради. Задля прозорості й доступу до інформації слід публікувати на ньому розпорядження міського голови, а також проекти рішень і самі рішення виконкому та сесій міської ради. Народні обранці й повинні дати відповідь, чи погоджуються вони на такі зміни.

Другим питанням, висвітленим у запиті на інформацію, була необхідність поіменного голосування на сесіях з приводу важливих для Дрогобича питань – земельних, приватизаційних й інших. Депутати теж мають визначитися щодо цього.

Забігаючи наперед, скажу, що головним підсумком другого засідання Дискусійного клубу стало створення робочої групи під умовною назвою “Стратегія-2004”. Запропонував її створити один з експертів цього засідання Микола Походжай. Свого часу він брав участь у розробці цього проекту. З’ясувалося, що на нього витратили американські гроші, але наступним владам він не був потрібним, хоча містить чимало цікавих положень. Більше того, нині в ратуші розробляють аналогічний проект – уже за канадські гроші. Але чи є в цьому потреба, якщо не реалізована попередня стратегія? До робочої групи, в яку ввійшли автор цих рядків, Віктор Возняк, Олег Косик, деякі інші учасники Дискусійного клубу, залучатимуть молодь, інших зацікавлених осіб. Схоже, що створюється конкурентне середовище. Але все залежатиме від якості влади, від того, чи захоче вона реалізовувати ці проекти. Адже простіше прийти, розікрасти нерозкрадене – а після нас хоч потоп. Свій шанс використали Кам’янець-Подільський і Калуш, які працювали за цими програмами. Дрогобич опинився в аутсайдерах. Багато питань з цього приводу виникає до Михайла Лужецького, за якого ця програма мала втілюватися в життя, коли він працював міським головою. Це й тепер не втратило актуальності, адже Михайло Петрович очолює так званий інститут розвитку міста. Хто, як не він, повинен бути найбільш зацікавленою особою?

За ініціативою іншого експерта цього засідання – Володимира Кондзьолки – будуть надіслані дрогобицькій міській владі запити на інформацію щодо використання і заміни світильників та результатів висадження ста тисяч саджанців у Дрогобичі. Детальніше про це ми розповімо в наступному номері “Тустані”.

А тепер про сам хід дискусії. Три експерти – Володимир Кондзьолка, Святослав Сурма, Микола Походжай – висвітлили у своїх виступах наступні теми: 1. Програма соціально-економічного розвитку – програма дій чи дань традиції? 2.Роль та участь громадськості у формуванні планів розвитку. 3.Чи потрібна нам спільна програма розвитку регіону?

Володимир Кондзьолка говорив про те, наскільки реальними є плани соціально-економічного розвитку. Чи є ці плани програмою дій для влади, чи просто своєрідним ритуалом? Він детально проаналізував програму соціально-економічного розвитку Дрогобича і Стебника на 2012 рік. На відміну від інших міст, у Дрогобичі ця програма була дуже швидко прийнята, без жодного обговорення. В одному абзаці цієї програми написано, що ріст промислового виробництва складе 6,9 відсотка, а в наступному абзаці йдеться вже про падіння реалізації промислової продукції на 16 відсотків. Складається враження, що депутати просто не читали цього документу. Інакше як вони могли за нього проголосувати?

На реконструкцію котелень і теплових мереж заплановано витратити 5,5 мільйона гривень. Але, з іншого боку, міський голова Олексій Радзієвський неодноразово казав, що даватимуть дозволи на встановлення автономного опалення. То навіщо витрачати такі великі гроші на реконструкцію, адже це взаємовиключні процеси? А в плані розвитку нема жодного рядочку про відключення будинків від централізованого опалення. Маємо справу з черговою обіцянкою-цяцянкою Олексія Радзієвського?

На ремонт вулиці Івана Франка передбачено цього року 2,9 мільйона гривень, ще 2,2 мільйони – на ремонт інших доріг. Але в розшифровці вулиця Івана Франка чомусь випадає, натомість передбачений ремонт вулиці Лесі Українки. Хочуть капітально відремонтувати вулицю Міцкевича, яку вже капітально ремонтували минулого року. Складається враження, що виконавчі органи не надають відповідних документів навіть депутатському корпусу.

Цього року на енергозберігаючі лампи для вуличного освітлення скеровується 2 мільйони гривень. Це написано в програмі, але реально відбуватиметься заміна світильників. Уже на реконструкцію вуличного освітлення витрачено близько 2,5 мільйона гривень. Гарантійний термін світильників – три роки – ще не закінчився. Сам термін служби цих світильників – понад 10 років. У Трускавці вони служать уже понад 13 років, і в людей нема нарікань щодо вуличного освітлення.

Інвестиційна програма Дрогобича склала аж 100 тисяч гривень, причому 25 тисяч – на сувеніри, стільки ж – на поліграфію, а 50 тисяч – на прийом делегацій.

Про плани соціально-економічного розвитку Дрогобицького району на 2012 рік говорила начальник економічного відділу Дрогобицької райдержадміністрації Ярослава Ковтик. Фактично вона повторила те, що говорила на засіданні Громадської ради (читайте в минулому числі “Тустані” статтю “Михайло Сендак – Степан Макар: одна голова добре, а дві краще”).

Керівник фракції Партії регіонів у Дрогобицькій міській раді Сергій Гориславський запропонував, аби керівники громадських організацій приходили на засідання сесій, давали свої пропозиції. Володимир Кондзьолка зауважив, що не слід підміняти роботу депутатів. Крім того, він має сумний досвід співпраці з депутатами минулої каденції. Була пропозиція щодо встановлення автономного опалення. Депутати на це не відреагували, хоча Володимир Кондзьолка виступав на сесії. Прокуратура надіслала листи міській раді щодо усунення порушень чинного законодавства в реалізації права громадян на автономне опалення. Змінилася влада, але жодних дій в цьому питанні знову нема.

Святослава Сурму цікавило, яку участь брала громадськість в обговоренні цих планів. Але, як з’ясувалося, ні в районі, ні в місті до слів громади фактично не прислухаються, бо плани народжуються в кабінетах можновладців.

Петро Суда зауважив, що програму розвитку в Дрогобицькій міській раді приймали недемократично, і він з цього приводу надіслав депутатський запит.

Богдан Юзефів розповів, як громадська організація “Дрогобицька громада”, яку він очолює, намагалась внести свої пропозиції на засіданнях депутатських комісій. Але цю ініціативу зарубали, що називається, на корені, створивши натомість Громадську раду, яка всеціло підпорядкована міському голові. Проблема ще й у тому, що в комунальних підприємствах працює більше людей, ніж у промисловості.

Степан Макар зауважив, що Дрогобицький район фактично виявився не готовим до зими. Проблеми виникли в багатьох школах, дитячих садочках. Треба запроваджувати нові технології, які не можуть співіснувати зі старими. На його думку, нічого не вартують програми, які не підкріплені реальними коштами. В 41 школі району відсутні внутрішні туалети. А коштів на це нема, як взагалі відсутня державна програма, хоча Микола Азаров багато про це говорив.

На думку Михайла Ваврина, дрогобицька влада не зацікавлена у втіленні в життя програм. Та й депутати цим не цікавляться. Ця програма навіть не погоджена з програмою Львівської області, а є ж пріоритети розвитку області, які би мали бути враховані. Є угода області з Кабінетом Міністрів, де передбачені окремі пункти співпраці з Дрогобичем і Стебником, але вони навіть не переписані в дрогобицьку програму. Якщо туризм є пріоритетним напрямком на Львівщині, то в Дрогобичі він став додатком до культури. Те саме й з екологією. Натомість визначили десь аж 60 пріоритетів, тоді як треба зосередити свою увагу на одному-двох. Про цей примітивний підхід говорять міському голові, але він не хоче цього чути, керуючи процесами в ручному режимі.

Хосе Турчик назвав те, що діється з владою, – чистою абракадаброю. Влада працює з чистого листа, вважає себе найрозумнішою. Мовляв, нема що їй радити. Повинен діяти принцип громади: не вмієш – навчимо, не хочеш – заставимо. Ми можемо безконечно говорити, але ніхто не буде до нас дослухатися. Він засумнівався, чи є можливість переглянути ці всі “ідіотські” програми. Сподіватися лише на депутатів, що вони приймуть “правильні” рішення, нема сенсу, бо для себе Хосе Турчик зрозумів, яких депутатів Дрогобич нарешті отримав. Вони заплатили гроші за земельні ділянки, і їм все одно, що діється, вони знають свій маневр і мають свій інтерес. Хосе Турчик хотів допомогти міській раді в розв’язанні деяких проблем, але побачив, що діється, а тому допомагає зараз іншим радам на теренах Західної України.

Олег Косик вважає, що своєю бездіяльністю влада створює проблеми для наступних поколінь. Не можна рухатись уперед, якщо не виконані старі програми. Він запропонував не шукати винних, а вже від сьогоднішнього дня активно працювати на майбутнє. Було би добре почути від міського голови, що ним зроблено під час різноманітних відряджень, в тім числі й за кордон.

Святослав Сурма наголосив на тому, що при виконанні того чи іншого плану слід знаходити стратегічну помилку. Ось такою помилкою стратегічного розвитку 2004 року була відсутність тих, для кого це робилося, тобто відсутність людського фактору. Не почули громади, що ж вона хоче. Ця методологічна помилка призвела до того, що план, який має наукову основу, залишився папірцем. В нього не було духу людського. Важливо, щоби ми наповнили людською присутністю наше майбутнє стратегічне планування. Ми не довіряємо один одному. Така ситуація була після війни. Тобто нині наше суспільство має проблему в спілкуванні. Величезною є роль людей, які бачать шляхи виходу з цього. Ми воюємо між собою, але зміна влади на опозицію нічого не дасть. Тому важливо посіяти довіру один до одного. Ми боїмося бути відвертими, бо це можуть використати проти нас.

Дискусійний клуб набирає обертів. Від шоу переходить до глибокого вивчення проблем. Але не завжди в дискусії народжується істина…

Анатолій ВЛАСЮК

  1. Galinka_vGalinka_v04-22-2012

    Я, як житель Львівської області, і людина яка часто їздить саме дорогами Львівської області, можу і маю право прокоментувати дану статтю. Неодноразово виділялись кошти на ремонт доріг Львівської області, на дороги які утримуються на балансі міста та області.
    Так для порівняння, у місті Стрий, дякуючи мерові Шрамовяту, дороги зроблені ідеально(дай Вам Боже здоров”ячка!)! Там не проводився “ямковий ремонт”, там робили відповідно і як видно на совість. І Стрияни бачуть, що в ці дороги вкладено гроші.
    Далі, якщо курсувати трасою Стрий – Дрогобич, то настрій починає помітно псуватись. На даний момент на цій трасі зроблений ремонт, проклали 30 кілометрів дороги за 3 тижні, це при роботі від 9.00 до 17.00 при невеликій кількості одиниць техніки. Якість відповідна до швидкості роботи! До ремонту ця траса була гіршою ніж зараз траса Дрогобич – Самбір, ями були “по коліна”!!!
    В”їжаючи в центр “файного міста Дрогобич”, люди які не живуть в периферії трошки DO NOT UNDERSTAND, бо машиною реально кидає як на батуті…Там навіть “ямковий ремонт” не проводиться!!! То благо, що приходить Євро 2012 і зробили вулицю Стрийську та Трускавецьку, бо ці вулиці на обласному балансі рахуються… А центр міста це позор !!! Навіть біля Ратуші в Дрогобичі немає дороги! А про вулиці на окраїнах міста я вже навіть і не говорю! І коли слухаєш Сесії Львівської Облради, і тема доріг, то хочеться засипати їх фотками, і сказати “ЛЮДИ, ВІДКРИЙТЕ ОЧІ !!!!” то тупо треба фотографувати наші дороги і з даних фото робити не палатки Львівського пива, а палатки “Львівський облавтодор RESPECT”, бо як то кажуть,- народ має знати своїх героїв в лице, тож нехай любуються!!!

Leave a Reply