До ювілею Борислав направду засміється

/Інтерв’ю з головним архітектором міста/


Лічені місяці залишилися до вересня, коли відзначатимемо 625-річний ювілей міста, а разом із тим ще й пройде Міжнародний форум нафтовиків. До цих подій належить зробити дуже багато Адже до нашого міста завітають гості з багатьох країн Європи і навіть з Американського континенту, їхні враження про Україну значною мірою залежатимуть від того, якою вони побачать колиску нафтової промисловості України. У підготовці до святкувань вже пообіцяла допомогу і Львівська облдержадміністрація. Є сподівання на підтримку Кабінету Міністрів нашої держави. А детальніше розповісти про те, що заплановано зробити до ювілею, ми попросили головного архітектора міста Тараса Баумкетнера.

– Пане Тарасе, то які ж зміни в архітектурному обличчі міста можемо очікувати?

– Сподіваємося, змін буде багато. Перше – це реконструкція міського парку культури та відпочинку. Адже багато років тут усе робили стихійно, без жодного плану, без жодної документації, Висаджували дерева – хто як собі хотів: то діти, то політичні партії, то просто так – до якоїсь знаменної дати. Не було зроблено функціонального зонування: де має бути ігрова зона, де спортивна, де видовищна. Для того, щоб зараз тут усе довести до пуття, звичайно ж, потрібно зробити проектну документацію. Над цим зараз і працюємо. Буквально вчора, я їздив до Львова, в Державний інститут проектування міст «Містопроект», щоб погодити всі вихідні дані, наше бачення того, яким має бути парк, оплату. Домовилися, що цей проект робитимуть першочергово, адже час підтискає. У парку, до речі, з’явиться новий об’єкт — музей-скансен нафтової промисловості міста.

– А що вже зроблено щодо цього музею просто неба?

– Наразі небагато. Відведено земельну ділянку площею сім тисяч квадратних метрів, розпочали встановлювати огорожу. Але ж музей – це не просто територія. Мусить бути чітка інфраструктура: господарська зона, місце для продажу різних сувенірів, автостоянка для екскурсійних автобусів. Усе це не зробиш «на око» – потрібні фаховий підхід, чіткий проект.
Те саме і щодо озера. Потрібно спроектувати чітко об’єкти, щоб усе було цивілізовано і цікаво. До речі, у парку дуже багато, так би мовити, «мертвих» зон, що їх зовсім не використовують. Там тільки косять траву, час від часу, та обрізають дерева. Навіть пішохідних алей там немає.

– То вдасться реанімувати наше озеро, чи ні?

– Вдасться. Але, як підрахували по кошторису, для цього потрібні значні кошти – близько двох мільйонів гривень. Треба зробити повністю гідроізоляцію озера, бо ж з нього тікає вода. Для його наповнення плануємо провести воду з верхньої точки отого потічка Ропний, що тече через парк. Трохи, правда, переживаю, бо в тому потічку час від часу появляється нафта, щоб це пізніше не стало проблемою. Потрібно ще добре все продумати. А окрім власне реанімації озера треба продумати і якусь інфраструктуру у вигляді капітальних чи тимчасових торговельних точок, інших об’єктів. Хочемо належно впорядкувати усю оту територію, від вул. Данила Галицького до вул. Карпатська Брама, згідно конкретного детального плану території. Щоб не було так, як із літньою сценою Палацу культури. Спорудили її, там уже відбулися і перші великі концерти, святкування. Але інфраструктуру не продумали. Немає там ані стоянки для транспорту – все стихійно, хто де захотів, там і зупинився. Місце для продажу сувенірів, інші торгові точки – теж не визначені. Крім того, сцена є, а про акустику не подумали. Треба якісь дерева забирати, адже звук зі сцени спрямований в бік парку, а дерева завжди використовуються для звукоізоляції.

Знову ж таки, до нас часто приїжджають різні атракціони, місце для їх розташування теж маємо визначити на території парку, адже значні площі там зовсім не задіяні.

У проекті, що його розробляє ДІПроМіст «Містопроект» усе це буде передбачено, згідно тих завдань, які ми ставили перед проектантами.

– Це щодо парку. А які ще об’єкти будуть реконструйовані?

– Документація розробляється на оновлення всієї центральної частини міста. Та ж площа перед Палацом культури. Ми підняли старі фотографії – вигляд вона мала дуже пристойний. Там була велика рекреаційна зона – з фонтанами, з клумбами. Такою її нам уже не вдасться відновити. Бо зараз вона обмежена з однієї сторони пам’ятником, з іншої – меморіалом. Але плануємо належно обладнати бодай фонтанну площу: поставити там лавочки, покласти бруківку, зробити належне освітлення.

Звичайно ж, буде реконструйовано і фонтан. Ми відшукали фірму, що виконає усі ті роботи. Трохи дорогувато. Потрібно десь 420 тисяч гривень. Буде реконструйовано фонтан, встановлено італійські насоси, що забезпечать і належне очищення води, зроблена відповідна гідроізоляція. Але все це, звичайно, при умові, що всі ці роботи будуть профінансовані із державного бюджету. Є домовленості, розроблено кошторис реконструкції самого Палацу культури – і зовні, і всередині, вимощення пішохідних доріжок у парку, облаштування озера та скансена. Всі ці документи подані і найближчим часом будемо мати конкретний результат.

До ювілею має бути доведена до ладу і площа Івана Франка. Проект цієї реконструкції розроблений ще минулого року. Щось треба робити із тим фонтаном, зокрема, гідроізоляцію, щоб не втікала вода. Зрештою, і сам фонтан застарілий, маю на увазі його зовнішній вигляд.

Планів у нас багато. Але все залежить від коштів, якими зможемо оперувати. Тому, що, як я вже сказав, фінансування має бути із держбюджету, місто таких витрат не потягне. Наразі міська влада робить усе від неї залежне, щоби нас почули, нам допомогли, щоб ювілей наш древній Борислав відзначив гідно.

– Що ж, дякую за цікаву розповідь, пане Тарасе. Хай же збудуться всі оті задуми.

Розмову вів Ігор Юринець, газета «Нафтовик Борислава»

Leave a Reply