Два радники Президентів України, або Два національні вказівники… у різні напрямки

Нещодавно відбулася зустріч громадськості з Богданом Гаврилишиним. Вражень від спілкування було дуже багато. Зокрема, учасникам спілкування вдалося заповнити «білі плями» у розумінні західного способу мислення, який розвинувся на українській

основі. Майже одночасно була організована зустріч з Олегом Соскіним, який поза всяким сумнівом є знаковою фігурою, який виріс у радянський час, створив свій Інститут трансформації суспільства. Ці дві зустрічі дуже рельєфно показали два різні підходи, два різні світосприйняття, різницю між якими, особливо сьогодні, вартує знати, щоб впевнено обрати спосіб нашого крокування у майбутнє. Отож.

Одним з основних завдань, які Богдан Гаврилишин ставить сьогодні перед собою – це допомога у розвиту Пласту. Фонд його імені щороку на один мільйон гривень фінансує багато молодіжних та пластових програм. Він бачить майбутнє в Україні через виховання ідеалістів, які не бояться мріяти і мають знання та навики реалізувати свої мрії. Ці та багато інших його думок можна почерпнути в недавно презентованої ним книги з промовистою назвою «Залишаюся українцем».

На іншій зустрічі була можливість вислухати думки Олега Соскіна, який як і Богдан Гаврилишин має за плечима теж великий життєвий шлях, типовий для талановитої людини, яка сформувалася у радянський час і співпрацювала із комуністичною системою. Це двадцять років в рядах комуністичної партії, депутат Верховної Ради Радянського Союзу, викладач вищої партійної школи, далі Ліберальна партія, тепер Українська консервативна. Для загалу слухачів пан Олег представив бачення розвитку України, її адміністративної та податкової реформ. Це була ґрунтовна доповідь, але на завершення її пан Соскін порекомендував громадським організаціям втілити задумане ним… Слухачі були здивовані, оскільки пан Олег говорив, що мав можливість представити своє бачення всім українським президентам, яких, за його словами, він і навчав у ВПШ, але вони віддавали перевагу іншому. На запитання із зали, що можливо в схемах запропонованих професором не має гуманітарної складової, що людям не надається роль суб’єктів, що, можливо вартує звернути увагу на моральний стан суспільства і т.п., пан Олег безапеляційно відкинув проблему моральності, ствердивши, що запропоноване ним варто втілювати, навіть використовуючи фізичну силу громади (?).
Олег Соскін виявився, попри всі його здобутки, все-таки продуктом марксистської тоталітарної системи, коли мета здатна виправдовувати засоби, коли, моральні авторитети і віра це не є вагомими чинниками, а економічні питання є основою будь-якого розвитку. Звідси, відсутність бачення у поважного вченого, як втілити те, що так гарно розпрацьовано ним та успішно вже діє у тій же Польщі.

Ці дві зустрічі стали фоном одна для іншої. На зустрічі з Олегом Соскіним згадалися лекції з політекономії, на яких пропонувалося єдино-правильне рішення, яке треба було втілювати будь-якими засобами. Такий підхід в історії завжди виявлявся тупиком. Чи вартує ще раз експериментувати – питання риторичне. Спілкування з Богданом Гаврилишиним спонукає до духовного вдосконалення суспільства, через акцентування на вихованні молоді, до розвитку ідеалізму особи, який стає ефективним практичним інструментом для втілення мрій. Людина одухотворена вірою, споряджена знаннями – ось шлях здобуття успіху за Богданом Гаврилишиним.

Сьогодні ми стоїмо на історичному роздоріжжі. З кожним днем реального погіршення нашого життя все інтенсивніше пробуємо шукаємо відповіді як зробити динамічними позитивні явища і сповільнити чи ліквідувати негативні. Задумуємося, що стане надійною базою нашого поступу: вирішення економічних проблем сьогодення, очікуючи від цього морального одужання громади чи виховання відповідальних громадян, які і будуть будівничими економічних перетворень. Напевно в цій статті не буде однозначної відповіді, але відчуття безперспективності матеріалістичного способу мислення та отримання підтвердження практичності моральних підходів для виходу з кризи духу і економіки, таки є.

Автор дякує Сергієві Розорі та Святославу Грабовському, співорганізаторам обидвох згаданих зустрічей.

Джерело: майдан

Автор: Святослав Сурма

Leave a Reply