Турнір пам’яті Василя Іванишина

У неділю, 22 квітня, в Дрогобичі відбувся турнір з пейнтболу, присвячений пам’яті Василя Іванишина, Провідника Всеукраїнської організації “Тризуб” імені Степана Бандери.

У змаганнях взяло участь декілька команд, які представляли молодіжні організації Львівщини, Тернопільщини та ІваноФранківщини. Забігаючи наперед, скажу, що в командному заліку перше місце посіли юні “тризубівці”.

Після загального шикування друг Степан наказав підняти Державний прапор України і стяг “Тризубу”. Всі присутні виконали Гімн Націоналіста.

Відтак інструктор розповів, як слід проводити бої, аби не травмувати себе, бо хоча зброя і не справжня, але кульки, якими стріляють і які розливають фарбу, можуть спричинитися до непоправної шкоди організму. На жаль, не обійшлось і без прикрого інциденту. Один із учасників турніру зазнав травми ока.

Поки бойові побратими готувалися до змагань, подруга Марічка, акомпонуючи на гітарі, заспівала пісні, слова й музику до яких склала сама.

У перерві між боями автор цих рядків розповів про життя і діяльність Василя Іванишина. Це було тим більше актуально, що ніхто з юних націоналістів особисто не знав Провідника. А Василь Петрович був насамперед Людиною – з великої літери. Без перебільшення, його можна назвати Степаном Бандерою нашого часу. Мабуть, у сучасній українській історії не було більш талановитого ідеолога українського націоналізму, який би творчо розвивав спадщину Дмитра Донцова та Степана Бандери, пристосовував її до наших умов, а не сліпо копіював деякі постулати, як це роблять лідери партій і організацій, які вважають себе націоналістичними.

Спілкування з юними націоналістами показало, що чимало з них щиро вірять в Українську Національну Ідею й готові взяти активну участь в Українській Революції, про що писав Степан Бандера, але багатьом бракує теоретичних знань. А без теорії націоналізму нині не можна уповні протистояти ідейним ворогам. Саме такі змагання, вишколи, літні табори повинні бути для молоді не лише романтичним проведенням часу, а й стати серйозною ідеологічною підготовкою з основ українського націоналізму.

Приватний підприємець Степан Солук привіз на турнір двох своїх синів. Він каже, що хоче, аби вони виросли справжніми українськими націоналістами. В своєму рідному селі на Яворівщині пан Степан хоче створити меморіальний комплекс, присвячений героям національно-визвольних змагань, але йому доводиться долати спротив багатьох людей.

Того дня дощ змінювався градом, а потім пекло сонце. Учасники турніру ще довго обмінювалися враженнями…

автор: Анатолій Власюк

Джерело: газета “Тустань”

Leave a Reply