Трускавецькі проблеми

Це була одна з двох тем, яку 10 травня розглянули на своєму сьомому засіданні учасники Дискусійного клубу. Одним з експертів виступив відомий правозахисник зі Львова Теодор Дяків. Свого часу за його ініціативою будинок, в якому він живе, став платити ЖЕКу лише за ті послуги, які фактично надавались. Потім цей почин підтримали мешканці багатьох інших будинків.
Аналогічна ситуація нині склалася в Трускавці. Мало того, що послуг не надають, то влада вирішила ще й тарифи підняти. Це обурило громаду й змусило її пікетувати міську раду.
Теодор Дяків, відповідаючи на запитання Святослава Грабовського, одного з активістів громадського руху “Стоп тарифам!”, зазначив, що людям слід платити по старих тарифах. Рано чи пізно суд, прокуратура або сама влада відмінять тарифи.
Керівник Асоціації “Нові Горизонти” Олександр Магльона сказав, що фактично громадських слухань з цього приводу в Трускавці не було, влада привела на них службовців, а депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний зазначив, що це дійсно так, бо влада користується низькою активністю громади.
Голова громадської організації “Клуб греко-католицької інтелігенції Трускавця” Володимир Шиманський підкреслив, що влада не працює з громадськими організаціями та громадою.
Керівник громадської організації “Дрогобицька громада” Богдан Юзефів поділився досвідом роботи. Фактично два з половиною роки люди платять квартирну плату, як за радянської влади, хоча мали би платити за надання послуг. Вперше була зроблена громадська експертиза, яка виявила багато сфальшованих документів, але влада стоїть осторонь. Фактично створене на базі ЖЕКів КП “ЖЕО” є годівницею для неї, бо підприємство збиткове і його постійно дотують. Нині правоохоронці мали би порушити карну справу проти керівників ЖЕО.
Голова громадської організації “Юрій Дрогобич” Володимир Кондзьолка переконаний, що інформування населення по тарифах має бути реальним, а не формальним. Перед виборами це фантастично виходить у всіх, хто йде до влади.
Про ставлення трускавецької влади до підприємців розповів Сергій Розора. На його думку, влада перешкоджає бізнесу. Він припустив, що можновладці хочуть розмістити тут своїх людей. а тому витісняють “чужих”. За його словами, Трускавець як курорт занепадає, наповнюваність відпочивальниками зменшилася на 30 відсотків.
Депутат Львівської обласної ради Олексій Балицький звернув увагу присутніх на те, що влада говорить про першу санітарну зону, в межах якої, мовляв, підприємці не мають права працювати, але в той же час надає дозвіл ЗАТ “Трускавецькурорт” бурити тут свердловини для видобутку мінеральної води.
За словами приватного підприємця Віктора Пиціва, трускавецький міський голова Руслан Козир й досі керується постановою Ради Міністрів УРСР від 1961 року про Трускавець як всесоюзну оздоровницю, хоча з того часу вийшло вже багато інших нормативних актів. Він і досі не може зрозуміти, яким чином його діяльність у сфері туризму може впливати на якість “нафтусі”. Таким, як він, підприємцям, пропонують заплатити наперед дев’ять з половиною тисяч гривень, аби спокійно продовжувати свою роботу, а також поставити МАФи (малі архітектурні форми типу кіосків), але ж туристичний бізнес цього не потребує. Він також зазначив, що йде хаотична забудова Трускавця, а натомість відсутність комунікацій може призвести до багатьох проблем.
Володимир Кондзьолка переконаний, що трускавецькі проблеми міська влада самотужки не розв’яже. Треба, щоб і керівники сусідніх міст до цього підключилися. Так само комплексно й разом потрібно розв’язувати й інші проблеми Дрогобиччини.
Доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Мирон Цайтлер говорив про екологічні проблеми Трускавця. За його словами, мінеральна вода залишається основним рекреаційним засобом Трускавця. Якщо в 80-х роках минулого століття Трускавець упродовж року відвідувало 400 тисяч осіб, то нині ця цифра скоротилася вдвічі. Він вважає, що курорт не отримує адекватної компенсації за використання природних ресурсів, зокрема мінеральної води. Власники тут не живуть і не є представниками автохтонного населення. Ресурси вичерпуються за принципом сьогоднішнього дня. Туристи, звісно, привозять гроші, але більшість працівників курорту мають мінімальну зарплату, а то й змушені отримувати пів-ставки.
Громадський активіст Хосе Турчик звернув увагу на те, що фактично “Трускавець вмер”. Війни про те, чи це бальнеологічний курорт, чи рекреаційна зона, йшли ще за Радянського Союзу. Трускавець перестав бути курортом. “Я про це сміливо можу казати, – зауважив виступаючий, – бо побував практично на всіх європейських курортах і можу порівнювати”. Тому й жодна команда Євро-2012 не захотіла зупинятися в Трускавці, і справа навіть не в тім, що в Дрогобичі провалили реконструкцію стадіону. Він підкреслив, що треба законсервувати будь-яке будівництво в Трускавці, бо він перетвориться на черговий Донецьк.
Володимир Шиманський обурений тим, що наші люди повдягали вишивані сорочки і нищать усе, що дав Бог.
Наприкінці обговорення цієї теми Сергій Розора запропонував всім долучитися до інформаційної кампанії “Врятуймо Трускавець!”. І це справді актуально, адже мова йде про саме існування курорту. До речі, цю ідею підтримує відомий політик Олег Соскін, який нещодавно побував у Трускавці. Свою допомогу обіцяв і Юрій Кармазін.
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

Джерело: Трускавецький вісник

Leave a Reply