Що заважає легалізації робочих місць на Дрогобиччині?

Друга тема Дискусійного клубу в Дрогобичі (24 травня) носила саме таку назву. Головним експертом виступив директор Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості, депутат Дрогобицької міськради від партії «Батьківщина», колишній правоохоронець Богдан Волошин. До речі, роботу дрогобицької біржі праці високо оцінили в області – нещодавно їм надали перше місце згідно результатів роботи, та працювати все одно ще є над чим. Міськрайонний центр зайнятості, який охоплює своєю увагою місто Дрогобич та всі села району крім Уличного, Доброгостова та Станилі (вони належать до Стебницького центру зайнятості), провів у 2011 році 811 перевірок,в результаті яких виявлено понад 200 чоловік, які працювали нелегально (насправді виявити це дуже складно).
Пан Волошин коротко розповів про недоліки нелегального працевлаштування (ненормований робочий день, праця на вихідні, неможливість поскаржитися, відсутність відпусток, лікарняних, соціального захисту, відсутність стажу тощо). В той же час багатьом підприємцям вигідно мати нелегалів, адже відпадає потреба в бухгалтерії, писанні табелів, поданні податкової та іншої звітності, не потрібні конкурси, медогляди. А головне – за цих людей не потрібно сплачувати податки. В результаті ж втрачають не тільки ті ж самі наймані нелегальні робітники, але й бюджет. Директор центру зайнятості висловив думку, що головними причинами, через які в нас так сильно поширене нелегальне працевлаштування – це 1) недосконале чинне законодавство, 2) менталітет, 3) наші пристосування. За приклад він навів Канаду, де найкраще сплачують податки турки, а найгірше … українці. «Наші не вивчають закон, а думають, як його обійти. Часто наші люди хочуть стояти на обліку як безробітні, мати пенсію по інвалідності, субсидії та інші соціальні виплати і в той же час ще й нелегально працювати», – зазначив пан Волошин.
Коротко експерт зупинився на проектах реформ, які готує віце-прем`єр Сергій Тігіпко і які можуть бути впроваджені вже після виборів. Згадувалося про великі штрафи за порушення в бухгалтерії, про нову формулу мінімальної заробітної плати та тарифну сітку. Під час дискусії окремі виступаючі висловили думку, що таким чином буде здійснюватися тиск на неугодних, а драконівські закони призведуть, що підприємці просто згортатимуть свою діяльність. Хоча необхідність певних змін не заперечував ніхто – цілком очевидними є маневри підприємців з метою обмеження наповнення бюджету своїми грішми.
«Риба гниє з голови», почав говорити Сергій Розора, а Богдан Волошин одразу ж доповнив «але чистять її з хвоста». В час, коли пан Волошин розповідав, як держава йде назустріч у питанні легалізації шляхом дотацій для створення нових робочих місць, підприємець Володимир Кондзьолка розповів про те що законодавство не дає змоги перевести працівника на частковий робочий день, бо в кризу в певні періоди часу важко знайти роботу для повного завантаження протягом тижня. А коли ситуація на підприємстві покращиться вернутись до повної зайнятості. Але законодавство вимагає виплачувати зарплату не менше мінімальної, а отже керівник підприємства в якого є не повна зайнятість стає порушником закону і частим відвідувачем податкової і прокуратури. «Я не можу перевести працівники на півставки, а змушений його звільняти, хіба це правильно?» – запитував підприємець.
Є в питанні безробіття і певні нюанси – багато молодих людей просто не бажає працювати. Для прикладу, як зазначив пан Волошин, раніше за тунеядство садили, бо була 214 стаття, тепер нічого не робити інколи подається як якийсь престиж. А роботодавці не хочуть брати на роботу тих молодих людей, чиї батьки працюють за кордоном, адже ті мають гроші від батьків і часто теж не хочуть працювати, не цінують зароблену копійку, хочуть легкого життя. Іншим моментом є ситуація із промисловими підприємствами Дрогобича – їхні працівники поповнюють лави безробітних. В той же час у школах, лікарнях та в інших установах часто працюють бабусі та дідусі, яким поза вісімдесят, а молодь стоїть на біржі праці і це її влаштовує. Та вирішити проблему в окремо взятому регіоні неможливо, загальнодержавна стратегія в цьому плані повинна бути дещо інша. І за негативний приклад наводили колишнього керівника служби зайнятості пана Галицького та його зловживання.
Фактично до якогось спільного знаменника так і не дійшли, бо час було вичерпано і зустріч і так дещо затяглася. Традиційно до кінця залишилися найстійкіші. Наступне засідання Дискусійного клубу заплановано провести знову через два тижні.

Володимир Ключак

Leave a Reply