Кому і як роздаються землі міста Дрогобича?

Земля в місті є великою цінністю. Тому правдами і неправдами її здобувають. Для одних- це шлях складний і матеріально витратний, а для інших, близьких до влади -простий і дешевий.

Для простих громадян влада пропонує спорудження  двох кварталів індивідуальної забудови на вул. А. Шептицького та С. Наливайка (близько 130 ділянок). Земельні ділянки надаватимуться безкоштовно усім громадянам, які стоять на обліку у виконкомі з умовою попереднього внесення коштів на підведення комунікацій до згаданих мікрорайонів.   Тож бажаючим будуватися влада пропонує внести на рахунок КП «УКБ» вартість прокладання комунікацій. Це обійдеться забудовнику по вул. Шептицького — 86 тис. грн., а по вул. Наливайка — 112 тис. грн.. Загалом для забудовників цих кварталів це коштуватиме понад 10 мільйонів гривень.  Виконавцем робіт визначено підконтрольне міському голові і заступнику комунальне підприємство “Управління капітального будівництва”, яке, на скільки я володію інформацією, немає жодних будівельних потужностей, а є звичайною прокладкою між будівельниками і владою. Точніше не звичайною, тому що на них лежить підбір виконавців а також закупівля матеріалів. Не здивуюсь, якщо виконавцями будуть фірми, дружні до влади, або ті, що знайшли “особливий підхід” до керівництва міста, і закупівля матеріалів буде вестись переважно з однієї гуртівні з околиці міста, близької до одного з владоможців. Подейкують, що там же “недобросовісними будівельниками” ( вираз міського голови)  закуплялось багато матеріалів та інструментів  для реконструкції стадіону. Можливо, тому так неохоче на цю тему говорять представники влади.

Сума в 10 мільйонів гривень, зібраних з майбутніх забудовників, мала би спонукати порядну владу провести прозорий конкурс і вибрати виконавця, а не посередника, який би за найменшу ціну виконав усі ці роботи. Адже це кошти потом і кров’ю зароблені дрогобичанами.

 Можна припустити, що контроль над такими грішми  власне  і є основним мотивом  вимог  чиновників.

На мій погляд,  вимога платити гроші  суперечить Земельному Кодексу України (далі – ЗКУ), який прямо говорить, що згідно з чинним законодавством, кожен громадянин України має право на безкоштовне виділення земельної ділянки. Проблема в тому, що про саму процедуру безкоштовного виділення земельних ділянок мало хто знає.
Кому скільки?
Право громадян України безкоштовно набувати у приватну власність земельні ділянки із земель державної та комунальної власності передбачено ст. 14 Конституції України та ст. 116  ЗКУ. Згідно з ч. 4 ст. 116 ЗКУ безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян може здійснюватися тільки один раз по кожному виду використання.
Стаття 121 ЗКУ встановлює такі норми безоплатної приватизації земельних ділянок:
• для ведення особистого сільського господарства – не більше 2 га;
• для ведення садівництва – не більше 0,12 га;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (на присадибній ділянці) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;
• для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;
• для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га.

Чи є інший спосіб отримати земельну ділянку під індивідуальне будівництво?

Виявляється що є.

В Дрогобичі можна отримати землю під власний будинок, не перебуваючи на черзі, не сплачуючи жодних коштів на підведення комунікацій. Варто стати садівником і висловити бажання отримати земельну ділянку для садівництва. А потім через декілька місяців за допомогою тієї ж  міської ради змінити цільове призначення з садівництва на  індивідуальну житлову забудову. Таким чином можна обійти чергу, різноманітні виплати за комунікації і стати власником достатньо цінної міської землі.

Мабуть, тому кількість бажаючих отримати  землю під садівництво росте в геометричній прогресії.   За два роки під садівництво в Дрогобичі роздано понад вісім гектарів землі.

Звичайно, серед них є люди які дійсно займаються і будуть займатись городництвом і садівництвом. Але є багато таких, дії яких можна оцінити інакше.

Як можна назвати дії депутата міської ради п. Галини Дівчур, яка за рішенням міської ради № 304  від 30 вересня 2011 рок отримала земельну ділянку під садівництво, а  вже 2 грудня 2011 року рішенням 384 отримала дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки під забудову?  За два місяці, чомусь, у шановної пані депутата думка відносно садівництва  кардинально змінилась, а колеги депутати її в цьому підтримали. Цим шляхом — зміни цільового призначення-  йдуть вже наступні “садівники”.

Чи немає в таких діях елементарного шахрайства?  Я не юрист, щоб відповісти на це питання, просив би правоохоронців класифікувати такі оборудки з міською землею.

 

Хто може отримати землю під садівництво в Дрогобичі?

Надання земельних ділянок для садівництва регламентується Земельним Кодексом України. Зокрема, Стаття 35 “Земельні ділянки для садівництва” цього Кодексу говорить, що:

Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

            Законодавство не визначає терміну “садівництво”, проте цей термін є усталеним та загальнозрозумілим і в даному контексті означає вирощування плодових і ягідних (садових) рослин.

Отже, кожен громадянин України має право отримати безоплатно від держави 12 соток під вирощування дерев та кущів.

            Необхідно зазначити, що чинне законодавство не передбачає норми, згідно з якою громадянин може приватизувати земельну ділянку лише в межах тієї адміністративно-територіальної одиниці, де він зареєстрований. З тексту ст. 118 ЗКУ випливає, що громадянин може отримати земельну ділянку де завгодно, незалежно від місця його реєстрації.

Земельні запаси в місті не безмежні і важливо надати землю  особі, яка використовуватиме її з метою садівництва, а не для вигідного продажу чи будівництва.

 Тому дивним видається, коли землю під садівництво в місті Дрогобичі надають мешканцям Рудок, Жидачева, Львова, Харкова. Не менше викликає подив,  що землі під садівництво не знайшли поряд із своїми населеними пунктами  мешканці Лішні, Підбужа, Стебника, Трускавця, а отримали в нашому місті ( див.таблицю).

Все це викликає підозру  про шахрайство із земельними ділянками в Дрогобичі.

 Кому і за що роздаються землі міста Дрогобича?

На це питання ми, мешканці Дрогобича, хочемо почути відповідь від депутатів нашої міської ради та міського голови.

 

В першу чергу, від  Постійної комісії ради з питань регулювання земельних відносин , яка готує земельні питання на сесію.

Склад комісії:

1. Пукало Роман Михайлович – голова комісії

2. Шеремета Михайло Михайлович

3. Бернадович Володимир Анатолійович – секретар комісії

4. Танчук Василь Володимирович

5. Муль Роман Миколайович

6. Буга Осип Степанович

7. Розлуцький Ігор Миколайович

8. Скрипух Олег Тарасович – заступник голови комісії

9. Пудлик Ігор Павлович

 

І від депутатів міської ради, які приймають рішення:

Фронт змін

1. Бернадович Володимир Анатолійович

2. Карлова Лариса Володимирівна

3. Мельник Орест Степанович

4. Николаїшин Богдан Никифорович

5. Росоха Ростислав Васильович

6. Росоха Юрій Васильович

7. Шевкенич Андрій Іванович

8. Яцків Юрій Орестович

Сильна Україна

1. Возняк Володимир Христофорович

2. Красногурський Богдан Миронович

3. Лешко Олег Михайлович

4. Панькевич Лариса Іванівна

5. Скірко Орест Володимирович

6. Танчук Василь Володимирович

7. Хом’як Ігор Миколайович

8. Янів Андрій Євстахійович

ГП “ПОРА”

1. Кулина Володимир Романович

2. Походжай Микола Михайлович

3. Рупняк Микола Ярославович

4. Сушко Петро Ярославович

5. Шеремета Михайло Михайлович

Свобода

1. Білоган Володимир Євгенович

2. Котула Володимир Михайлович

3. Петруняк Михайло Романович

4. Скрипух Олег Тарасович

5. Хрущ Олег Васильович

Наша Україна

1. Іванців Богдан Михайлович

2. Розлуцький Ігор Миколайович

3. Хомин Роберт Ярославович

4. Ямелинець Ігор Петрович

ВО “Батьківщина”

1. Ваврин Михайло Васильович

2. Лужецький Михайло Петрович

3. Недбальський Богдан Петрович

4. Пукало Роман Михайлович

УДАР

1. Пудлик Ігор Павлович

3. Суда Петро Станіславович

2. Ямельницький Володимир Ярославович

Партія “Захисників Вітчизни”

1. Дівчур Галина Григорівна

2. Ільницький Іван Миколайович

3. Лепкий Іван Іванович

Конгрес Українських Націоналістів

1. Метик Тарас Михайлович

2. Тюска Віктор Миколайович

Партія Регіонів

1.Гориславський Сергій Орестович

2. Федак Степан Володимирович

ХДС

1. Муль Роман Миколайович

Партія промисловців і підприємців України

1. Буга Осип Степанович

НДО Україна

1. Шагала Роман Миколайович

УНП

1. Звір Богдан Іванович

Українська Національна Асамблея

1. Пристай Богдан Романович

Народний Рух України

1. Курчик Роман Михайлович

 

 Всі матеріали для цієї статті, взяті з інтернет -ресурсів,  рішення міської ради  та склад ради і з інтернет-сторінки міської ради.

Додаток:

Таблиця “Перелік осіб, що отримали земельні ділянки під садівництво за два останні роки”

Михайло Бучко, дрогобичанин

  1. Дід ПанасДід Панас06-21-2012

    В таблиці що отримали землю я знайшов декілька знайомих прізвищ депутатів:
    Дівчур Галина
    Ільницька Світлана, дружина Івана Ільницького,
    Муль Богдан, чи не родич депутат Муля?
    Пудлик Ігор,
    Скрипух Олег
    Мабуть це чисте “співпадіння” що Пудлик, Скрипух, Муль є членами земельної комісії.
    А для Ільницького депутатство взагалі як “манна небесна”, – і роботу козирну -заступником на ринку від Радзіка отримав, і тепер для жінки 10 соток “с барского плеча” відвалили.
    Цінує тебе, Іванко, міський голова, цінує.
    До пані Галинки Дівчур, – як ваша партія називається – “Захисники Вітчизни” ? Підтримую повністю. Адже де мій дім, там моя Вітчизна. От тепер маючи земельку під будову на халяву, треба заробити непосильною депутатською працею пару “зелених”, поставити “хатинку” і починати захищати. І так щоб пір’я летіло. Від прокуратури. Від дурного народу що тебе обрав. Плювати на свою репутацію, гонір, бо перед ким шапку знімати, адже народ це лохи, які мають платити гроші, а ти вибрана, ти ж на сесіях з самим Радзієвським засідаєш. Казкове життя.
    Але й добрі казки можуть мати поганий кінець. Ось така х…ня хлопята.

  2. Іван СтепановичІван Степанович06-21-2012

    то не статя.а суцільний компромат на нашихдупутатів.ТРЕБА ДУМАТИ.що робити. бо я давно хотів купити землю.а незнав як підійти і до кого.А ті пани що собі думають! Що вони вибрані чи шо.Комусь можна а кому ні. цікаво то виходить.бо землі то мало в місті.

  3. читаччитач06-21-2012

    Табличка хороша. Треба собі скопіювати. Де ви набрали ці дані?

  4. СтебничанинСтебничанин06-21-2012

    До діда Панаса

    Дідусю, а чого ти за нашого депутата від Стебника забув?
    ЯМЕЛИНЕЦЬ ІГОР ПЕТРОВИЧ ТЕЖ отримав земельку під вишневий садок у Дрогобичі

  5. НЕЗАЦІКАВЛЕНИЙНЕЗАЦІКАВЛЕНИЙ06-22-2012

    А мені начхати на землю, бо немає таких грошей.,а якшо безплатно, то потім собі би перепродав…

  6. ResumeResume06-22-2012

    А почему только депутаты и приближенные могут быть одарены землей ? Не потому ли, что очень хорошо умеют лизать кое-кому…? Или это за какие-такие заслуги можно оторвать 10 сотых бесплатно? А как на это реагирует прокуратура? Или и ей пообещают… Все покупается в этом мире

  7. РусланРуслан07-02-2012

    Свого часу Мирослав Глубіш, будучи міським головою, проявив толеранцію до дрогобичан, котрі багато років життя не зі своєї волі провели в Сибірах та на Колимах, і виділив їм помешкання. Як не прикро, в”язні двадцять першого століття, винних у фабрикуванні т.зв. “кримінальних справ” проти яких досі ніхто й не збирався “відсторонювати від виконання обов”язків” (від Печерська у Києві і, мабуть, не лише там) змушені, зважаючи на психологічно- сімейну ненависть, виплакувати кімнатинку у відомчих гуртожитках. Звичайно, не можна не бути вдячним людям, котрі увійшли в ситуацію і зрозуміли, як це нелегко- жити у пеклі, котре називається рідний дім. Проте, всі звернення до влад, як у місті, так і в районі, закінчуються однаково: “Йди і тусуйся з тим, з чим прийшов!”. Землі не прошу, я не загарбник, не фермер, допіру сам не знаю, як зараджую собі у буденному фінансуванні. Але ж, починаю задумуватися над тим, чи, випадково, не були виконавцями Печерські, а замовниками- наші, місцеві, “фраєри”. Перепрошую, якщо мої здогадки помилкові, зрештою, якщо й не були б помилковими- то проблема від цього не стає меншою. Завдяки міліції вдома зараз наче тихо, але чужим себе не перестаєш відчувати. Дивно, правда?! Але такі реалії. На “дорозичливців” давно не звертаю уваги, проте легше від цього не стає, бо жити все одно (може статися) не буде де. Про матеріальну спроможність придбати житло нічого й казати, про кредити-іпотеки з тієї ж причини- навіть не думаю. Чи має місто у своєму володінні соціальне житло на випадок ситуацій, у якій зараз доводиться перебувати мені і хто має пряму дотичність до виділення таких помешкань людям, які мають життєву потребу в цьому?! Дякую!

Leave a Reply