У Новошичах освятили храм святих апостолів Петра і Павла

20501036

Стільки людей у священицьких рясах Новошичі ще не бачили. 8 липня, в селі освячували храм святих постолів Петра і Павла – унікальну споруду з розписами, гідними центральних храмів єпархії. Тож розділити радість місцевого пароха о. Василя Полянка прибули священнослужителі з інших храмів єпархії та інших єпархій.

Давно не бачило село й такої великої кількості гостей. Незважаючи на тропічну спеку, сотні й сотні гостей з сусідніх міст і сіл стали учасниками Архиєрейської Божественної Літургії за участю єпископа Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослава Приріза у співслужінні прот. Михайла Коліщака (декана Мокрянського), прот. Василя Полянка (адміністратора парафії), а також священиків Дрогобицького, Мокрянського, Лішнянського та Дублянського деканатів.

Незважаючи на те, що новий храм доволі великий за розмірами, вмістити всіх він не міг. Тому значна частина людей стояла на подвір’ї, ховаючись від немилосердної спеки в тіні дерев. Однак святкова радість була сильнішою за спеку, а доторк благодаті діяв на присутніх, немов прохолодний вітерець. Це відчували жителі Новошич, більшість із яких є по-справжньому побожними. Не дивно, адже вже у 1515 році в селі існувала церква, й люди опановували в ній науку Любові. А в 1791 році коштом дідича Борковського закуплено в Дрогобичі, а за кошти Марії Веренько в 1800 році встановлено нині існуючу церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Абсолютно точних даних про те, скільки років цій дерев’яній церковці, нема. Тим не менше, за понад два століття храм є настільки «намоленим», що будь-хто, прийшовши сюди, відразу ж відчуває умиротворення. Мабуть, тому жителі села є дружними, готовими пожертвувати задля спільного блага часом та коштами. Тож, коли 12 липня 1992 року заклали перший камінь під будівництво нового храму, вони осторонь не стояли. Багато сил, поту й коштів було затрачено, щоб храм набув нинішнього вигляду й був готовим до освячення.

Після завершення богослужіння владика Ярослав нагородив о. Василя Полянка протоєрейським хрестом. Єпископ подякував священикові, жертводавцям, будівничим та вірним за велику невтомну працю над будівництвом Божого храму: “Цей храм у ІІІ тисячолітті нагадуватиме всім, хто до нього та й повз нього йтиме, про велику духовну культуру наших предків”. Водночас він нагородив грамотами найбільших із жертводавців храму, серед яких: Ярослав Коколюс,Михайло Гаврилич, Зеновій Баранецький, Ігор Яворський, Іван Грущак, Роман Гаман та головний редактор тижневика «Каменярі» Ігор Курус.

Дмитро ФЕДАН

Leave a Reply