Володимир Фірман – кращий мер регіону

Firman Foto

Завжди, коли прес-конференцію проводить міський голова Борислава Володимир Фірман, їду туди не тільки з обов’язку, а й зі щирою душею. До кожної влади треба ставитися з повагою, бо влада Богом дається, але до бориславської влади якось ставлюся ще й з довірою, чого, на жаль, не можу сказати про владу дрогобицьку чи трускавецьку. Втім, це суто суб’єктивна думка.
А об’єктивним фактом є те, що мер Борислава на своїх прес-конференціях, на відміну від тих же сусідів-мерів з Дрогобича та Трускавця, не розповідає про грандіозні плани і не вживає слів «буде», «ми зробимо», «плануємо», «маємо намір», «побачите». Натомість мова його ясно пересипана словами «вдалося» чи «не вдалося», «ось результат», «ми змогли» тощо.
Цього разу перед журналістами звітувала не вся влада Борислава в особі мера, трьох заступників, обласних депутатів, керуючого справами – були присутні тільки Володимир Стахович та новий секретар ради Ігор Мельник. Головне питання, яке хвилює всіх – нещодавній викид нафти та можливі наслідки цієї ситуації. «Є доручення Президента України та Уряду щодо виділення коштів», – зазначає бориславський міський голова, вступаючи в дискусію із журналістом Анатолієм Власюком і риторично запитує: «Чи я за два роки можу зробити те, що не змогли за сорок?», натякаючи на вибух газу та знищення будинку на Володимира Великого в 1972. Зроблено багато і було б зроблено ще більше, якби не ряд факторів. І перший із них – зароблені Бориславом кошти в місті не залишаються. Так, на кожного мешканця Борислава припадає 7,5 тисяч гривень доходу і ця цифра є найбільшою по Львівській області. Та Борислав продовжує жити дуже убого через недосконалість законодавства. Буквально стоячи на дорогоцінних нафті та озокериті, бориславська громада з того нічого не має. І тут підходимо до другого чинника – ситуації з ПАТ «Укрнафта». Ця приватна структура не зацікавлена в тому, в чому зацікавлена громада міста, а отже, маємо явний конфлікт інтересів. «Ми хочемо, щоб вони своєю важкою технікою не нищили міські дороги, або принаймні відновлювали їх, ми зацікавлені, щоб вони допомагали в соціально-економічному розвитку міста, а вони під час аварії від середи до понеділка жодної машини нам не дали, хоча пан Тустановський і обіцяв спочатку», – загинає пальці на руках, перераховуючи протиріччя між мерією та «Укрнафтою» міський голова. І додає, що його пробують звинувачувати в тому, що нафтовики можуть опинитися без роботи, якщо піднімати всі злободенні питання Борислава. Але «треба відстоювати інтереси громади, бо хіба не для цього мене люди обрали?» – риторично запитує мер і наводить приклад, що НПЗ в Дрогобичі та Лисичанську закрили і ніхто працівників не питав, хочуть вони цього чи ні. Так що доля бориславських нафтовиків від дій міської влади аж ніяк не залежить.
Мер запрошує журналістів побути з ним один робочий день від ранку до вечора, щоб самим пересвідчитись, які проблеми доводиться вирішувати. Там вихователі в садочку влаштували пиятику на очах у дітей, там іноземна делегація приїхала і їх треба гідно прийняти (звісно ж, за власні кошти), там забувають про свої обов’язки лікарі, двірники, вчителі, чиновники, комунальники, а тут на прийом люди прийшли, слізно благають допомогти. І так з дня на день, а ще ж треба поїхати до Львова три – чотири рази на тиждень, а то й двічі на день, а треба і в Київ. Місто готується до Форуму нафтовиків, чекали на сприяння Уряду, та тричі проект Постанови відхиляли, аж врешті ясно дали зрозуміти – давайте собі ради самі. Нафтовики теж нічим не допоможуть, тож надія тільки на спонсорів. Та вперто зціпивши зуби, не киваючи на попередників, не нарікаючи на труднощі, Володимир Фірман долає перешкоди. Не всі можуть витримати його ритм і його вимогливість, та він не зупиняється перед кадровими ротаціями, з новими людьми та новими силами йде вперед. Його принцип – робити великі справи, розбиваючи їх на малі. Здавалося б, де взяти кошти на ремонт всієї міської ради, цієї величезної споруди стилю монументальної радянської архітектури. Та вже і каналізація прочищена, яка вже вісім років смерділа (ще з часів мерства Тустановського), і вікна міняють на металопластикові, щоб зекономити тепло і щоб те тепло дійсно було, і стіни білять, і причепурюють, щоб було охайно і затишно. Здавалося б, де взяти кошти на розвиток культури, спорту, як захопити молодь цікавими ідеями, а тут дивись – з приходом нового керівника стадіон оновлений, парк оновлений, добрі наміри тренерів ДЮСШ знаходять підтримку та розуміння в мерії, чого ніколи не було раніше, а культурні заходи стали не для галочки, а масовими, бо й мер жодного з них не оминає своєю увагою. Здавалося б, навіщо морочитися з проваллями, якщо можна просто шутром засипати та зверху забетонувати – так ні, навіть до цього питання мер намагається підходити так, щоб вирішити його не лише до кінця каденції, а на роки. У приміщенні дитячої лікарні постане реабілітаційний центр, до 625-річчя міста вже майже готовий пам’ятник святої Барбари, на завершальній стадії проект з берегоукріплення за співфінансування Євросоюзу, виграли на рівні держави програму «Питна вода», реалізація якої розпочинається в Бориславі – це лише невеличкі штрихи того, що влада діяльна, не спочиває на лаврах, не самозаспокоюється, а рухається вперед, вирішує питання тактичні та стратегічні.
Болить Володимира Фірмана душа за озокеритну шахту, 75% якої в комунальній власності, а 25% – у власності київської фірми. Можна було б той цілющий продукт озокерит (природній земляний віск) видобувати, так нема інвестора. «А в Трускавці тим часом дурять відпочивальників – з нафтової пробки дістають штучний озокерит, який не має лікувальних властивостей як той наш бориславський, природній, який під боком…», – скрушно хитає головою очільник міста.
Питання вивезення сміття, питання ремонту доріг, питання очисних споруд, питання економії енергоресурсів, питання водозабезпечення міста, питання мостів, питання загазованості, питання екологічної безпеки, питання гуманітарної сфери – все це непокоїть мера настільки, що, признається, часто вночі і спати не може. Нагадаємо, що йому вже й вікна били, і всілякі пасквілі на нього писали, і перевірок насилали, тому й не дивно, що мер навряд чи захоче вдруге балотуватися на цю посаду. Колись Лев Грицак, двічі міський голова Трускавця, так сказав Володимиру Фірману: «Якби без виборів мені пропонували бути міським головою Борислава, я б відмовився». «А він досвідчений чоловік і знає, що каже», – додає Володимир Стахович.
Та щирий патріот свого міста, дійсно віруюча людина, практикуючий греко-католик, порядний та чесний, хоча інколи і жорсткий та нетерпимий Володимир Фірман хоче, щоб його урядування в Бориславі запам’яталося як поворотний момент від недолі до щасливого життя, від біди та негараздів до кращої долі.
Тому й не дивно, що серед багатьох журналістів побутує думка: з усіх чотирьох міських голів нашого регіону пальму першості варто віддати саме Володимиру Фірману. Відносно другого місця, то тут вже уподобання розходяться, та назвемо нашу позицію: мер Стебника Василь Пецюх. Хоча в цього мера через специфіку статусу міста значно менше можливостей щось вирішити та чогось добитися.
«Мені не соромно ні за один день, який я провів на цьому кріслі», – закінчує Володимир Фірман прес-конференцію. І тут повторимося – дійсно, до цієї людини є не лише повага як до представника влади, але й довіра. А довіра – дуже важлива річ, яку потрібно берегти, як і честь.
Володимир Ключак
Трускавецький вісник
фото: Джерела Трускавця

  1. андроідандроід08-20-2013

    Це жарт? Най гірший в україні!!!

  2. ІгорІгор10-13-2013

    Фірман разом із Оленичем і Дурбаком – ліквідатори Борислава. Про якого кращого мера йде мова, не маю уявлення. Це – невдалий жарт. Те, що він зі своїми прибічниками зробив у місті, це фатально.

  3. ЗЕНИКЗЕНИК03-13-2015

    ПОСТАВТЕ КАВИЧКИ НА СЛОВІ “НАЙКРАЧИЙ”

Leave a Reply