Батько “Дрогобицької” ковбаси

Oleksa Zaharyak1

Кожне місто, край славні людьми, які там проживають. Серед них є відомі і не дуже, але кожен вносить свою посильну долю у його розвиток. Великі особистості залишають яскравий слід у суспільно-культурному житті краю, тому часто їхнє прізвище стає уособленням міста, краю. Наш край знаний як Франкова земля, Франкове підгір’я, а місто Дрогобич – просто як Франкове. Дрогобич також відомий постаттю, яка назву міста включила у своє прізвище – Юрій Котермак-Дрогобич.

Правда, є й інші постаті, які прославили наше місто мало що не на весь світ – це Бруно Шульц і навіть творець «Дрогобицької» ковбаси Олекса Захаряк.

Усім добре відома ця ковбаса, яка навіть на Колимі була дрогобицькою. Але як вона з’явилася – мало хто знає.

Свого часу ковбаса «Дрогобицька» була візитною карткою міста. Недарма ж говорили: «Вона відчиняє двері всіх кабінетів!». Доставлялася ковбаса як делікатес до кремлівського столу, до буфетів Палацу з’їздів у Москві. Напередодні чергового з’їзду КПРС її виробництво збільшували майже втричі, щоб мало не кожен делегат мав змогу її спробувати. Дрогобицьку смакували усі високопосадовці Москви, Києва, усі генсеки та навіть космонавти, поставлялася вона й до «Кришталевого палацу» Трускавця. Хто б не відвідував наш край, за велику честь вважав додому привезти палицю справжньої «Дрогобицької».

Коли в 1967 році Львів відвідав Юрій Гагарін – перша людина, що побувала в космосі, який тоді був почесним гостем фестивалю радянсько-чехословацької молоді, то серед його сувенірів і подарунків було 9 палиць ковбаси – як дар від Дрогобича.

Народився Олекса Захаряк 16 листопада 1914 року в селі Монастир-Лішнянський. Батько його Іван був сільським різником, який перед Різдвяними святами та на весілля колов свиней і виготовляв «виробу», тому й віддав сина на навчання в Дрогобич. Від 1931 до 1934 року той навчався в дрогобицького масара Антонія Яреми. Свідоцтво про набуття фаху масара одержав 8 липня 1935 року. Після війни біля власного будинку, якого перед тим купив, дозволив відкрити державну масарню (кобасний цех) та вуджарку, де й сам працював. Його м’ясні вироби, виготовлені за старими сільськими рецептами, серед дрогобичан користувалися великим попитом.

За радянської влади впродовж тривалого часу Олекса працював майстром ковбасного цеху Дрогобицького ліспромгоспу. У його асортименті м’ясних виробів було кілька видів ковбас, які розробив ще до війни. У 1956 році була затверджена марка «Дрогобицька», яка пішла у серійне виробництво. Якраз цій ковбасі судилося прославити наше місто на весь СРСР. Водночас він був творцем ще й ковбас «Карпатська», «Лісова», «Лісна», «Курортна суха», «Ліспромгоспська», «Трускавецька печена» та «Хлібець кулінарний печений».

Треба відзначити, що як патріот свого села О.Захаряк розробив ще й рецептуру ковбаси «Монастирська». У цій назві працівники ідеологічного фронту побачили замасковані «прояви» релігійної ідеології, її було забраковано, а самому винахідникові довелося пережити цькування та різні звинувачення. Щоправда, цю назву він відразу замінив на «Лішнянська», але вона й під таким іменем не пішла у серійне виробництво.

Промовистим залишається такий факт. У 1972 році для сільгоспвиставки у Дрогобичі він виробив 40 ексклюзивних м’ясних виробів й усім дав назви. Серед них навіть була ковбаса з додаванням червоного буряка.

Як запевняє зять О.Захаряка, він був прекрасним імпровізатором м’ясних виробів і смакових якостей. Це такий собі м’ясний композитор і музикант-віртуоз. Найцікавіше те, що цей винахідник і пропагандист м’ясних виробів упорядкував майже 300 рецептів, які увійшли до його майбутнього підручника «М’ясні вироби та страви прикарпатського краю». Як стверджує його донька, він віддав рукопис комусь для передруку і появи своєї майбутньої книжки. Та не судилося… 30 червня 1988 року його не стало. Доля рукопису невідома. У його домівці в Дрогобичі збереглися тільки розрізнені чорновики рецептів. Проте ковбаса «Дрогобицька» й далі продовжує жити й слугувати примітною візитівкою нашого міста.

Петро СОВ’ЯК

Джерело: Галицька зоря

  1. ДрогобичанкаДрогобичанка08-23-2012

    Шановний пане Петре. Наскільки мені відомо у місті проживає його племінник, пан Кузан. Його домівка коло СШ№2.Він так багато знає про це все. Думаю, що Вам було б цікаво з ним поспілкуватися.

Leave a Reply