Дрогобиччина – проти! дрогобиччина – за!

Dyskusijnyj Klub11

Саме під таким гаслом проходило чергове, двадцять перше, засідання Дискусійного клубу, яке відбулося 25 жовтня.

Мова йшла про те, що Дрогобиччина проти нинішньої місцевої влади, але виступає за нові обличчя у владі. Якими мають бути критерії відбору нових професіоналів? Чи можна назвати нові прізвища? На жаль, на ці та багато інших питань відповіді так і не було знайдено. Але це засідання виявилося своєрідною розвідкою боєм. Учасники Дискусійного клубу мають намір повернутися до нього ще не один раз.

Два роки тому, 31 жовтня, ми обрали нову владу. Нині навіть неозброєним оком видно, що вона не лише не виконала своїх передвиборчих обіцянок, а й довела ситуацію до кризи, причому з дій можновладців чи, вірніше, від їхньої бездіяльності не можна чекати чогось кращого. Скажімо, спад промислового виробництва у Дрогобичі склав понад 90 відсотків, у Бориславі не розв’язується проблема ліквідації загазованості та нормального водопостачання, Трускавець не має перспектив європейського курорту, а Стебник, здається, не лише зупинився в своєму розвитку, а й рачкує назад. У цивілізованих країнах подібні перші керівники вже би давно подали у відставку.

Мабуть, слід дочасно припинити повноваження цієї влади. Але головне навіть не в цьому. Скинути владу простіше, ніж забезпечити прихід набагато якіснішої. Нині маємо приклад приходу до влади авантюристів, які не розуміють, що за проблеми має те чи інше місто, а, головне, як розв’язувати ці проблеми. Маємо справу з аморальними людьми, для яких головне нажитися, в тім числі за допомогою місцевих бюджетів і хабарів, а там хоч трава не рости. Чимало чесних людей не хоче йти у владу, розуміючи, що мусить стати гвинтиком системи, яка тримається на радянському способі розподілу благ та тому ж хабарництві. Ось і маємо картину, коли нами керують невігласи, брехуни, непрофесіонали. Ми нарікаємо на них, але кардинально змінити ситуацію наразі не можемо.

На даний час уже колишній кандидат у народні депутати України Святослав Грабовський вважає, що слід створити умови, коли б чиновник не зміг вкрасти. Він є автором проекту “Акваріум”, за яким будь-яка діяльність має бути зрозумілою. За таких обставин можновладець розумітиме, що робить щось не так. Що стосується Верховної Ради чи місцевих рад, має бути персоналізація голосувань, відеозйомка, оголошення результатів. Це все можна зробити зараз.

Депутат Дрогобицької міської ради Михайло Ваврин вважає, що все залежатиме від виборів до Верховної Ради України. Зараз нема надії на формування нових команд на місцевому рівні. Якщо взяти Дрогобич, то лише чверть виборців проголосувала за цю команду. Керівники мають у середньому більше 45 років. Нинішня команда не має перспективи бути обраною вдруге. Крім того, її не підтримують у Львові та Києві. Маємо нині спад виробництва, відсутній гуманітарний блок розвитку міста, руйнується історична спадщина, розпродається комунальне майно. На його думку, є молоді люди, які могли би прийти до влади, але вони не виявляють активності. Очевидно, проявлятимуть себе лише за рік до виборів.

Голова Асоціації “Нові горизонти” та головний редактор однойменної газети Олександр Магльона покладає великі надії на громадські організації, але коли ті не звітують про свою діяльність, то навряд чи можна говорити про їхню активність. Він назвав авантюрою програму “Чиста вода”, яку буцімто впроваджували в Дрогобичі. За його словами, санепідемстанція буцімто зафіксувала раптове забруднення води, якого насправді не було. Відбувся звичайний відкат грошей. “У владі сидять не управлінці, а невігласи, – наголосив Олександр Магльона. – Порядній людині ходити у владу небезпечно”. Він вважає, що Олексієві Радзієвському й потрібна така команда, яка готова виконати будь-що.

Головний редактор газети “Франкова криниця Підгір’я” та інтернет-сайту “Трускавецький вісник” Володимир Ключак нагадав, що за чинного міського голову Трускавця Руслана Козира проголосувало лише дві тисячі виборців з двадцяти тисяч мешканців. Розрив між трійкою лідерів складав 100-200 голосів. На його думку, нема механізмів відкликання міських голів. Потрібно змінити закон про місцеве самоврядування, а міського голову обирати в два тури. Він вважає, що міська влада Трускавця здійснює наругу над мешканцями міста, мало не щомісяця піднімаючи тарифи. Трускавецькі можновладці дійшли до того, що на офіційному сайті Трускавецької міської ради звинувачують людей, які захищають свої права. Володимир Ключак засумнівався, чи справді нові обличчя у владі стануть такими.

Святослав Грабовський вважає, що депутати не будуть швидко змінювати закони. За великим принципом, нам має бути все одно, хто буде при владі нагорі. Ми повинні робити зміни знизу, на місцях.

Олександр Магльона зауважив, що хто би не був обраний до Верховної Ради, він не зробить там погоду. Якщо в опозиції один одного обливають брудом, то в Партії регіонів спостерігаємо командну гру. Лише два відсотки мешканців України є членами партій. Вони не можуть профінансувати свої політичні сили за рахунок внесків, тому ми й спостерігаємо лицемірство у великій політиці.

Керівник громадської організації “Дрогобицька громада” Богдан Юзефів вважає, що Дрогобич не привабливий для Києва, на відміну від Трускавця. Тому ставку в місті-курорті зробили на представника одного з чотирьох кланів, який переміг за мінімальної переваги, хоча, в принципі, не мало значення, хто стане міським головою. Тому ми й говоримо, що місцеве самоврядування є нульовим. Треба вміти користуватися законами, в яких прописано дуже багато цінного. А в нас фактично повторюється те саме, що було 1895 року в Австрійській імперії. Треба виробити правила гри, а державний механізм уже існує. Що би не сталося в місті, відповідальність має нести міський голова.

Керівник громадської організації “Небайдужі дрогобичани” Святослав Сурма вважає, що не можемо нарікати на чиновників, бо серед них є багато професіоналів. Вони можуть гарно працювати. Наприклад, Роман Шагала чи Ігор Хом’як, які очолюють великі підприємства у Дрогобичі, є непоганими керівниками. Є питання до керівників політичних структур. Лише під час передвиборчих кампаній вони прокидаються, шукаючи кандидатів на ту чи іншу посаду. Громадські організації теж не на тому рівні, на якому би мали знаходитись, не можуть зібрати сто чоловік, щоби провести якусь акцію. Він закликав висловити абсолютну недовіру всім політичним силам. “Політикум Дрогобиччини заслуговує жорсткої оцінки”, – підкреслив Святослав Сурма. Він запропонував провести Форум громадських сил, щоби об’єднатися.

На Дискусійними клубі були запроваджені музичні паузи. Народний трибун і фермер Ярослав Бігуняк виконав на гітарі дві власні пісні російською мовою “Мразь” і “Я – украинофоб”. Їх можна знайти в Інтернеті, набравши відповідні посилання.

Дрогобичанин Ігор Щербак, який усе життя пропрацював на долотному заводі, вважає, що якби підприємством керували місцеві кадри, такого плачевного стану не було би. І це стосується не лише долотного, а й інших крупних заводів Дрогобича.

Голова Товариства “Юрій Дрогобич” Володимир Кондзьолка вважає, що, безумовно, владу треба змінити. Але нині мова не йде про персоналії. Треба змінити правила гри. Без зміни законодавства не отримаємо відповідальної влади. “Який стосунок до латання ямок мають партії?” – задав він риторичне запитання. Законодавство наше спрощене, а до влади приходять ті, хто не виконує своїх обіцянок, і їх за це не можна запитати. Зміна законодавства потягне зміну відповідальності. З іншого боку, не можна партії відсторонювати від роботи. Він нагадав, що в 1996 році на передвиборчому плакаті Олексія Радзієвського майже ті самі обіцянки, що і в 2010 році. Міський голова обіцяє – і не виконує.

Як на мене, бориславська громада більш пасивна порівняно з дрогобицькою, тому й влада в цих містах може відповідно себе почувати.

Представник Руху “Чесно” Богдан Гринчишин вважає, що влада є годівницею. Її завданням є привчити людей до злиднів. На його думку, влада діє так, як їй дозволяє народ. Сотні тисяч людей не піднімаються проти влади. Влада боїться сили, народного виступу. Роль партій на місцевому рівні нульова. Має зростати роль громади. Спостерігаємо потужну хвилю демагогії.

Колишній освітянин Василь Лялюк каже, що ми хочемо жити по-європейськи, а найперше, що роблять у цивілізованих країнах, – це страйкують.

Михайло Ваврин запропонував звернутися до влади, аби та прозвітувалася за два роки роботи, а також заклала в бюджет кошти на електронне голосування в сесійній залі.

Святослав Грабовський зауважив, що в середньому електронне голосування коштує 6 тисяч гривень на одного депутата. Чи не простіше змінити регламент, коли б за пропозицією одного депутата відбувалося поіменне голосування?

Уже тепер колишній кандидат у народні депутати України Микола Тустановський вважає, що коли би знову став міським головою Борислава, то не припустився би багатьох помилок. Найбільшою з них вважає кадрову. Він також сказав, що, на його думку, міський голова Дрогобича не мислить стратегічно, а нинішній міський голова Борислава Володимир Фірман хотів знищити НГДУ “Бориславнафтогаз”, але йому не дали цього зробити. Підприємство врятоване, але на певний час.

Цікаві пропозиції висловили Микола Сов’як, Богдан Волощук, Вікторія Лишик, Ярослав Янишин.

Анатолій ВЛАСЮК

Джерело: газета “Тустань”

  1. небайдужийнебайдужий11-05-2012

    Це добре ,що Громада вже відтепер переймається майбутніми виборами місцевих голів. Бо життя показало, що всі зміни будуть відбуватися знизу, тобто з малих міст і до верху.

  2. РеволюціонерРеволюціонер11-06-2012

    А я за революційне вирішення всіх проблем. Якщо не стерти на порох то все,то нема чого і рухатися далі.Я за революцію.

Leave a Reply