Угода з прокурором пом’якшить покарання

Kpk
фото ZIK/Маріан Стрільців

20 листопада Україна прокинеться з новим Кримінально-процесуальним кодексом. Серед істотних змін нового КПК – скасування «дорозслідування», запровадження домашнього арешту, судів присяжних і розширення прав адвокатів. А також – бар’єри з оргскла замість металевих кліток у судах, очні ставки і допити через Skype.Про те, що передбачає угода між прокурором і підозрюваним про визнання вини, і чи суттєво спорожніє СІЗО – в розмові з прокурором Львівщини Олегом Василенком.

Правоохоронці Львівщини до нового КПК готові

– Олеже Андрійовичу, чи можливо в один день переламати всю правоохоронну систему, яка десятки років працювала за «радянським» КПК з його обвинувальним ухилом, і змусити працювати по-іншому?

– Я би не говорив про обвинувальний ухил старого КПК. На мою думку, швидше була проблема самих виконавців, ніж системи. Разом із тим, звичайно, старий КПК, прийнятий ще 1960 року, на сьогодні виглядає досить архаїчно, оскільки змінилися правовідносини в суспільстві, правова свідомість громадян. Потреба в зміні кримінального процесу, наближенні його до світових стандартів, зумовила прийняття нового КПК.

5 липня всі керівники правоохоронних органів отримали доручення Президента України, Генерального прокурора про підготовку до впровадження нового КПК. Сам механізм підготовки, певні етапи були передбачені і в прикінцевих положеннях нового КПК. Тому правоохоронна система і прокуратура, зокрема, достатньо ретельно готувалася до його впровадження. За півроку підготовки відбувалися навчання слідчо-оперативних працівників прокуратури Львівської області, ще триває процес матеріально-технічного оснащення на місцях. Думаю, правоохоронна система Львівщини готова до роботи в умовах дії нового КПК.

– Збоїв не буде?

– Так не буває, щоб те, що впроваджується вперше, проходило без певних заминок. Але не думаю, що будуть збої, які порушують конституційні права громадян. А це головне.

– Як змінюється роль прокурорів у кримінальному процесі за новим КПК?

– Роль прокурорів змінюється суттєво. Відтепер прокурор здійснюватиме нагляд за додержанням законів під час досудового слідства у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Прокурор відповідатиме за стан кримінального провадження від його початку – від моменту внесення заяви до єдиного реєстру досудових розслідувань, і до вступу вироку в законну силу. Тобто у всіх стадіях один і той самий прокурор братиме участь. Це посилює його відповідальність за кінцевий результат – прийняття законного рішення у справі, зумовлює глибоке знання справи, володіння матеріалом, розуміння зібраних доказів. Такий механізм допоможе краще захистити права громадян на стадії кримінального провадження.

Прокурори освоїли Skype

– Новий КПК передбачає чимало новинок. Зокрема, передбачається, що допити і очні ставки будуть проводити дистанційно через Skype. Чи реально це втілити на сьогодні?

– Технічно це реально втілити, у цьому жодних складнощів немає. Слідчі органів прокуратури таке обладнання мають і готові його застосовувати. Наскільки це буде затребувано в процесі досудового кримінального провадження, покаже час.

– Наскільки правоохоронна система готова до запровадження домашнього арешту і використання електронних браслетів для контролю за підозрюваними?

– Домашній арешт – одна із новел КПК, чого раніше не було. Наразі порядок застосування електронних засобів для контролю за підозрюваними чи обвинуваченими розробляється МВС. Технічний контроль за місцем перебування особи буде здійснюватися за допомогою «електронного браслета». Якщо людина намагатиметься покинути межі будинку або зняти браслет, на монітор найближчого відділу внутрішніх справ надійде відповідний сигнал.

Домашній арешт – достатньо ефективний спосіб обмежити можливості людини уникнути чи перешкодити слідству і суду, який давно використовується у світі. Цей спосіб найменш витратний для держави і психологічно більш прийнятний для особи, яка притягається до відповідальності за злочин невеликої чи середньої тяжкості. Як свідчить світова практика, лише близько 2% людей порушують умови домашнього арешту.

– А хто здійснюватиме контроль за людиною, яка перебуватиме під домашнім арештом?

– Контроль здійснюватимуть спеціальні підрозділи МВС.

СІЗО не спорожніє

– Новим КПК скасовується принцип скерування справи на додаткове розслідування. Наскільки це явище є поширене на сьогодні? Чи означає це, що ці люди мають шанс бути виправданими, оскільки суди найчастіше скеровують справи на дорозслідування через недоведеність вини підсудного?

– За 9 місяців цього року на додаткове розслідування повернуто менше 1% кримінальних справ. Говорити, що це дуже поширене явище, не можна. Йдеться про ті випадки, коли суди апеляційної інстанції прийняли кінцеві рішення, що справа має бути повернута для проведення додаткового розслідування. У судах першої інстанції таких рішень більше, але апеляційні суди здебільшого виправляють ситуацію і скеровують справи на новий судовий розгляд.

Особи не можуть бути виправдані тільки тому, що є підстави повернення справи на додаткове розслідування. Новий КПК визначає, коли людина може бути виправдана. Загалом ці підстави не відрізняються від тих, які є зараз. Це недоведеність вини особи у вчиненні злочину, відсутність в її діях складу злочину або взагалі відсутність події злочину, в якому людина обвинувачується. Тільки в цьому випадку можливо людину виправдати.

Не завжди і виправдувальні вироки мають під собою підґрунтя. Цього року на Львівщині скасовано незаконні виправдувальні вироки щодо 14 осіб. Справи щодо 13 осіб скеровано на новий судовий розгляд. Новим КПК запроваджується змагальний кримінальний процес, що дає більш широкі можливості стороні обвинувачення доводити вину, а стороні захисту заперечувати щодо вини і наводити свої аргументи, докази, які підтверджують непричетність особи до вчинення злочину або відсутність в її діях складу злочину.

– Новий КПК передбачає впровадження більш широкого кола запобіжних заходів щодо підозрюваного. Чи можна сказати, що з впровадженням нового КПК суттєво спорожніє СІЗО?

– На сьогодні у Львівському СІЗО перебуває більш як 1200 осіб. Це не так уже й багато, якщо врахувати, що у провадженні органів внутрішніх справ перебуває понад 9 тис. кримінальних справ проти осіб. Окрім того, більшість заарештованих, які перебувають у СІЗО, рахуються за судом – справи щодо них розглядаються у суді.

Новий КПК більше унормовує можливості застосування такого заходу процесуального примусу як арешт. Застосувати арешт буде неможливо щодо особи, яка раніше не судима чи притягається до відповідальності за злочини невеликої та середньої тяжкості. Це буде можливо лише у випадках, коли будуть достовірні дані, що особа може перешкодити слідству або ухилитися від нього. І зараз підхід до застосування арешту є дуже виважений. Він застосовується як виняткова міра процесуального примусу. Тому говорити, що з цих підстав суттєво спорожніє СІЗО, мабуть недоречно.

На мою думку, інша новела КПК – розумні строки розгляду кримінальної справи, проведення досудового кримінального провадження – саме це дозволить зменшити кількість осіб, які перебувають у СІЗО до вироку суду.

Катувати затриманих не буде змісту

– Чи насправді унеможливить новий КПК випадки катування затриманих у райвідділах міліції, що зараз трапляються?

– Звичайно, такі випадки трапляються, хоча часто про це заявляють особи, аби уникнути кримінального покарання.

Щодо цього є декілька положень у новому КПК. Визначена особа, відповідальна за дотримання прав людини в місцях утримання затриманих. Вона має вести облік затриманих, забезпечити їм можливість зв’язку з рідними, близькими. Я думаю, це одна із серйозних гарантій забезпечення прав людей, які затримуються.

Окрім того, процесуально чітко визначено момент затримання. Цей момент, якщо говорити простою мовою, настає, коли уповноважена особа повідомляє людині про затримання і просить її пройти в райвідділ міліції. Тоді як зараз закон визначає, що людина вважається затриманою фактично з моменту складання відповідного протоколу.

Найважливіше, що зробить недоцільним застосування до людей заходів, не передбачених законодавством, насилля і тортур від деяких недолугих працівників правоохоронних органів – це те, що в основу доведеності вини людини можуть бути покладені лише ті докази, покази, які досліджені безпосередньо судом, і ніякі інші. Це робить недоцільним застосування методів насильства під час досудового розслідування.

– Що передбачає угода про визнання вини, і чим вона відрізняється від явки з повинною, яку слідчі деколи вибивали?

– Явка з повинною – це добровільне зізнання особи про те, що вона вчинила злочин, яке можливе до моменту притягнення її до кримінальної відповідальності – до порушення справи проти особи або до висунення їй обвинувачення.

Щодо угоди про визнання вини – вона можлива між прокурором і підозрюваною особою як з ініціативи прокурора, так і з ініціативи особи. Ця угода можлива лише у разі вчинення людиною злочину невеликої і середньої тяжкості. Суть угоди у тому, що особа визнає вину і погоджується на певне покарання, про що складається відповідний акт, який скеровується до суду. Лише після того, як суд перевірить і затвердить зазначену угоду, вона набуває законної сили.

– Чи не обмежує, на Вашу думку, права обвинувачених допуск до участі у процесі лише юристів з відповідними адвокатськими ліцензіями? Для прикладу, родичі не зможуть бути захисниками в суді, як це є зараз.

– Я думаю, це жодним чином не обмежує права підсудних. По-перше, законом передбачено надання безоплатної правової допомоги – захисника, який має відповідну ліцензію. По-друге, новий КПК розширює права захисника щодо збирання доказів, ініціювання проведення слідчих чи розшукових дій, отримання інформації з обмеженим доступом тощо. І відповідальність передбачається за використання такої інформації. Тому, звичайно, людина має бути професійно підготовлена.

На мою думку, тільки кваліфікований захисник, який має ліцензію, освіту, досвід, надасть якісну юридичну допомогу. Окрім цього, це дасть змогу проводити досудове розслідування, судовий розгляд у розумні терміни. А я переконаний, що кожна особа, яка притягається до відповідальності, зацікавлена у якнайшвидшому отриманні щодо себе законного рішення суду. Адже, коли ви йдете до лікаря, вибираєте лікаря з дипломом. А допомога некваліфікованого юриста, як і медика, не дасть належного результату.

Важлива роль слідчого судді

– Новим КПК запроваджується роль слідчого судді. Хто виконуватиме таку роль. Це будуть окремі посади, запроваджені у судах?

– Відповідно до закону, слідчого суддю обирають на зборах суддів у місцевих загальних судах. У судах Львівщини, за винятком одного районного суду, вони обрані. Якщо слідчий суддя не обраний, цю роль виконуватиме найстарший за віком суддя.

Серед обов’язків слідчого судді – розгляд питань щодо дотримання конституційних прав громадян, які є учасниками кримінального провадження. Він вправі приймати рішення про обшуки, виїмки, вилучення документів, обрання запобіжного заходу. Тому, я гадаю, колективи судів обрали на цю посаду найбільш досвідчених суддів, відповідальних, які можуть приймати виважені рішення, добре володіють нормативною базою.

– Склад присяжних засідателів, які прийматимуть рішення щодо вироків, пов’язаних із довічним позбавленням волі, вже сформований?

– Вони мали бути затверджені сесіями місцевих рад. Наскільки я знаю, у Львові такі рішення прийняті і в районах області також, за винятком деяких.

– Новий КПК скасовує стадію порушення кримінальної справи. На Вашу думку, чи не спричинить це хаос у слідстві і погіршення якості розслідування кримінальних справ?

– Я думаю, хаосу це не спричинить. Відповідно до старого КПК, є стадія дослідчої перевірки, де відбираються пояснення, витребовуються копії документів і таке інше. Після порушення кримінальної справи слідчий знову викликає тих самих людей, допитує їх. Фактично, робота проводиться двічі. З новим КПК такого не буде. Протягом доби дані мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяв про скоєний злочин – з цього моменту розпочинається слідство. Тобто, слідчий не буде робити намарно подвійну роботу, а відразу розпочинає кримінальне провадження, збирає докази. При наявності достатніх доказів, він оголошує особі про підозру, скеровує справу до суду. Якщо таких доказів не здобуто, або відсутній склад кримінального правопорушення чи подія злочину, слідчий виносить постанову про закриття кримінального провадження. Оскільки ведення єдиного реєстру досудових розслідувань покладено на прокурорів, можу запевнити, що порядок у цьому буде.

Розмовляла Наталія Шутка

Джерело:  ЗІК

Leave a Reply