Поганих шкіл не буває, бувають поганими їхні керівники

Protest Vchyteliv

23 січня на площі, біля Дрогобицької міської ради відбулася мирна Акція протесту працівників загальноосвітніх шкіл (ЗОШ №8, ЗОШ №11 м. Стебника та ЗОШ №15). До Акції приєдналися батьки дітей, які навчаються у цих школах та соціально-свідома громадськість, якій небайдужа доля рідного міста. Всі вони об’єднані однією метою: продемонструвати владі той реальний рівень громадської незгоди з її меркантильними інтересами, який накопичився у місті від початку каденції Дрогобицького мера Олексія Радзієвського.
Освітяни звертались до влади з вимогою внести зміни до рішення сесії Дрогобицької ради від 27.12.2012 р. №827, додаток 10 („Заходи щодо оптимізації видатків бюджетних установ на 2013 р.”), аби вилучити з додатку пункти про об’єднання ЗОШ №8 та ЗОШ №16; ЗОШ №3 та ЗОШ №15; ЗОШ №11 та ЗОШ №18. Аби зняти соціальну напругу в трудових колективах та серед батьків і дати можливість педагогам творчо працювати, вищезгадане питання вчителі вимагали винести на чергову сесію Дрогобицької міської ради, яка відбудеться 31 січня.
Доведені до відчаю рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради щодо нагальної потреби проведення оптимізації середніх шкіл (а першими під „роздачу” потрапили вищезгадані школи), освітяни у своїх виступах не просто виливали свій біль. Вони заявили владі про свої законні права – домагатися від влади, аби їх розуміли і не заважали сіяти у серцях дітей зерно науки. З цією метою освітянами було зачитано резолюцію щодо перерозгляду рішення влади (№827), яке педколективи шкіл вважають несправедливим та необдуманим.

Виступає Ольга Білецька

Емоційний виступ вчителя ЗОШ №8 Ольги Білецької просто вразив присутніх в саме серце. Наболіле освітянки полягало в тому, що влада не хоче слухати вчителів, не дає їм слова, і не робить кроку до порозуміння. А коли, як відзначила п. Ольга, мер їздив по школах з агітаційними виступами, то він і словом не прохопився про потребу закриття шкіл. Навпаки, обіцяв, що допоможе восьмій школи з ремонтом фасаду, з обладнанням, забезпеченням новітньої технології в галузі освіти, тощо. І постійно ганьбив попередню владу, що ”добила” школу до ручки.
– А що маємо зараз? Влада працює на те, щоб залатати дірки у бюджеті, які виникли не з нашої вини, – заявила Ольга Білецька. – Зараз влада обіцяє підняти виробництво, зробити Дрогобич європейським містом, забезпечити всіх робочими місцями, тощо. Але чомусь в той же час затуляє нам і нашим дітям рота, а собі – вуха, щоб не чути наших проблем? Прикро мені, що можновладці збираючи нараду, поливають брудом нашу школу, проблему якої не вивчили до кінця. І не хочуть вивчити. Адже школа доведена до підупадаючого стану цілеспрямовано. За точною вказівкою владних структур, бо школа, її стадіон, де колись знаходився басейн, є ласим шматком для бажаючих її „прихопити”.
Школа була збудована у 1928 році, пережила війну, гітлерівську окупацію. І продовжила своє існування. А сьогоднішня влада Дрогобича хіба є ліпшою за гітлерівських окупантів? Бо хоче припинити її існування і залишити діточок без якісної освіти, а вчителів без роботи. На нараді міськвиконкому говорилося про те, що школа не відповідає загальноосвітнім вимогам, непридатна для навчання. А бути „придатком” для педуніверситету вона придатна?

Я авторитетно заявляю, що наша школа якраз є пристосованою для навчання та дозвілля. Будівля ще в хорошому стані, є два спортивних зали, актовий зал, стеля „перестоїть” ще нас з вами. А нищиться школа за невмілого керування безгосподарника Осипа Фурдина – директора нашої школи. Це він, „танцюючи” під чужу дудку, добиває її своєю безгосподарністю та халатним відношенням до своїх обов’язків. Цьогоріч, за вказівкою влади та п. Фурдина, було розігнано випускників 11-о класу. Це наш директор не приймає від батьків жодних документів щодо навчання у нашій школі. А потім влада, буцімто, дивується: чому немає наповнюваності у восьмій школі? І як „результат” – школа отримує статус другого ступеня. – Завершила п. Ольга. ЇЇ підтримали колеги-вчителі Уляна Чапля, Наталія Попик, Наталія Чайковська, заявивши, що ситуація з закриттям шкіл, яка склалася нині у місті в зв’язку з недофінансуванням держбюджету, не є виходом. Аби врятувати місто від занепаду, треба, на думку педагогів, залучати кошти іноземних інвесторів, відкривати нові підприємства. Хоча набагато простіше, аби зменшити кількість видатків з міського бюджету, закрити школи, скоротити кількість вчителів. Та про те, що вони поповнять лави безробітних, влада чомусь не переймається. Не враховують „мудрі” голови можновладців і те, що не всі діти захочуть переходити на навчання у ЗОШ №16. Хтось піде в чотирнадцяту, а хтось у десяту школи…

Куди  йти педагогам восьмої школи?

Вищезгаданих освітніх закладах є свої працівники, котрі не мають повного тижневого навантаження? Почнеться така „нездорова” атмосфера, що й владі непереливки стане…
Прикладом недовіри до владних структур, рівносильно, як і до керівника відділу освіти Петра Сушка, з уст педпрацівників восьмої школи, які найбільш згуртовано захищали свої законні права, прозвучала розповідь п. Ольги Білецької про те, як відділ освіти „годує” „локшиною” освітян.

23 січня перестало битися серце Василя Кіби, освітянина, який безрезультатно оббивав пороги відділу освіти м. Дрогобича з надією, що йому допоможуть влаштуватися на роботу, враховуючи його скрутне матеріальне становище. Його смерть переповнила чашу терпіння вчителів. Вшанувавши пам’ять Василя Кіби хвилиною мовчання, освітяни закликали усіх небайдужих боротися проти свавілля влади міста, підтримуючи свій заклик гучним скандуванням: „Владу геть!”.
Аналогічною є ситуація із ЗОШ №15, яку примусово хочуть об’єднати з третьою школою. Як повідомила голови профспілки школи №15 Віра Яворська, Олексій Васильович під час виборчої кампанії на зустрічі з педколективом обіцяв, що за час його керування такого слова, як закриття, чи об’єднання шкіл в одну вчителі не почують. А про результат, який маємо зараз, зайве говорити. Думку батьків дітей, що навчаються в ЗОШ№15, влада також не бере до уваги. Не враховує й те, що невдовзі школа святкуватиме 40-літній ювілей.
Педагог-організатор ЗОШ №15 Марія Петрівна настроєна рішуче – ніякого закриття, доки живі вчителі та батьки дітей, що навчаються в їхній школі, вони не допустять! А владу застерігає: „Не рубайте тую гілку, що вас породила, не знущайтеся з коріння, в ньому – ваша сила!”.
Під кабінетом керівника відділу освіти м. Дрогобича Петра Сушка, де вчителі продовжили свою Акцію протесту, свою думку висловив й вчитель історії ЗОШ №11, яку влада Дрогобича та Стебника має намір об’єднати із ЗОШ№ 18, Володимир Чучман. Оптимізація шкіл, яку влада намагається використати за рахунок вчителів, як вважає п. Володимир, є неприйнятною. Ну, можливо, закриє влада одну школу, переведе дітей в іншу. Та друга школа також стане безперспективною. Бо ЗОШ №18 знаходиться на околицях міста. Батьки туди дітей на навчання не віддадуть, вважає п. Володимир. Проблему розтягнуть на декілька років, і школа припинить своє існування, бо діти будуть ходити в шосту та сьому школи, які знаходяться в центрі міста. Влада повинна знайти інший шлях вирішення латання дірок у бюджеті. Яким чином? Це вже проблема влади. На те ми її й обирали, аби вона захищала наші інтереси. Бо у випадку з освітянами, бачимо протилежне.
Варто відзначити безстрашний виступ Ірини Петрів, котра від імені всіх батьків ЗОШ №11 висловила владі своє „фе”, підтримуючи колектив школи, де навчається 550 учнів. А молодші класи мають своє окреме приміщення.
Якщо нашій владі ніде подіти адміністрацію, то нехай перенесе її у приміщення гуртожитків, які дивляться на світ „голими” вікнами, – порадила п. Ірина. – А згодом додала: „Доки ми живі, доки наші діти не осиротіли, наша влада не вирішуватиме за нас, де мають вчитися наші діти?”. Якщо сьогодні почати закривати всі заклади, на утримання яких влада Стебника не має коштів, то, на думку п. Ірини, будівлі слід було б знести бульдозером, а місто треба було б зрівняти із землею.
Освітян у своєму виступі підтримав й завідувач відділу соціально-економічного захисту Львівської обласної організації профспілок Мар’ян Калин, акцентувавши увагу на тому, що держава визнала освіту пріоритетною галуззю. А фінансування навчальних закладів не здійснюється за рахунок Дрогобицької міської ради. Тому незрозуміло, чому вона хоче вирішити проблему нестачі коштів міського бюджету за рахунок закриття шкіл? Адже школи не бувають поганими, а лише їхні керівники, яким обласна профспілка вважає директора ЗОШ №18 п. Фурдина, що своїми ганебними вчинками позбавляє дітей права на здобуття якісної освіти, а вчителів – права на повноцінну працю.
– Зруйнувати легше, ніж збудувати. Зламати психіку дітей, які навчаються у вищезгаданих школах, і залишити вчителів без робити легше, ніж шукати більш оптимального, лояльного виходу з доволі прикрої ситуації. Поставити вчителя під оптичний приціл свого рішення, щоденно підводячи його до думки: „А що зі мною буде завтра?”, легко. Набагато важче ці заклади зберегти і прийняти збалансоване рішення щодо оптимізації шкіл Дрогобича та Стебника.
Прослухавши виступ, вчителів восьмої школи аж „залихоманило”. Мовляв, чому нас повинні десь переносити, чому нам треба з кимсь зливатися? Адже, як стверджує п. Ольга Білецька, саме ЗОШ №8 однією з перших в області перейшла на навчання згідно загальноосвітньої програми Ірини Калинець (з поглибленим вивченням національних предметів). Однією з перших ввела предмет історію релігії. Не менш обурені були й педагоги ЗОШ №15, які по праву вважають свою школу родинною. Адже ставляться до діточок, як до рідних.

Виступає Олег Гук

Педагоги вислухали й думку керівника профспілки працівників Дрогобицького міського відділу освіти Олега Гука. Спочатку вчителі почали протестувати проти його виступу. Мовляв, п. Олег є маріонеткою в руках влади. Та згодом заспокоїлись, почувши думку п. Олега про те, що гарантією робочих місць для вчителів є діти, за яких і влада, і вчителі зобов’язані дбати, зачитавши при цьому офіційну заяву, як керівника профспілки працівників Дрогобицького міського відділу освіти до виконкому Дрогобицької міської ради про те, що робочі місця і діти повинні бути збережені.
Слово мали й представники Дрогобицького реєстрового козацтва, які виявили свою підтримку освітянам. Депутат Дрогобицької міської ради Богдан Іванців також прийшов на Акцію протесту. Але до пікету не втручався, до слова не напрошувався. Спостерігав за пікетувальниками й депутат-опозиціонер Михайло Ваврин. Мабуть, вони скажуть своє вирішальне слово на найближчій сесії міської ради. Виявив бажання підтримувати пікетувальників й політичний та громадський діяч Володимир Кондзьолка, який глибоко перейнявся проблемою освітян.
А педагоги даремно чекали на виступ очільника Дрогобицького міського відділу освіти Петра Сушка, котрий не „ощасливив” їх своєю присутністю. Не було видно й директора восьмої школи Осипа Фурдина, який, як з’ясувалося згодом, перебуває на лікарняному. Останнім часом, як заявили вчителі цієї школи, доволі часто.

В кабінеті Петра Сушка

Не дочекавшись на п. Сушка, вчителі мирною демонстрацією почимчикували до нього у кабінет. Петро Сушко перебував на робочому місці і змушений був поспілкуватися з освітянами, аби зменшити напругу невдоволення серед населення міста. Пропонуємо вашій увазі його точку зору, яка абсолютно збігається із думкою влади. Причиною рішення сесії міської ради щодо оптимізації середніх шкіл, на думку п. Сушка, є те, що за останніх 10 років кількість дітей у школах зменшилася майже на сім тисяч. Наповнюваність класів з 484 зменшилась до 374-х. А будівлі потрібно опалювати, освітлювати, прибирати, на що ідуть видатки з бюджету міста, бо держава не виділяє на такі функції ні копійки. Відповідно, вищезгадана проблема „породжує” наступну – у відділу освіти немає коштів на відрядження вчителів, підписку преси, на ремонти будівель, на виплату допомоги для оздоровлення техперсоналу. Тому питання щодо недоцільності закриття шкіл, на думку Петра Сушка, треба адресувати державі, а не міськвиконкому Дрогобича.
Зовсім протилежною є думка громадськості про те, що школи потрібно не зливати чи закривати, а покращувати їх матеріальну базу. Як? Насамперед не затверджувати недолугих керівників. Таких, як Осип Фурдин, які не є мудрими господарниками, або не зацікавлені ними бути. І таких безініціативних директорів, як керівник ЗОШ №3, який торік, на думку влади, заморозив школу, і з якого мер Дрогобича Олексій Радзієвський обіцяв „спитати” за заподіяну шкоду. Минулоріч п. Ігор не забезпечив спуску води з труб і батарей, що призвело до тяжких матеріальних наслідків, які боляче вдарили по міському бюджету.
Ну що ж, вина директорів є зрозумілою, як і позиція влади. Але чому ж за їхню „діяльність” повинні безневинно страждати педпрацівники?

Вікторія ЛИШИК

Leave a Reply