Банки: заманити, обдурити, обібрати

Bank

ОШУКАНІ ПОЗИЧАЛЬНИКИ ТА КЛІЄНТИ БАНКІВ Б’ЮТЬ НА СПОЛОХ!
Неодмінною умовою життєздатності економіки будь-якої держави є нормальне й стабільне функціонування її кредитно-фінансових інститутів.
Інтенсивна, особливо в останні роки, інтеграція вітчизняної фінансової системи в міжнародну стала причиною того, що кризовий стан світової фінансової системи, який розпочався у 2008 р., безпосередньо відобразився й на її функціонуванні. Результатом цього для українських кредитно-фінансових організацій стало погіршення ліквідності в банківському секторі, швидке зростання/коливання курсу іноземної валюти, суттєве зменшення доходів населення та інші чинники, що призвело до великої кількості судових спорів щодо виконання кредитних договорів, договорів банківського вкладу, забезпечення договірних зобов’язань, звернення стягнення на заставлене майно, визнання договорів кредиту, поруки, застави, іпотеки недійсними. Також значна кількість спорів стосується договорів, укладених в іноземній валюті, і це закономірно в умовах, коли в країні активний іноземний капітал, а національні комерційні банки інтегровані в міжнародну фінансову систему.
Згідно зі статистичними даними, наданими апеляційними судами України, у 2009 році на розгляді місцевих судів по першій інстанції перебувало 197,6 тис. цивільних справ, які випливають з кредитних відносин.
Найбільша кількість таких справ зафіксована у судах м. Києва — 22,5 тис, областей: Миколаївської — 21 тис, Дніпропетровської— 15,8 тис, Харківської— 12,8 тис, Запорізької — 11,2 тис. та АР Крим — 10,8 тис.
Закінчено провадження у 135,4 тис. справ, або 68,5 % від кількості справ, що перебували на розгляді судів. З ухваленням рішення розглянуто 106,4 тис. справ, у тому числі задоволено позов у 98,8 тис. справ, або 92,8 % від кількості справ, розглянутих з ухваленням рішення.
У структурі цивільних справ, які випливають з кредитних відносин, що перебували на розгляді судів, найбільшу питому вагу становили справи щодо укладення, виконання та розірвання договорів — 182 тис, або 92,1 % від усіх справ, які випливають з кредитних відносин. Зокрема, спорів щодо укладення, виконання та розірвання договорів кредиту перебувало 115,8 тис. справ, банківського вкладу — 31,1 тис, позики — 11,1 тис, банківського рахунку — 4,1 тис. За спорами щодо звернення стягнення на майно у провадженні судів перебувало 15,6 тис. справ: із них щодо передачі в іпотеку — 7,4 тис, заставу — 7,9 тис. справ. Закінчено провадження у 10 тис. справ, або 63,9 % від кількості тих, що перебували на розгляді; із ухваленням рішення розглянуто 8 тис. справ, або 79,9 % від кількості справ, провадження в яких закінчено; позовні вимоги задоволено у 7 тис. справ, або 87,4 % від числа справ розглянутих з ухваленням рішення. Справ, пов’язаних з виконанням договірних зобов’язань в іноземній валюті, у провадженні судів перебувало 25,4 тис. Закінчено провадження у 14,9 тис. справ, або 58,5 % від справ, які перебували на розгляді, із ухваленням рішення розглянуто 11,3 тис. справ, або 75,8 % від кількості справ, провадження в яких закінчено, позовні вимоги задоволено у 10,7 тис. справ, або 94,9 % від числа справ, розглянутих з ухваленням рішення. За апеляційними скаргами на рішення та ухвали місцевих судів в провадження апеляційних судів у 2009 р. надійшло 7,1 тис. цивільних справ, які випливають з кредитних відносин. Розглянуто 5,3 тис, або 74,4 % від справ, що знаходилися в провадженні. Апеляційні скарги задоволено у 2,1 тис. справ, або 39 % від справ, провадження у яких закінчено.
Скасовано у апеляційному порядку 1,7 тис. судових рішень, або 1,6 % від постановлених місцевими судами. За результатами розгляду апеляційних скарг постановлено 735 нових рішень, або 43 % від скасованих.
Найбільшу частку розглянутих в апеляційному порядку справ, які виникають з кредитних відносин, складають справи щодо укладення, виконання та розірвання договорів — 90,6 %. Справи щодо звернення стягнення на майно складають 9,4 %. 
У провадження апеляційних судів надійшло 982 скарги на рішення та ухвали місцевих судів у справах, пов’язаних з виконанням договірних зобов’язань в іноземній валюті. Скасовано 237 рішень, у тому числі 123 із ухваленням нового рішення, змінено — 57.
Згідно з середньостатистичними даними, перше місце серед банків-аферистів по Україні займає ПАТ КБ „Приватбанк”. Судові справи між банками і позичальниками, або просто обдуреними клієнтами тривають ще з 2008 року. І кінця-краю судовим тяганинам не видно.
Візьмемо до прикладу ситуацію клієнтки Марії С. (м. Славута Хмельницької області). Користуючись бездіяльністю Славутської прокуратури, ПАТ КБ «Приватбанк» виселив з квартири дві молоді сім’ї з дітьми рік і півтора року на вулицю. Одна з дітей – сирота, яка знаходилася на вихованні п. Марії.
Третього червня 2008 року між Володимиром Б. та Акціонерно – комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Дрогобицького відділення Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний Договір № 625/40/2-349 в розмірі 44 000,00 доларів США. На вихованні у п. Володимира знаходяться троє дітей, які теж завтра, або після завтра опиняться на вулиці. Не дивлячись на те, що, згідно Закону, діти (тим більше, неповнолітні) не відповідають за вчинки своїх батьків. Відомі випадки у Дрогобичі, коли аферистичними діями „Приватбанк” в особі центрального осередку Дніпропетровського ПАТ КБ „Прватбанку” незаконним шляхом намагався відібрати у клієнтки приватну власність. І всього лише за одну тисячу гривень, які та давно сплатила установі, переплачуючи десятикратно. Для виконання махінацій з відбиранням майна банк умудрився навіть підробити рішення Дніпропетровського суду. Дописуючи жінці незрозумілі штрафи та пеню за буцімто протерміноване користування кредитною карткою. А вона навіть не оформляла з горе-банком договору про іпотеку. І була на той час вагітною. Міліція прокуратура та служба безпеки України закрили на цей факт очі. До місцевої прокуратури м. Дрогобича зверталася й п. Ірина (мешканка одного з сіл Дрогобицького району), повідомивши про те, що з кредитної картки її чоловіка, яка належить сумнозвісному „Приватбанку”, пропала тисяча гривень. Прокуратура жінку просто „відбутболила”. Мовляв, наша організація не займається махінаціями. А чим тоді займається наша „доблесна” прокуратура?
А скільки принижень та безрезультатного ходіння по всіх інстанціях Самбора довелося пройти пенсіонеру Василю Худику, який мав необережність перевести у відділення Самбірського ПАТ КБ „Приватбанку” своє пенсійне надходження і відкрити там ощадну книжку? Згодом з жахом побачив, що звідти незрозуміло яким чином почали щезати його кровні гроші. За словами п. Василя, його просто обкрадали бухгалтер Наталія Хапко та інші працівники банку, що її прикривали. Аби затуманити пенсіонеру мізки, бухгалтером Наталією Хапко було виписано нову ощадну книжку, тож ситуація просто зайшла в глухий кут. Міліція та прокуратура мовчать, бо благоденствують… А директор Західного ГРУ ПАТ КБ „Приватбанку” Олег Балащук так і не дав п. Василю достойної відповіді стосовно зниклих без вісті грошових вкладень клієнта.
Таким чином, доходимо висновку, що банки, не виконуючи приписи діючого законодавства України та Постанов Національного Банку України, заробляють надприбутки унаслідок уведення в оману споживачів фінансового ринку (Позичальників та вкладників).
І чомусь прокуратура не бачить, що такі дії комерційних банків мають ознаки злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 КК України «Вчинення злочину організованою групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», ч. 5 ст. 191 КК України «Привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем», ч. 2 ст. 366 КК України «Службове підроблення», ч. 3 ст. 209 КК України «Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом». 
Щодо позичань клієнтами валюти, то комерційні банки, які розташовані на території України, здають фінансову звітність у гривнях. Тобто, валові доходи та валові витрати визначаються не у валюті, а у грошовій одиниці України – гривні. Також потрібно відмітити, що доходами комерційного банку від видачі кредитів, являються тільки проценти. Інші доходи не прогнозуються.
Крім того, вся фінансова звітність будується на основі даних бухгалтерського обліку. Простішими словами, всі доходи та витрати відображаються бухгалтерськими рахунковими проведеннями, на основі яких, складається фінансова звітність комерційних банків.
Якщо уважно роздивитися бланки фінансової звітності банків то побачимо, що уся звітність банків відображається у гривні. І тільки два бланка відображають фінансову звітність у іноземній валюті – це бланк розрахунків з іноземними партнерами за міжнародними контрактами та бланк звітності представництва банку за кордоном України.
Також потрібно відмітити, що надання кредиту в іноземній валюті для придбання, наприклад, автомобіля, означає, що позичальник повинен придбати автомобіль за валюту. Або позичальник зобов’язаний був конвертувати іноземну валюту в гривню, і вже за гривню придбати автомобіль. Але про цей обов’язок ні в одному кредитному договорі жодного слова. Тим не менше, більшість позичальників так і зробили: конвертували кредитну валюту в гривню, і саме її витратили на зазначену в кредитному договорі мету.
Отже, обидві сторони заздалегідь знали про неминучість конвертації і свідомо мали її на увазі при укладанні договору. Виходить, що іноземна валюта для сторін кредитного договору виступала при кредитуванні не як засіб платежу, а як засіб обміну її на національну валюту України, тобто як доларовий еквівалент гривні.
Виходить, що сторони вказали в договорі одне – кредит в іноземній валюті, а насправді мали на увазі іншу угоду – кредит у гривні. І кредитний договір у валюті вони уклали для того, щоб прикрити цією угодою дійсний договір – у гривні.
І це тільки частина махінацій банківських клерків, з якими я знайома.
Терпець людей уривається. Таке цинічне ставлення до людей змусило мене, як журналіста, та особу, що захищає інтереси обманутих клієнтів, звернутися з відповідним листом до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Відповіді ми поки що не отримали.
Вікторія ЛИШИК

Выд редакції: Текст листа журналіста до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова, який надійшов до нас із статтею та містить дані про потерпілих не публікуємо, щоб не порушити закон про захист персональних даних.
Ми готові надати можливість висвітлити свою позицію всім сторонам на сторінках сайту.

  1. Віра ПавлівнаВіра Павлівна02-28-2013

    З приватом справи мати не хочу, колись мала там рахунок, то потім, коли закривала- звідкись донарахували-150,00грн. ,довго ходила, виясняла, тоді плюнула, заплатила і сказала, що десятому “закажу ” йти в приватбанк-бандитський банк.

Leave a Reply