ТУМАН «БЛАГОРОДНОЇ МЕТИ» (про промисловий ринок по вул. П. Орлика)

Rynok Persp

«Конструктивний» діалог
Попри запевнення міського голови О. Радзієвського на зустрічі з підприємцями 28 грудня 2012 року, що торгові місця підприємців промислового ринку по вул. П. Орлика переноситися не будуть у паркову зону до повного вияснення даної ситуації та на них не буде здійснюватися тиск з боку адміністрації ринку, вже 17 січня 2013 року підприємцям були надіслані листи від В. Мойсеєнка про виселення з території ринку в 15-денний термін та розірвання договору оренди з КП “Дрогобицький ринок”.
З приводу цього 26 січня 2013 року відбулися збори підприємців ринку по вул. П. Орлика, на які були запрошені депутати Дрогобицької міської ради, а також з’явився (як не дивно!) “директор” ринку В. Мойсеєнко з цілою когортою своїх опришків. Обговорювалося актуальне питання перенесення частини торгових місць з майданчика №2 на т. зв. майданчик №4, розташований на місці знищеної частини парку ім. Новонароджених. Підприємцями було поставлено вимогу директору ринку надати їм можливість продовжити оренду торгових місць відповідно до вище згаданого запевнення О. Радзієвського, на що адекватної відповіді від Мойсеєнка отримано не було. Від так поплічники Мойсеєнка створили «балаган», тому надалі якоїсь конструктивної розмови, як завжди, не відбулося. Також було порушено питання щодо вирубки дерев у парку та вивезеної колосальної кількості чорнозему, місце якого зайняло будівельне сміття та глина. Один з присутніх депутатів ствердив, що дерева було вирубано «ще раніше і не знати ким (!), а коли вже дерева вирубані, то нехай вже так і буде». Після такого «конструктивного» діалогу підприємці однозгідно погодилися на пропозицію депутата Хруща (партія «Свобода») подати вимоги підприємців на розгляд депутатів на чергову сесію Дрогобицької міської ради. Першою вимогою підприємців вже вдруге буде питання про зняття В. Мойсеєнка з посади директора КП «Дрогобицький ринок».

«Благородна мета» на заваді підприємцям
Адміністрація ринку, зокрема В. Мойсеєнко, вже довгий час вперто намагаються виселити підприємців з їхнього законного місця праці – майданчика №2 (майданчик від автостанції до магазину «Дукан»). Приводи у В. Мойсеєнка були різні: спершу для добудови аварійного комплексу часів СРСР (який таким залишається навіть після добудови!) потрібно було місце для роботи будівельної техніки, далі – на місці даних торгових місць мала бути автостоянка для торгового комплексу, зараз же – сам Бог не знає, а тільки В. Мойсеєнко/О. Коростильов відає, статус майданчика №2. Вдале розміщення цих торгових місць є «ласим шматком», який можна прибрати до рук лише позбувшись законних орендарів. Приводів вигадали багато, однак жодної автостоянки тут не було і не буде. Торгові місця підприємців перенесуть, бо як стверджують, згідно будівельних норм вони знаходяться близько торгового комплексу (ще один вигаданий привід!). Однак, як гриби після дощу, вже незабаром на тому ж місці виростуть нові торгові місця, магазинчики. От і купуй своє місце вдруге та ще й втридорого!
Здавалося б благородна мета – знайти інвестора, добудувати торговий комплекс, створити нові робочі місця та цивілізовані умови праці. І, як пише «геніальний журналіст» Марко Лесь в газеті «Вільне Слово» (вкладка «Ринок»), на заваді цьому стоїть купка підприємців, які вперто не хочуть покидати «насиджені» місця. Що ж насправді? Якщо інвестор місту потрібен, то очевидно не на ринку. Вже маємо гіркий досвід ринку «Матадор», та й всі перші поверхи будинків у місті зайняті магазинами, що в кілька разів перевищує купівельну спроможність дрогобичан. Інвестувати потрібно у виробництво, в промисловість, хоча б в Крановий завод, який вже скоро допиляють і здадуть на металобрухт. Що ж до Торгового комплексу, то ця споруда часів СРСР довгий час вважалася аварійним об’єктом. Але й тепер, хоч і після реконструкції, цей об’єкт не викликає довіри, адже десятиліттями він руйнувався, а нижній його рівень був затоплений водою. Тому сміливо можна знову навішати табличку «аварійний об’єкт» та відвести аварійну зону.
Як бачимо, «благородна мета» стає тепер лише напівблагородною. Проте «геніальний журналіст» Марко Лесь не перестає переконувати (очевидно, що на замовлення), що великодушні турки-інвестори (а може й не турки-інвестори, а…) дають можливість створити нові робочі місця та цивілізовані умови праці. Цікава виходить математика! Забрати торгові місця в одних, і дати їх іншим. Та й не кожен може собі дозволити таке «новостворене робоче місце»: «это вам не что-либо как, а как-либо что» – 1800 дол. за м. кв! Подвійні стандарти і щодо умов праці: одним зручні, теплі магазинчики, екскалатори, іншим – парк, болото, будівельне сміття, жодного туалету і жодної певності що завтра не виженуть і звідси. Адже переселяти підприємців збираються на т. зв. майданчик №4, який був і залишається парковою зоною. Але чого не зробиш для досягнення «благородної мети»? От і вирубали парк, вивезли чорнозем, і засипали будівельним сміттям без жодних на це дозволів та рішень міської ради, які можна перевірити на офіційному сайті ДМР. Жодного розпорядження щодо знесення дерев не було і не могло бути. Окрім того, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006р. № 1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» знесені дерева мають бути оцінені і оприбутковані на склад ЖЕО, чого в даному випадку не відбулося. Смішною видається позиція одного з вище згаданих депутатів: хто вирубав – не знаємо, а коли вирубав – то нехай так вже і буде. Однак підприємці добре знають хто вирубав і вивіз чорнозем, хто ходив в той день по ринку і пропонував дрова з парку! Міська влада, в т. ч. О. Радзієвський, правоохоронні органи зайняли в цьому беззаконні цілком пасивну позицію, хоча першими мали б зреагувати. Таким чином, підприємці на т. зв. майданчику №4 взагалі перебуватимуть незаконно і не матимуть жодних прав. Зараз на підприємців здійснюється тиск, лунають навіть погрози, підприємців шантажують, тому дехто погодився на переселення.
Ось і розвіявся туман «благородної мети», коли зійшло сонце правди. Як бачимо, всі гучні заяви чи то В. Мойсеєнка, чи Марка Леся, чи інших про благо підприємців, про нові робочі місця, про цивілізовані умови праці виявляються лише пустим звуком. А «благородна мета» в них одна – наживати власне добро, сидячи на шиї підприємців та простягаючи руку в їхню кишені.

Від редакції: Цей лист надійшов до нас ще 28 січня 2013 року. Ми чекали, що позачергова сесія розгляне питання, що підняли підприємці. Проте розгляду та обговорення цієї теми на сесійному засіданні так і не відбулося. Минулого тижня міський голова Олексій Радзієвський на прямому ефірі “Алсету” наголосив на своєму уважному ставленні до проблем підприємців з ринку на Пилипа Орлика. Друкуючи цей лист, нагадуємо міському голові про існуюючу проблему і необхідність її вирішення.
Ми готові надати можливість всім згаданим у листі особам спростувати, заперечити або висловити своє ставлення до піднятої проблеми.

  1. аууу!аууу!03-11-2013

    Проблема в тому,що ну дуже мало в Дрогобичі ПОРЯДНИХ людей і не грає ролі хто був і з якої партії він -головне-яка він людина. Бо якщо продажна,то чи це Кличко, чи свобода, чи Бют -вже значення жодного не має. Тому, чесні ЛЮДИ, де ви, АУУУУУ!

  2. І тодіІ тоді03-11-2013

    Підприємці є різні. Є чесні і є продажні. Влада просто ними маніпулює, як їй треба- щось підкине тим продажним і вже має чим козиряти-“дбає про підпри ємця”, думає про” пріорітетність підприємців”. А ті, що не продаються(ото вже дурні) відходять у розряд недругів влади або просто їм у місті робиться слава алкашів, шльондр, бомжів та ін. Бо ж, відомо, що слава має довгі ноги… Але хто сказав, що на решті людей можна так легко поставити ярлик бездумних баранів? Ми можемо і образитись і тоді….

Leave a Reply