Шкільна освіта: стан, проблеми, перспективи

Surma11

Останні роки основна проблема шкільної освіти звелася до двох тенденцій: зменшення числа учнів та подорожчання комунальних послуг. Тому в останні роки оптимізація навчання – головний тренд освіти. «Оливи у вогонь» долили чиновники зі Львова, вимагаючи від місцевих керівників конкретних показників з оптимізації, іншими словами скорочення витрат на освіту.
Для розуміння, де ми знаходимося, дізнаймося як ці питання вирішують інші. Почнімо із Європи, куди прагнемо потрапити. У Бельгії більше половини шкіл належать громадським товариствам батьків учнів, які здійснюють управління школами. У Польщі, школи, які потрапляють у скруту, можуть бути передані громадським організаціям, які перебирають управління школою, зберігаючи державне фінансування. Тут економія досягається скороченням адміністративних витрат та використання волонтерів.
У нашому пострадянському суспільстві – це виглядає недосяжним, але сьогодні ми починаємо йти до цього, розпочавши підготовку до громадських слухань пришкільну освіту.
Більш цікавим виглядатиме досвід найближчих сусідів. У Самборі оптимізацію акцентували на об’єднанні позашкільних закладів (як і у нас, їх п’ять). І у в скорочений адміністративний апарат, зріс відсоток охоплення позашкільною освітою. Створено навчальний комплекс (садочок-школа), па який отримано додаткові кошти на облаштування з обласного бюджету. Зараз готується проекти на ще два таких комплекси.
У Бориславі оптимізацію вирішили проводити акцентувавши на енергозберігаючих кроках. Тут вирішили різко скоротити затрати на обігрів приміщень (пластикові вікна та утеплення стін). Утеплили три школи, в планах ще чотири
У Дрогобичі освітянськими менеджерами було запропоновано об’єднати три пари шкіл. При цьому мали б вивільнитися три приміщення 8, 11 та 15 шкіл, а 3, 16 та 18 школи змогли б поповнити кількість учнів, від шкіл, що закриваються та їхніми ж педагогічними кадрами. Це рішення дається не просто, оскільки є спротив батьків, бо треба дітей відправляти до школи на більшу відстань. Є спротив педколективів, оскільки не мають гарантії збереження робочих місць. Є багато запитань про долю приміщень, що вивільняються, про долю земельних територій та допоміжних будівель, які використовувалися школами. Є иеясність яка ж конкретна у гривнях економія очікується? І т.п.
Щоб зняти напругу, через раптово запропоноване вище рішення, прийняте міською сесією та під тиском громади тимчасово відмінене, щоб поінформувати громадськість про причини таких радикальних кроків, щоб запропонувати альтернативні рішення проведення оптимізації шкільної освіти у Дрогобичі і стали покликані громадські слухання, які ініціювала громадськість 26 лютого цього року. Слухання планується провести в кінці квітня, на початку травня. До цього буде проведено цілий ряд заходів для створення кола фахових експертів та громадськості для обговорення різних підходів до вирішення цієї далеко не однозначної проблеми.
Проблеми в освіті, які намагаємося вирішити з’явилися не сьогодні. Вже роки вони накопичувалися і потребують свого якщо не вирішення, то, принаймні, створення тенденцій для зменшення їхнього впливу.
Для цього мала б служити місцева «Програма розвитку освіти», тому цікавим є виконання її до кінця 2012, які її результати. Не менш актуальним виглядає створення нової «Програми розвитку… до 2017р.», які пріоритети там будуть виставлені, чи матиме вона обговорення колективами шкіл та громадськості. Ось важливі питання, відповіді на котрі ще очікується.
Цікавим виглядає персональний склад педагогічної колегії при відділі освіти, яка комплектується виключно керівниками міської освіти та голови міста. Можливо доцільним є переглянути пункти положення про відділ освіти та вказати квоти на представництво шкіл, університету та осіб із експертного громадського середовища.
Багато проблем можна було б вирішити створенням прямого містка для спілкування громадськості, батьків та педагогів, створивши свій сайт чи наповнюючи свою сторінку на міському порталі. Це в рази б підвищило б прозорість дій міського відділу освіти, формувало б розуміння його кроків. Попереднє опитування педагогів засвідчило повну їхню необізнаність про міський освітянський бюджет та критерії його розподілу, про статистичні освітянські дані в масштабах міста, про можливі державні програми та умови участі в них, про європейські гранти на освіту і багато іншого. Знання цього дасть розуміння освітньої політики, викличе до дії позитивний творчий педагогів та громадськості.
Кадрове питання найбільш важке. Вже роками перенасиченість нашого міста педагогічними кадрами вже давно від позитивного впливу перетворилося на справжню біду, оскільки творить великі спокуси. При цьому склалася ситуація, коли за якість призначеного керівництва шкіл та педагогів персональна відповідальності розмита. Можливо вартує переглянути «Положення про міський відділ освіти» та внести такі розділи як відповідальність конкретних осіб за зроблені призначення або робити їх на конкурсній основі, сформувати конкретні критерії оцінки якості роботи педагогічних працівників чи педагогічних менеджерів різних рівнів.
Важливим моментом може служити втілення технології залучення коштів з поза меж бюджету. Батьки дітей, які готові власним коштом підняти рівень знань своїх дітей формують на сьогодні тіньовий фонд репетиторства, який за приблизними даними складає декілька мільйонів гривень. Це джерело створення десятків реальних нових тьюторських педагогічних робочих місць та виведення цих значних сум з тіні. Розуміється, що таку роботу не робиться одномоментно, але проведення широкого обговорення вже на часі.
На завершення хочеться запросити до відкритого діалогу наших міських освітянських менеджерів, щоб отримати від них відповіді на поставлені запитання. Маємо намір запропонувати педагогічним колективам у десятиденний термін провести внутрішні розмови про проблеми та способи їх подолання, віднайти власний вклад для їхнього вирішення та на підставі отриманих пропозицій провести їхнє обговорення через два тижні на круглому столі, який би послужив предтечою загальноміських громадських слухань.
Святослав Сурма, один з ініціаторів громадських слухань, ГО «Небайдужі Дрогобичани»
Трускавецький вісник

Leave a Reply