Офіційне звернення до міської влади з приводу підготовки до святкування так званого 925-річчя Дрогобича

Herb Drohobych

З подивом прочитав у новинах ЗІКу (від 4 березня 2013 р.) про те, що наше місто збирається святкувати 925-річчя, з метою чого планується випустити ювілейні монети. Не менш дивним є також і те, що інформацію подав начальник відділу культури та мистецтв виконавчого комітету міської ради Олег Яводчак, який повідомив, що міський голова Олексій Радзієвський вже звернувся до голови правління Національного банку України з листом щодо випуску ювілейних пам’ятних монет України в 2014-2016 роках.

У згаданій інформації, випуск трьох монет названо «знаковими» – 1. «Зварич (солеваріння)». 2. «Церква св. Юра» 3. «925 років місту Дрогобичу». Щодо останньої ювілейної монети, то її випуск заплановано на 2016 р., а на 21 вересня 2016 року вже призначено урочисте святкування ювілейної дати міста. Більше того, «Укрпошті» замовлено випуск філателістичної продукції та виготовлення спеціального поштового штемпеля для погашення художніх конвертів і марок у день святкування ювілейної 925-ої річниці м. Дрогобича.

Леонід Тимошенко

Вихід у світ «Нарисів з історії Дрогобича» (: Коло, 2009) за моєю участю (та за моєю редакцію), мало своїм завданням покласти край дилетантським уявленням про початки нашого міста, адже не секрет, що пріснопам’ятне 900-річчя святкувалося на підставі рішення, прийнятого ще наприкінці також пріснопам’ятного радянського часу. Додам, що оприлюднення книги з винесенням на зворот палітурки фрази «Історія нашого міста нараховує приблизно 630 років», базувалося на ретельних тривалих дослідженнях, проведенні археологічних розкопок, зрештою, на вивченні практики та досвіду інших українських міст, а також зарубіжних методик.

Виявляється, що теперішній міській владі висліди наукових праць та думки науковців нічого не варті. Вона пішла своїм, вочевидь зрозумілим тільки їй шляхом. Після 1991 р., коли було відзначено псевдодев’ятсотріччя Дрогобича, щороку почали додавати до історії міста ще один рік. Тобто, у 2001-му р. місту ніби «гепнуло» 910 років, у 2011-му – 920, тепер наближається «925-річчя». Якщо навіть причитатися до аргументів радянської концепції 900-річчя, то й тоді стверджувалося, що це дата доволі умовна, бо ніхто не знає про те, що відбулося в 1091-му році. Тобто, навіть розробники теорії 900-річчя не додумались на зламі 80-90-х рр. прив’язувати дату заснування міста до 1091-го року, від якого можна було б вести відлік міської історії.

Тому зрозуміти логіку авторів концепції «925-річчя Дрогобича» ніяк не можна. Будь-якому студентові історичного факультету Дрогобицького університету (нагадаю, що факультет існує вже 21-й рік від часу його відновлення) давно відомо, що у світі прийнято відзначати ювілеї першої писемної згадки того чи іншого міста (та й у школах міста вчителі давно користуються працями науковців і, гадаю, давно не згадують «900-річчя»). У зв’язку з початками Дрогобича, ми такої аж надто точної згадки не маємо, тобто, місто не було засноване одноактно чи одномоментно, у нашому випадку маємо справу з процесом поступового переростання поселення (вірогідно, ремісничо-землеробського типу) у розвинутий міський організм. Тому аж ніяк не можна додавати щороку ще один рік до гіпотетичної (точніше – міфічної) дати заснування Дрогобича.

Описаний мною спосіб обрахунку віку Дрогобича повертає громаду вже навіть не у відстійні радянські часи. Фактично, нас кидають у кам’яний чи дописемний вік.

Років два тому я написав розвідку про те, як наприкінці 80-х рр. визначили вік Дрогобича. Позаяк ніхто з можновладців її не прочитав, повторюю текст (з невеликими лакунами).

«Загадки недалекого минулого»

(як Дрогобичу визначили його вік)

Питанням про вік Дрогобича я зацікавився ще на початку 90-х рр., у часі святкування його 900-річчя. Утекло чимало води, допоки дрогобицька громада, нарешті, дала собі спокій з тим пріснопам’ятним ювілеєм. Водночас, пригадується, скільки було ювілейної метушні, помпезних академій, наукових і довколонаукових публікацій, зрештою, від цього всього залишилося нині лише те, що в історичній науці називають історіографічним фактом (чи міфом).

Все ж, у науковій площині залишилися нез’ясованими обставини, за яких була ініційована сама подія, а також її генератори. До того ж, начебто було відомо, що наприкінці 80-х рр. якусь довідку про вік міста підписав поважний львівський вчений-медієвіст Ярослав Ісаєвич (нині вже покійний). Я навіть бачив згадану довідку на власні очі: після чергової краєзнавчої конференції її мені показав колишній директор музею «Дрогобиччина» Володимир Козак (також покійний). Однак Володимир Йосипович (світла йому пам’ять !) дозволив мені лише пробігти документ очима, знаючи про те, що я можу швидко оприлюднити матеріал, а йому без дозволу Я. Ісаєвича цього робити не хотілося. Добре пам’ятаю, що, як і в кількох працях та кандидатській дисертації Я. Ісаєвича, у тому документі вік міста чітко не визначався. Лише припускалося, що, можливо, початки Дрогобича можна віднести до періоду XI-XIII ст., тобто, до часу раніше перших писемних згадок.

З того часу мене переслідувала думка докопатися до істини і відтворити обставини, за яких Дрогобичу визначили вік у кількості 900 років. Звернувшись два роки тому в архів міста, я отримав кілька цікавих документів, які, властиво, і проливають світло на подію. Як і гадалося, вік міста було затверджено рішенням виконкому Дрогобича, за № 323 від 28 липня 1988 року. Подаю цей короткий, але надзвичайно промовистий документ повністю.

ДРОГОБИЦЬКА МІСЬКА РАДА НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

Р І Ш Е Н Н Я

Від 28.07.88 № 323

М. Дрогобич

Про відзначення 900-річного

ювілею м. Дрогобича

На підставі засвідчення Інституту суспільних наук АН УРСР від 7 грудня 1987 року виконком міської Ради народних депутатів в и р і ш и в:

1. Відзначити у вересні 1990 року 900-річчя міста Дрогобича.

2. Заходи по підготовці до відзначення ювілею міста затвердити (додаються).

3. Підприємствам, організаціям і установам, усім дрогобичанам прийняти активну участь у підготовці до відзначення 900-річчя міста, розгорнути рух за перетворення Дрогобича у місто високопродуктивної праці, високої культури і зразкового порядку.

4. У вересні 1988-1989 років та в липні 1990 року у всіх колективах підвести підсумки ходу підготовки до ювілею і інформувати виконком про хід виконання накреслених заходів.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на заступників голови та відділи виконкому.

Голова виконкому (підпис) Ю. Я. Дацюк

Секретар виконкому (підпис) Т. М. Шешурак

Візи:

Заст. голови виконкому (підпис) В. В. Вендич

Юрисконсульт (підпис) Д. М. Старунський

Документ важливий не тільки під оглядом розкриття механізму дії міської влади тієї пори. З точки зору питання, яке мене цікавить, зрозуміло, що довідка про вік міста таки існувала. За вказаною адресою та датою, я звернувся в Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича (спадкоємець Інституту суспільних наук). На жаль, відповідь була негативною: подібні довідки зберігаються лише 5 років. Не пощастило і в спадкоємців В. Козака, позаяк його архів напередодні ремонту помешкання викинули на сміття.

Іншою цікавою проблемою, на яку поки що також немає відповіді, є питання про те, чи була все-таки якась дискусія і хто з дрогобичан порушив сакраментальне питання про вік міста».

Нагадую, що жодних наукових дискусій з питання визначення дати заснування Дрогобича не було проведено, жодних серйозних досліджень, у т.ч. й археологічних, також тоді не проводилось. То як можна нині, на початку другого десятиліття нової ери, до пріснопам’ятних міфічних 900 років доплюсовувати нові роки і ще більше вводити громадськість в оману ? Невже сьогодні важко проконсультуватися з фахівцями ? Невже мало фахівців у Дрогобичі, Львові, Києві, Кракові чи ще деінде ?

Насамкінець, долучаю свою нову публікацію про початки Дрогобича, яка базується на найновіших джерелах, у тому числі й матеріалах археологічних досліджень Дрогобича та його околиць.

Леонід Тимошенко (професор, декан історичного факультету ДДПУ ім. І. Франка, член шести наукових товариств, голова Дрогобицького осередку Наукового Товариства імені Шевченка

Трускавецький вісник

  1. до тупихдо тупих03-19-2013

    Бідний Тимошенко не розуміє, що скільки би років не визначили, то все одно святкуватимуть! Такий вчений, а елементарних і символічних речей не розуміє! Ну напишуть “Дрогобичу – 357” років, наливайте і що зміниться?

Leave a Reply