Христина Соловій розчулила Святослава Вакарчука до сліз

Solovij

На телеканалі “1+1” у розпалі пісенний конкурс “Голос країни”. Під час сліпих прослуховувань до учасниці шоу Христини Соловій повернулися Олександр Пономарьов і Святослав Вакарчук. Однак дівчина одразу дала Олександру зрозуміти, що в нього немає шансів. Христина співала а капела лемківську пісню. Після її виступу Вакарчук не стримав сліз і взяв дівчину у свою команду.

20-річна львів’янка неабияк заінтригувала глядачів заявою, що ніколи не співатиме російської поп-музики і відмовиться від участі у проекті у випадку, якщо її оберуть Тіна Кароль чи Олександр Пономарьов. Дівчина заспівала на пісенному конкурсі старовинну пісню «Горе долом», і зал вибухнув оплесками. Кореспондент «ВЗ» запитала Христину, як їй вдалось зачарувати публіку і метрів української сцени.

– Більше половини свого життя я прожила у Дрогобичі, — розповідає Христина, – тільки після того, як вступила на філологічний факультет ЛНУ ім.Франка, моя сім’я переїхала у Львів. У майбутньому планую стати літературним критиком, редактором або вчителькою в школі.

– Хто подав ідею взяти участь у “Голосі країни”?

– Ідея виникла випадково. Я в принципі не можу не співати, а в якийсь момент усвідомила, що не можу співати сама для себе. Як казала колись Ілларія: “Якщо в тебе немає визнання у когось, то ти не талант, а просто самодур”. Спочатку сім’я не дуже позитивно сприйняла мою участь у конкурсі: співаєш – співай для родини, для друзів, але тепер рідні мене підтримують.

– Страшно було виступати перед залом та суддями?

– Під час виступу чула, що в мене тремтить голос, що не можу взяти себе в руки. Але це швидше не страх, а просто пісня така. Вона на надриві. В тій пісні, котру я обрала, не просто українській, а лемківській, є туга за батьківщиною.

– А чому обрала пісню «Горе долом»?

– Вирішила співати лемківську пісню, бо мої предки належать до лемків. Ми вихідці звідти. В 46-му році була операція «Вісла», за якою виселили майже всіх лемків. Поодиноким вдалося залишитися. У тій пісні є і кохання, і туга, і весь цей лемківський жаль. Він присутній у кожній лемківській пісні.

– Чому ти проігнорувала Олександра Пономарьова?

– Це болюче питання для мене. Не маю нічого проти Олександра, тому мені тепер трохи незручно, надто різко я вчинила. Я була під враженням, що до мене повернувся Вакарчук – це для мене означає дуже багато. Коли була маленькою, я слухала Пономарьова, і ті його перші пісні мені дуже подобались. Але після вступу на філологічний факультет мене почала цікавити музика в зовсім іншому керунку. За таку музику на проекті відповідали Вакарчук і Скрипка. Найбільше сподівалася, що повернеться Скрипка, – так я оцінювала свої шанси. Повернувся Вакарчук, і я задоволена, бо Святослав повністю віддається роботі, чудово виконує функції тренера, присвячує конкурсантам дуже багато часу.

– Який репертуар обиратимеш далі?

– Чесно кажучи, ще не прийшла до тями після того, що сталося. Справді не сподівалась на такий результат. Російських пісень співати не хочу, мені до вподоби фольклор, як мінімум якась автентика. Можливо, заспіваю французький шансон, бо вивчала в університеті і дуже люблю французьку мову. Ще на думку спадає саундтрек з «Украденого щастя», коли його чую – кожного разу серце наче розривається. Думаю, Святослав буде працювати зі мною в цьому керунку і підказуватиме, куди рухатись далі. Єдине, що можу сказати напевне, — наступна пісня буде не українською.

– Сподіваєшся на перемогу в проекті?

– Не буду гадати наперед, чи бажати собі перемоги, бо в конкурсі беруть участь дуже сильні вокалісти. Хочу, щоб мені все вдалося.

Відео дивіться тут

Високий замок

Leave a Reply