У Дрогобичі до 100-річчя визволення Галичини від окупантів хочуть відновити пам’ятник Лицарю

Drohobytskyj Lytsar

У Дрогобичі громадськість ініціює відзначення у 2015 році 100-літнього ювілею визволення Галичини від російських окупантів під час Першої світової війни.

У зв’язку з цим пропонується відновити на майдані Ринок пам’ятник «Лицаря в збруї для міста Дрогобича і повіту» – символу Свободи, – що був зведений після визволення на доброчинні кошти. На завтра, 11 квітня, заплановано засідання ініціативної групи для підготовки пропозицій на розгляд сесії міської ради.

«Сьогоднішнє молоде покоління дрогобичан є мало поінформованим про Лицаря, а наступне, напевно нічого про нього не буде знати, – каже один з ініціаторів відновлення пам’ятника Хосе Турчик. – Та, як відомо, хто забуває свою історію, той нічого не вартий. Ми ж, звісно, цього не хочемо. У зв’язку з цим останнім часом громадськість неодноразово порушувала питання щодо відновлення Лицаря».

Нагадаємо, що наш край завжди був ласим шматком для завойовників. Сталося так і під час Першої світової війни – у 1914 році. Галичину окупували російські війська. Та, слава Богу, ненадовго. У наступному ж році наші землі були визволені від окупантів. Ця подія сколихнула народ, у містах та селах відбулися урочистості з цієї нагоди. Звісно, все це торкнулося і Дрогобича. 14 травня 1916 року, з нагоди річниці визволення від російських окупантів, у Дрогобичі на майдані Ринок відбулося урочисте відкриття величавого пам’ятника «Лицаря в збруї для міста Дрогобича і повіту». Пам’ятник був дерев’яним, але обкутим в залізну збрую лицаря. Його виготовив поручник австрійської армії, різьбяр Емерик Бад. Під час відкриття майдан Ринок був переповнений людьми, про що свідчать багаточисельні публікації в тодішній пресі. Детально ця подія була описана в часописі «Шляхи» від 30 червня 1916 року, який виходив у Львові під редакцією Федора Федорціва у 1915-1916 роках. Наведені в ньому ілюстрації яскраво передають знаменність події.

Не зважаючи, на те, що війна ще тривала, серця мешканців міста були переповнені радістю. Дрогобич був і залишався містом переплетіння різних культур: української, польської, австрійської, єврейської. Тож раділи усі. На жаль, радість була не довгою, оскільки пам’ятник простояв лише до 1918 року.

ЗІК

Leave a Reply