Дрогобичу один мільйон сімнадцять років?

Naukovtsi Karykatura

У 1991 році Дрогобич гучно святкував своє 900-річчя. Та це не означає, що саме у 1091 році було засновано місто чи поселення з такою назвою. Перша письмова згадка про Дрогобич датована XIV століттям і фактично саме від цієї першої згадки, задокументованої на папері 1387 роком, можна робити відлік. Принаймні так прийнято в історичній науці і в цивілізованих громадах. Дрогобич отримав свій «ювілей» рішенням виконкому на підставі довідки, якої вже й немає, але і в тій довідці про початки Дрогобича говорилося досить розмито.
Тож святкувати чи не святкувати у 2016 році 1025-річчя Дрогобича? Саме таке питання стало предметом обговорення на Дискусійному клубі Дрогобича у четвер, 11 квітня. Засідання проходило в офісі ДМО КУН і Братства ОУН-УПА (приміщення Будинку вчителя), головним експертом виступив декан історичного факультету Дрогобицького педуніверситету, професор Леонід Тимошенко. На «Трускавецькому віснику» читачі вже мали можливість ознайомитися як із офіційним зверненням науковця, так і з його історичною працею «Найдавніший Дрогобич у світлі писемних згадок, легенд, топоніміки та артефактів». Професор Тимошенко повторив свої аргументи, які доводять, що немає ранішої писемної згадки про Дрогобич, ніж у 1387 році. А плановане святкування Леонід Володимирович назвав «знущанням над академічною наукою». Кандидат історичних наук, викладач ДДПУ ім. І. Франка Богдан Лазорак та його колега доцент Ігор Смуток прийшли на Дискусійний клуб, щоб підтримати колегу.
Активну участь в обговоренні взяли депутат Дрогобицької міської ради Михайло Ваврин, депутат Стебницької міської ради Микола Варивода, а також людина енциклопедичних знань, невтомний дослідник історії краю, автор ряду надзвичайно цікавих книг Володимир Садовий. Свої зауваження висловили також громадські діячі Хосе Турчик, Олег Косик, Василь Лялюк, Валерій Каленюк, Юрій Кульчицький, журналіст Ярослав Баран. Присутніми на засіданні були журналісти газет «Твоя Фортуна», «Франковий край», «Тустань», «Франкова криниця Підгір’я», Інтернет-видань «Трускавецький вісник» та «ДрогобичІнфо», а також Дрогобицького регіонального Інтернет-телебачення.
Практично всі присутні погодилися з думкою, що Дрогобич є давнішим поселенням, ніж маємо про нього першу писемну згадку. Це засвідчують і археологічні розкопки. Але датувати початок Дрогобича ХІ століттям? З таким самим успіхом можна робити це і Х, ІХ століттям. Уявімо собі, що археологічні розкопки 2013 року на території Дрогобича закінчаться сенсацією і в культурному шарі глибиною кільканадцять чи кількадесят метрів виявлять якийсь черепок, датований ІІІ ст. до н.е. Або знайдуть кістки і вуглецевий аналіз покаже, що їм мільйон років. І якщо це станеться, то у 2030 Дрогобич святкуватиме один мільйон сімнадцять років від заснування міста (чи існування поселення)? Це ж абсурд.
Володимир Ключак
Трускавецький вісник

  1. GnatGnat11-08-2015

    Шукайте літописні згадки про постачання солі в навколишні (і віддалені) монастирі. Перша така згадка про поселення солеварів – і буде згадкою про Бич. А без бича,круторогі воли і не думали тягнути того давнього воза,навантаженого важкою сіллю. Як потім йшла перебудова того поселення і трансформація його назви – це вже деталі.

Leave a Reply