Чи потрібен Дрогобичу лицар?

Dyskusijnyj Klub11

Громадський діяч Хосе Турчик виступив з ініціативою встановлення пам’ятного знаку Лицарю біля дрогобицької ратуші.
Саме про це й говорили на своєму черговому, тридцять п’ятому засіданні, учасники Дискусійного клубу, яке відбулося 11 квітня 2013 року.
Хосе Турчик каже, що останнім часом відбулося дуже багато цікавих знахідок. Наприклад, Володимир Садовий знайшов цікавий артефакт, пов’язаний з Лицарем. Є цвяшки, які прибивалися до цього постаменту, частина забрала. Знайдено багато літератури, пов’язаної з цією темою. Це польські, австрійські й українські видання.

Питання встановлення Лицаря вже давно витає в повітрі. Нині мова йде про відновлення постаменту. “Ще раз повторюю слово – відновлення”, – наголосив Хосе Йосипович. У Дрогобичі був навіть такий період, коли міська рада сама прийняла рішення, виділила гроші, зробила проект для відновлення пам’ятного знаку Лицаря. Але з невідомих причин, оскільки не було людини, яка би втілила ці всі плани в життя, проект не вдався. Хосе Турчик припустив, що, можливо, влада мала інше бачення, як використати ті гроші. Але факт залишається фактом: Лицар так і не постав у Дрогобичі.

Минуло років десять з того часу. Тепер наступає період століття Першої світової війни. Як відомо, Лицар був встановлений у Дрогобичі 1916 року, коли війна закінчувалась. Якщо глянути під кутом відновлення Лицаря, що й хотіла ратуша, то сенсу в цьому немає. Хосе Турчик вважає саме так.

Доповідач визнав, що цей пам’ятний знак є доби Австро-Угорської імперії. Але, з іншого боку, він став надзвичайно високого рівня доброчинним актом, який допомогла створити австрійська влада, що домінувала в той час. Проте це було створене, власне, руками українців, які на добровільних засадах, входячи в різні комітети, побудували цього Лицаря. На той час було зібрано аж півмільйона корун. Про це свідчать документи, грамоти, в яких висловлені подяки окремим дрогобичанам. На сьогоднішній день ця сума еквівалентна десь п’яти мільйонам гривень. Ці гроші йшли у вигляді доброчинних пожертвувань. І факти, наведені Хосе Турчиком, ніхто спростувати не може.

Тепер стоїть питання: що значить цей Лицар для Дрогобича? До речі, таких пам’ятних знаків було всього три на українських землях. Галичани в Першу світову війну понесли шалені втрати. Загинула величезна кількість наших краян, яка воювала в Легіоні Січових Стрільців. Є велика кількість цвинтарів в околицях Дрогобича й інших навколишніх міст. Дрогобицький регіон вважався надто багатим, беручи до уваги бориславську нафту.

Хосе Турчик запитав в учасників дискусії: “Що ж пропонується на цю тему, аби встановити пам’ятний знак Лицарю?”. За його словами, цей Лицар був побудований не владою. Австрійська влада на подібні проекти грошей не давала. Лицар був створений на засоби громади. Тобто мова йде про так званий громадський спосіб. І ті документи, списки, хто давав гроші, свідчать, що до цієї справи долучилася “Просвіта”, “Сокіл”, інші організації. Спочатку Лицар був побудований, а потім “збирав” гроші на доброчинні акції.

Слід враховувати досвід будівництва поляками біля костелу пам’ятника Грюнвальдській битві, який, за словами Хосе Турчика, успішно завалили, хоча на це були гроші, виділені польським консулом і міністерством закордонних справ Польщі. Грюнвальдська битва була дотичною і до галичан, це не є виключно польський знак. Але не відбулося обговорення, громада про це не знала. В кінцевому результаті нічого з того не вийшло.

Якщо говорити про Лицаря, то Дрогобич можна розділити на три частини. Є гарячі прихильники того, що цей пам’ятний знак треба встановити, є люди, яким все одно, і є ті, які категорично проти. “Тому я Лицарю ставлю зовсім інші справи”, – підкреслив Хосе Турчик. На його думку, Лицар мав би, звичайно, залишитися таким, яким він був. Але найперше маємо політичну проблему. Крім того, є проблема з громадою. “Ми не можемо об’єднати громаду, – сказав Хосе Турчик. – Вже тридцять п’яте засідання Дискусійного клубу, а громади як її не було, так її й нема”. Якщо буде консенсус, що треба відновити пам’ятний знак громадою, тоді можна активізувати громаду, щоби поставити Лицаря.

Проте в якому сенсі мав би постати Лицар? До речі, по всіх документах, які існують, Лицар стояв як знак свободи. Тобто це було вигнання російських військ з території Західної України.  Звичайно, що не треба бути дуже великим чоловіком, щоби зрозуміти, про яку, власне, свободу йде мова.  Це була хоч і свобода, але під ігом, так би мовити, Австрії. На це все можна закрити очі. “Але я йому ставлю, – підкреслив Хосе Турчик, – основну ціль, тобто доброчинність по-новому”.  На думку Хосе Турчика, громадою міста слід створити фонд імені Лицаря, до цього фонду повинні увійти всі громадські організації, які є в Дрогобичі.

Лицар у Дрогобичі має стати таким же символом, як пісяючий хлопчик у Брюсселі. Він збирає на рік близько мільйона євро.

З іншого боку, на думку Хосе Турчика, саме пам’ятний знак Лицарю міг би стати туристичною точкою, причому надзвичайно важливою в Дрогобичі.

Щоби втілити цю ідею в життя, треба серйозно потовкти ноги. Всі пам’ятники, які є в Дрогобичі, за винятком одного, який побудований на громадські гроші, зведені за рахунок комунальних грошей. Це теж наші гроші, але рішення приймали міський голова, сесія, виконком. Скажімо, на пам’ятник Тарасові Шевченку трохи збирали гроші, але основні кошти все-таки були комунальними. Тому стоїть основне питання: збудувати пам’ятний знак Лицарю на громадські гроші. Якщо міська влада хоче до цього долучитися, нехай це зробить.

На думку Хосе Турчика, ідея встановлення пам’ятного знаку Лицарю може не сподобатися Церкві, адже мова йде про пожертви. З самими пожертвами, аби не було зловживань, теж можна поступити по-людськи. Коли в Дрогобичі збирали гроші на пам’ятний знак, то в місцевій пресі публікували, хто й скільки дав на Лицаря. Це унеможливлювало зловживання, крадіжки грошей. Усі були переконані, що справді всі кошти використовувалися за призначенням.

Якщо говорити про символ Дрогобича, то, мабуть, найкращим символом був би пам’ятник Дрогобицькій Ковбасі. Але Хосе Турчик, який об’їздив багато європейських і світових міст, не прив’язує саме Лицаря до Дрогобича, але це був би найбільш значимий проект, реалізований в останні роки.

На запитання, з якого матеріалу передбачається виготовити пам’ятний знак Лицарю, Хосе Турчик чіткої відповіді не дав. За його словами, на Дискусійному клубі, по суті, зібралась ініціативна група, яка в основному згодна з тим, що треба встановити пам’ятний знак Лицарю. Якщо ж ця ідея не спрацює, то можна взагалі відмовитися від цієї справи.

Дехто з присутніх зауважив, що якщо до організації встановлення пам’ятного знаку Лицарю будуть залучені буквально всі громадські організації, то нічого путнього з цього не вийде. Звичайно, “колгоспом” такі справи не робляться, але, з іншого боку, ми зможемо побачити, наскільки дієвою є та чи інша громадська організація й узагалі наскільки потужним є громадський рух у Дрогобичі. Зрештою, це ще один привід об’єднати дрогобицьку громаду навколо суспільно значимої справи.

Як відомо, до пам’ятного знака Лицарю вело п’ять сходинок, на які зручно було ставати, щоби промовляти. До речі, біля Лицаря збиралися велелюдні мітинги, відбувались інші акції.

Хосе Турчик зауважив, що іноземці, які приїжджають у Дрогобич, найбільше запам’ятовують церкву Святого Юра і солеварню. Справа в тім, що у них подібних архітектурних пам’яток нема. Тому пам’ятний знак Лицарю теж би врізався в їхню пам’ять, а про Дрогобич говорили би у світі.

Очевидно, ще не скоро пам’ятний знак Лицарю постане в Дрогобичі. Але сам Хосе Турчик вірить, що принаймні в 2016 році, з нагоди сторіччя встановлення Лицаря біля ратуші, ці роботи будуть завершені.

У розмові взяли участь громадські діячі Олег Косик і Любомир Сікора, краєзнавці Роман Пастух і Володимир Садовий, а також інші учасники дискусії.

Детальніше про хід дискусії читайте на сайті tustan.io.ua, тут же переглядайте світлини. Відео-звіт шукайте в Ютубі за посиланням “Анатолій Власюк 35 Дискусійний клуб” (11 епізодів).

 

Анатолій ВЛАСЮК
Тустань

  1. єще польска не згінелаєще польска не згінела04-18-2013

    пісяючий Турчик

  2. LL04-19-2013

    Уявіть собі пам’ятник Лицарю, а кругом бруд, безлад, бездоріжжя і повне безкультур’я,хіба не сумно?

  3. агаага04-19-2013

    Зате буде повно туристів! А ці бики з Дискусійного клюбу руки погріють, замість якусь дійсно хорошу акцію провести за народні гроші!

  4. Вадим КилимникВадим Килимник03-09-2014

    Курчик, Власюк і Садовий з Пастухом то всі рицарі круглого столу! Зморщені та обіжені на всіх! Роблять завжди херню усяку і пишуть, що аж тошнить…І потім обіжаються чого їхній понос читати і купувати ніхто не хоче…АВ тому шо воно не важить а бо важить як цйегла…Йдіть повчіться у студентів, прийнамні! Комуністи чортові

Leave a Reply