Ювілей дрогобицьких композиторів

Kompozytory

У жовтні 1997 року в Дрогобичі була створена місцева організація Національної Спілки композиторів України. З нагоди ювілею у редакції “Галицької Зорі” зібралися композитори та музикознавці, аби згадати пройдений шлях, намітити плани на майбутнє.

Вступним словом зустріч розпочав голова організації Володимир Грабовський. І хоча він порівняв своє дітище з п’ятнадцятилітнім юнаком, який тільки вступає в доросле життя, все ж нашим краянам вдалося багато чого досягти, особливо на тлі всеукраїнської професійної організації композиторів. Про що вже говорити, коли навіть не всі обласні центри мають своїх представників у Національній Спілці композиторів України, а Дрогобич має. На його думку, переживаємо зараз нелегкі часи, бо до культури влада ставиться специфічно. Від самої думки про створення Дрогобицької організації Національної Спілки композиторів до втілення її у життя минув певний час. Про дрогобицьких композиторів знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Слід зазначити, що до спілки входять також музикознавці.

Відповідальний секретар організації Людомир Філоненко зазначив, що члени спілки плідно працюють із музичними інституціями Дрогобиччини, зокрема з педагогічним університетом, музичним училищем імені Василя Барвінського, зі школами мистецтв, музичними школами. Активною є роль членів кафедри музикознавства та фортепіано місцевого університету. Людомир Філоненко наголосив на знакових подіях, які відбувались останнім часом. Зокрема, проведено декілька науково-практичних конференцій, присвячених Василеві Барвінському, Богдані Фільц. Постійно виходить у світ нотна література. Мова йде про фортепіанну творчість Дениса Січинського, твори Остапа Бобикевича, Ярослава Барнича. Надруковано декілька нотних збірок Богдани Фільц. Дуже популярними є твори Миколи Ластовецького, які миттєво розходяться. Відбуваються презентації різноманітних видань. Зокрема, запам’яталася презентація видання Йосипа Гушуляка, відомого співака із Канади, збірки про сучасну українську музичну культуру.

Продовжуючи зустріч, Володимир Грабовський зазначив, що у Дрогобичі побували чимало видатних вітчизняних композиторів. Є пропозиція на фасаді школи №1 розмістити пам’ятну таблицю, присвячену композиторові, народному артистові України, професору, лауреатові Шевченківської премії Геннадієві Ляшенку, який вчився в цьому приміщенні. Саме 2013-го нашому славетному землякові виповнюється 75 років від дня народження, так що встановлення таблиці та інші акції з цієї нагоди були би доречними.

Згадуючи світлої пам’яті Романа Сов’яка, який був членом Дрогобицької організації Національної Спілки композиторів і п’ять років від смерті якого минуло 11 грудня 2012-го, Володимир Грабовський розповів про Перший крайовий хоровий фестиваль імені професора Романа Сов’яка, що відбувся в селі Лішня. На ньому виступили уславлені колективи “Боян Дрогобицький”, “Бескид” та інші. Ідея проведення фестивалю належить доценту Богданові Добрянському. Прикметно, що ця подія мала місце не в Києві чи Львові, а у невеликому приміському селі. Володимир Грабовський вважає, що цей фестиваль незабаром стане міжнародним, однак не слід його заполітизовувати, як це дехто намагався зробити у Лішні, хоча, звісно, й виконувалися патріотичні та повстанські пісні.

Відтак слово було надане п. Олександрі Німилович, яка розповіла про творчість чи не єдиного діючого дрогобицького композитора Миколи Ластовецького, який очолює Дрогобицьке музичне училище імені Василя Барвінського, а також про інші здобутки дрогобицьких композиторів і музикознавців.

Членкиня Дрогобицької організації Національної Спілки композиторів Людмила Садова наголосила на тому, що осередок діє в Дрогобичі не лише на папері, а й реально. Дрогобич може пишатися унікальною творчою музичною лабораторією, в якій беруть участь не лише викладачі університету та музичного училища, а й студенти. Вшановуючи нещодавно Миколу Лисенка, відбувся концерт фортепіанної та камерної творчості композитора, який тривав дві з половиною години, – і це було справжнє свято для тих, хто любить і цінує цю музику. Знову ж таки велику роль у цих процесах відіграє Микола Ластовецький, який і сам пише цікаві музичні твори.

Добре слово пролунало на адресу відсутніх на засіданні Людвіга Тур’яба та Петра Зборовського. Перший є композитором-модерністом, який пише на так звану бомж-тематику, а його творчість відома в Європі. Зокрема, його музичні твори виконує один зі шведських квартетів саксофоністів. Другий освоює так звану етно-музику. Своїм дрогобицькі композитори вважають і Романа Савицького-молодшого, який зараз мешкає в Сполучених Штатах Америки.

Про розвиток музикознавства в Дрогобичі розповіла Марія Ярко. Справа ця нелегка, бо слід обґрунтувати й пояснити те, що пишуть композитори. Творчість є справою індивідуальною, і не завжди написане легко “втиснути” в жанри і форми, визначені суворою академічною наукою. А композитори досить часто ще вдаються до експериментів, так що для музикознавців тут непочатий край роботи. Штампів недостатньо для того, щоби підійти до суті творчості композиторів, які пишуть у стилі модерну. Важливо для музикознавців адекватно коментувати ті музичні тексти, які з’являються. Скажімо, творчість Миколи Ластовецького теж важко “втиснути” до якогось одного жанру. Його самого часто називають “неокласиком”, “неоромантиком”. На її думку, робота в Спілці дуже надихає, регламентує людину, зобов’язує її.

Присутній на зустрічі поет і журналіст Роман Пастух зауважив, що в дрогобицькому осередку є ті, що пишуть, ті, що виконують, і ті, що пропагують. Це рідкісне явище. На жаль, члени письменницького осередку, на відміну від композиторського, не обізнані з творчістю один одного. Він запропонував об’єднати зусилля місцевих композиторської та письменницької спілок, що може вилитися у створення творчого об’єднання. До цього можна долучити і журналістську організацію. Кожний від кожного щось би почерпнув. На його думку, з цього синтезу могло би вийти дещо корисне.

Володимир Грабовський згадав про те, що свого часу Василь Іванишин запропонував створити творчу організацію “СЛІД” (Спілка літераторів Дрогобиччини), а нині в місті функціонує ще одне творче об’єднання – “ДАХ” (Дрогобицька асоціація художників).

Людомир Філоненко наголосив на тому, що склалася своєрідна тріада: композитор, який творить, музикознавець, який аналізує, критикує, узагальнює, і виконавець. Ця тріада – від композитора до виконавця – і відрізняє музичний Дрогобич від інших подібних осередків. Дуже важливим є популяризація музичних творів, надбання композиторів. Він згадав про відсутнього Юрія Медведика, який займається духовною музикою. Про роботу дрогобицького осередку композиторів і творчість місцевих композиторів написано в п’ятьох енциклопедіях. Людомир Філоненко говорив про етно-музикологів і фольклористів, роль яких зростає. Зокрема, його студентка Уляна Конацька написала магістерську роботу, присвячену Ярославові Бодаку, який був присутній на зустрічі і теж є членом дрогобицької організації композиторів. Творчість цього митця – нашого сучасника – є малодосліджена, а тому було би добре, якби про нього вийшла монографія.

Володимир Грабовський нагадав, що з-під пера Ярослава Бодака вийшла монографія “Лемківщина моя мила”. Зацікавилися нею в Києві.

Микола Ластовецький розповів про своє захоплення новою працею Ярослава Бодака, назвавши її “великим внеском у лемківську справу”. “Якби моя воля, – підкреслив Микола Адамович, – я би присвоїв автору звання академіка. Це дивовижна праця!”. Він прочитав її за три з половиною години, як то кажуть, на одному диханні. Також Микола Ластовецький повідомив, що незабаром має народитися нова газета, яка розповідатиме про музичне життя. Зараз триває конкурс на назву часопису.

Анатолій ВЛАСЮК

Галицька зоря

  1. так, Ющенкотак, Ющенко04-30-2013

    Тоді виявиться, що Турчинов був сексоn, Юлія – проститутка і кокаїнщиця, Пашинський – розбійник… Ви що, оху..ли?!!

Leave a Reply