Проблеми та перспективи “Просвіти”

Dyskusijnyj Klub11

Тридцять сьоме засідання Дискусійного клубу в Дрогобичі відбулося 25 квітня 2013 року. Воно було присвячене проблемам та перспективам “Просвіти”.сікора

На думку керівника дрогобицької “Просвіти” Миколи Садохи, члени цієї організації роблять усе можливе, що можна в нинішній ситуації. Так, просвітяни виступили з ініціативою не розміщувати атракціони біля пам’ятника Тарасові Шевченку, бо це його нищить. Влада ніби пообіцяла перенести їх до пам’ятника Іванові Франку, але це теж не розв’язує проблеми. Зараз “Просвіта” виношує задум встановлення пам’ятника Лесі Українці біля четвертої школи, але все, як завжди, впирається в кошти.

Керівник “Просвіти” Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Ігор Шумей розкритикував своїх старших товаришів. На його думку, нинішнє керівництво дрогобицької “Просвіти” вже би давно мало дати дорогу молодим просвітянам. Він навів приклади діяльності осередків “Просвіти” в Коломиї, Космачі та Калуші, які очолюють шановані й авторитетні особистості. До їхньої думки прислухаються, з ними рахуються влада і політики. Тому “Просвіта” й виконує властиві їй функції. Навколо неї згуртовані інші організації. Разом вони спільно розв’язують чимало проблем, в тім числі займаючись видавничою діяльністю. Там є харизматичний лідер, який добирає команду. На жаль, у Дрогобичі цього нема.

баган

Більш категоричним у своїй оцінці діяльності “Просвіти” був Любомир Сікора. Нині він керує Товариством “Бойківщина”, а свого часу стояв біля витоків відродження тодішнього Товариства української мови імені Тараса Шевченка, яке згодом переросло в “Просвіту”. На його думку, “Просвіта” свого часу була потрібна. На жаль, вона стала не тією організацією, як задумувалося. Любомир Сікора вважає, що “Просвіта” сама себе пережила, не може підмінювати функції держави. Дрогобицькій “Просвіті” мав належати так званий Будинок дружби народів. Проблема в тому, що гуманітарні традиції відроджували технарі. На думку Любомира Сікори, велику шкоду “Просвіті” завдали Михайло Шалата, Тимофій Бордуляк і Михайло Богаченко. Вони вихолостили дух цієї організації. Миколу Садоху він назвав “забавкою” у руках тих трьох людей. Любомир Сікора вважає, що саме ця трійця “зробила з “Просвіти” будинок калік, перестарілих”. Не може така “Просвіта” існувати. На думку Любомира Сікори, місцева “Просвіта” повинна займатися місцевими проблемами, в тому числі й встановленням пам’ятників нашим визначним діячам. “Просвіту” треба реорганізувати, а її нинішніх керівників публічно звідти вигнати. Вони компрометують українство, подають дурний приклад молоді. Любомир Сікора виступив проти присвоєння бібліотеці імені В’ячеслава Чорновола чи встановлення в Дрогобичі пам’ятника Лесі Українці. Він виходить з тих мотивів, що у нас є місцеві визначні особистості. На думку Любомира Сікори, “Просвіта” не виконує своєї ролі, керівники пережили себе, але того не розуміють.

шумей

Керівник громадської організації “Небайдужі дрогобичани” Святослав Сурма вважає “Просвіту” унікальною організацією. “Ми всі є вихідцями із Радянського Союзу”, – підкреслив він. Відповідно всі організації й зараз творяться за одним принципом: є голова, є рада, є правління і є загальне число членів. З часом такі організації вироджуються, люди відходять, бо їм стає нецікаво, а організацією фактично керує декілька людей, а то й одна особа. “Зараз наступає переломний момент, коли ми повинні відмовитися від такого виду організацій”, – сказав Святослав Сурма. Повинні постати організації, де керівне ядро має бути розподіленим між багатьма людьми. Але якщо створювати нові структури за цим принципом, то слід насамперед подумати, хто би мав до них увійти. В 20-30-ті роки українці були здатні самоорганізовуватись. А зараз? Де набирати новий людський ресурс? Де взяти гроші? Є велике поле до діяльності, а однозначних рецептів нема. Не треба концентруватися на тому, аби когось ганити. Треба сконцентруватися на тому, як конструктивно зараз спробувати щось зробити.

Депутат Дрогобицької міської ради Михайло Ваврин зауважив, що “Просвіта” не може бути в такому стані, як вона є сьогодні. Треба шукати нові форми і методи. “Просвіта” в Дрогобичі була би іншою, якби до неї було інше ставлення влади. Тільки в Дрогобичі нема заступника міського голови з гуманітарних питань. Секретар ради, на якого покладені ці обов’язки, не виконує своїх прямих функцій серед депутатського корпусу. “Якщо влада виставила “Просвіті” рахунок за комунальні послуги, то про що ми говоримо?” – задав він риторичне запитання. На його думку, дрогобицька “Просвіта” гуртує людей. Кожний громадянин повинен бути просвітянином.

Керівник Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова Олег Баган зауважив, що якщо нам не подобається чиясь думка, то ми відразу хочемо “втопити” ту людину, довести, що вона ніяка. Є поняття безпринципності, яке привело до такого трагічного результату в “Просвіті”. Саме безпринципність відрізняє нас від тих, хто живе за сто кілометрів від нас – поляків, словаків. Це зовсім інша цивілізація. Безпринципність відбивається на кожному нашому кроці. Була стаття декілька років тому в Інтернеті про всеукраїнську “Просвіту”. Вийшли на поверхню страшні факти: украдена друкарня, провалені проекти. І нема жодної реакції громадськості. Те саме говорять про львівську “Просвіту”. І знову – жодного обговорення. Чули про скандали з Павлом Мовчаном, який очолював “Просвіту”, а зараз фактично приткнувся до Партії регіонів. Маємо шароварщину, кулуарність, “садок вишневий”, вишивки і таке інше. Стратегічна помилка, яку зробила “Просвіта”, полягала в тому, що вона не стала культурно-інтелектуальним центром. Не можна зараз повторювати те, що було в 20-30-х роках минулого століття. Всі найболючіші проблеми України мали би бути обговорені від “Просвіти”. На жаль, організація не стала совістю нації, не апелює до неї, а, навпаки, замкнулася в собі, почала обслуговувати групку людей. Нема видавництва, нема газети. “Просвіта” не розуміє, що треба ставити проблеми, атакувати суспільство, щоб його залучити до роботи. Функція “Просвіти” не в тому, щоби віднести квіти до пам’ятника. Треба відрізняти поняття “паразитувати на українській культурі” і “творити українську культуру”. “Просвіта” загалом паразитує на українській культурі. Ми всі винні в тому, що й досі не відродили ідентичність Галичини.

Олег Баган каже, що навіть викладачі університету не знають багатьох імен наших визначних діячів минулого. “А це наші батьки”, – з жалем констатував він. І якраз “Просвіта” провалила деякі ініціативи небайдужих людей щодо вшанування їхньої пам’яті. Тобто не хоче визнати нашого минулого, а спекулює на популізмі, як вийшло з пам’ятником Лесі Українки. Це шаблонний крок, пам’ятники Лесі Українці стоять по всій Україні. “Нам треба зберігати національну ідентичність Галичини, – підкреслив Олег Баган, – засвоювати ті пласти, які ще нами не засвоєні”. Про Анатоля Вахнянина написана лише одна слабенька магістерська робота.

шумей1

На його думку, “Просвіта” не має реальної стратегії, яка би постійно оновлювалась, захоплювала нові клітини. Олег Баган негативно оцінив пропозицію Святослава Сурми не ганити керівників “Просвіти”. Звісно, можна казати про особисті напади, але хтось мусить відповісти, чому 15 років не виходить збірник, де поділися гроші? “Просвіта” має бути відповідальною. “Чому не йде до нас молодь?”, – запитав Олег Баган. І сам на нього відповів: “Якщо ми сіємо таку безпринципність, як вона може до нас піти?”. Молодь бачить, що є така багнюка і ніхто на це не реагує. Ми хочемо бути в Європі, але не можемо уявити, що якби, скажімо, в Польщі були такі факти, то громада би промовчала. Не може бути безвідповідальності, на цьому й побудована європейська цивілізація. Ти провинився – то маєш відповісти. Мова йде про системні провали, які тривали десятиліття. В Дрогобичі за ці провали в “Просвіті” має відповісти саме Михайло Шалата.

Детальний звіт про це засідання Дискусійного клубу читайте на сайті tustan.io.ua, а також переглядайте світлини. Відео-звіт шукайте на Ютубі за посиланням “Анатолій Власюк 37 Дискусійний клуб” (8 епізодів).

Анатолій ВЛАСЮК

Тустань

Leave a Reply