Водопостачання Дрогобича: Ціна питання

Chysta Voda

Ми пізнаємо цінність води лише тоді, коли криниця пересихає.
Бенджамін Франклін

Економіка стабільно «працює» тоді, коли є чіткі, прозорі, єдині і зрозумілі для усіх правила «гри». Натомість, коли втручається «регулятор», який одним робить преференції, а інших у той же час ущемляє – про нормальну роботу як бізнесу, підприємств і організацій, так і економіки загалом, говорити не доводиться. 

Наочний приклад такого «втручання» і «регулювання» – наше із вами стратегічне підприємство «Дрогобичводоканал».

 Щоб не обтяжувати читача великою кількістю економічних розрахунків, ситуацію опишемо коротко. Отож, для стабільної роботи такого підприємства як «Дрогобицький водоканал», потрібно передусім три речі: доступ до придатної для споживання води, електроенергія для закачки, обробки і транспортування цієї води, та труби, по яких вода потече.

Якщо із першим і останнім пунктом надзвичайних проблем не виникає, то питання електроенергії – як дамоклів меч, який постійно нависає над підприємством, а отже над нами усіма. Адже якщо електроенергії не буде – закачка і транспортування води призупиниться, тож послуги із водопостачання і водовідведення стануть нам недоступними. Пересохнуть крани, зливні бачки… У холодну пору року «під зривом» опиниться опалювальний сезон. Словом, перспектива – не з веселих. Нагадаємо, таке ми уже переживали. Так, взимку цього року ПАТ «Львівобенерго»  без жодних попереджень призупинило подачу електроенергії на КП «Дрогобицький водоканал», внаслідок чого населені пункти Дрогобиччини кілька днів потерпали від нестачі води.

 Коли передбачених прибутків немає…

То чому питання електроенергії сьогодні винесено на перше місце? Все надзвичайно просто. Як розповів директор КП «Дрогобицький водоканал» Роман Шагала, сьогодні 55% доходу підприємства йде на оплату спожитої електроенергії. І цей відсоток постійно та безупинно росте. Так, за останніх півтора року вартість електроенергії збільшилась на 16%. Це при тому, що тарифи на водопостачання і водовідведення практично «стоять на місці».

Якщо говорити більш масштабно, доводиться «виживати» за умов, коли тарифи на електроенергію для промисловості – одні із найвищих у Європі.  Більше за українські підприємства платять лише підприємства Німеччини та Великобританії. Так, як ми – Нідерланди, Франція, Данія. Підприємства Норвегії, Польщі, Хорватії, Турції та інших сплачуть менше. А найнижчий тариф на електроенергію для промисловості – в Росії.

В той же час, якщо розглянути тарифи на електроенергію для населення у розрізі країн ЄС та СНД, побачимо: менше за нас платять лише білоруси. Натомість, усі інші (в тому числі й росіяни) – у 2, 3,5 і навіть в десятки разів більше. Тобто, у нас спостерігається надзвичайно серйозний «перекос», який навіть за наявності потужних теплових і атомних електростанцій держава не поспішає вирівнювати.

Якщо ж повести мову про «перекос» у роботі підприємства, побачимо наступне: за умови надвисоких тарифів на електроенергію, прибутки від реалізації води – далекі від ідеалу. Зокрема зазначимо: тарифи на воду не є однаковими для усіх – вони поділені на 4 категорії. 45% споживачів – це населення Дрогобиччини. Їм вода подається за тарифом із «нульовим» прибутком. 45% води закуповує «Трускавецький водоканал». Заробляти тут не доводиться, адже трускавецький тариф для КП «Дрогобичводоканал» є абсолютно збитковим. Якщо розглядати його «крізь лупу», побачимо: за 1 кубометр води Трускавець платить  1.77 грн, за 1 кубометр очистки стоків – 1.45 грн, що разом становить 3.22грн. В той же час тариф для населення Дрогобиччини на воду і стоки сумарно складає  6.61 грн. Різницю відчуваєте? «Власне, через отаку збитковість за І півріччя поточного року наше підприємство фактично недоотримало 2 мільйони гривень», – зазначає Роман Шагала.

Дві наступних категорії – це бюджетна сфера та комерційні підприємства. Серед загальної кількості споживачів, «бюджетників» нараховується лише 6%. І хоча у  їхньому тарифі передбачено 15% рентабельності, однак якщо подивитись на загальні обсяги збуту, то загалом виходить мізер.

Ще 4% споживачів – комерційні структури (основними з яких є  крупні підприємства). Вартість послуг для них передбачена із 40% рентабельністю. Однак, позаяк практично усі підприємства Дрогобича як не стоять, то простоюють, то й подавати цю воду практично немає кому. Відтак, підприємство втрачає приблизно півмільйона гривень доходів щомісяця.

Отож, коли передбачених прибутків немає, а ціна на електроенергію для підприємств невпинно зростає, слід вживати управлінських заходів. Наприклад, піднімати тариф на водопостачання для населення (що не дозволяє зробити Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі НКРКП) або ж добитись зменшення ціни на електроенергію (що не дозволяє зробити Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики (далі – НКРЕ). Так, наприклад, ще 27 лютого поточного року Дрогобицька міська рада звернулася до прем’єр-міністра України з клопотанням, щоб останній,  в межах наданої йому влади, урегулював стосунки двох державних комісій – НКРЕ та НКРКП. Адже сьогодні спостерігаються абсолютно нерівні і фактично економічно необґрунтовані підходи до таких питань, як формування тарифів на воду і електроенергію у розрізі населення/підприємства. Натомість, замість отримати «зелене світло», Дрогобицька міська рада, а відтак і водоканал отримали лист-відповідь. Але не від прем’єр-міністра України, а від комісії НКРЕ. Тобто, замість реакції на проблему відбулося перекручування фактів, за наслідком чого виглядало, що водоканал просить пільг.

 НКРЕ непоступна: здешевлювати електроенергію зась!

Суть відповіді НКРЕ, яка загалом зайняла три сторінки друкованого тексту, зводиться до того, що «НКРЕ не може погодитися з пропозицією щодо встановлення знижених (пільгових) тарифів на електричну енергію для КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради, що здійснює надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для міст регіону Дрогобич, Трускавець, Стебник та тринадцяти сіл Дрогобицького і Стрийського районів, оскільки при цьому порушуються принципи рівності прав, запобігання дискримінації інших споживачів електроенергії, що суперечить чинному законодавству».

Мова йде про те, що згідно з чинним законодавством лише окрема група споживачів електроенергії отримує її за пільговими цінами. Це – населення, вуглевидобувні підприємства, підприємства, які реалізують інноваційні проекти, міський електричний транспорт, на зовнішнє освітлення населених пунктів і ще кілька. Інші ж платять «по повній», а також несуть тягар вищенаведеного пільгового відпуску електроенергії. «Відповідно до діючої концепції ціноутворення надання пільгового (зниженого) тарифу на  електроенергію для КП «Дрогобичводоканал» лише призведе до додаткового цінового навантаження на інших споживачів України, зокрема, промислових підприємств, непромислових споживачів, споживачів бюджетної сфери та інших, та, як наслідок, подальшого підвищення рівнів єдиних роздрібних тарифів і поглиблення перехресного субсидіювання одних споживачів за рахунок інших, що є неприпустимим» – зазначають у НКРЕ.

 Ось вам наочний приклад «регулювання» – коли діють не чіткі і єдині для усіх правила, а, першочергово, політичні розрахунки. Бо, якщо відверто, аби дійти до економічно обґрунтованих, тарифи населенню довелося б підняти на усе – і на електроенергію, і на водопостачання, що за умови мізерних надходжень громадян не вигідно жодній владі.

 Нам – десятки, на схід – сотні. Мільйонів…

Задля справедливості варто зазначити: з метою вирішення питання щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та на виконання положень ЗУ «Про державний бюджет України на 2013 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 167 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах…». Згідно з цією постановою, Львівщина на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, отримає 66,3 млн.грн. Але і тут свої «але». По-перше, не відомо, чи ці кошти таки надійдуть, і в якому розмірі «прийдуть» у Дрогобич. По-друге, чітко проглядається нечесний підхід у питанні розподілу цих субвенцій між різними областями країни. Для прикладу візьмемо 2012 рік. Тоді, згідно з різними уточненнями і поправками, місцеві бюджети України на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення загалом отримали 4 млрд.487млн.325 тис.грн. З них 1 млрд. 88 млн.91 тис.грн. «пішли» в міський бюджет Києва,  870 млн.151 тис.грн – у бюджет Донецької області, 478 млн.752 тис.грн. – у бюджет Дніпропетровської області,  403 млн. 651 тис.грн у бюджет Харківської області, і так далі. В той же час Львівщина отримала у понад десять разів менше коштів, ніж наприклад Донеччина – усього 75 млн.895 тис.грн.

Це – ще один приклад «регулювання» і відсутності чітких та однакових «правил гри»…

 Голову попелом не посипають

У всій цій економічно-політичній плутанині тішить лиш те, що наше підприємство, навіть за умов ручного регулювання економіки, справляється з покладеними на нього обов’язками – забезпечує своїх споживачів якісною водою. Крім того, завдяки чіткій та злагодженій, добре продуманій роботі вдалося досягнути можливості забезпечення жителів Стебника і Дрогобича водою цілодобово, – про що жителі сусіднього Борислава можуть лише мріяти…

А завдяки підписаній кілька років тому угоді про Співпрацю із світовим баком та кредиту в розмірі 24 млн.грн, підприємство поступово розвивається та модернізується. Переконатись у цьому журналісти мали змогу минулого тижня – під час виїзду на водозабір Гірне (Стрийський район). Неозброєним оком можна було зауважити разючі зміни. Так, на Гірному з’явились три сучасних насосних агрегати, модернізовано дві трансформаторні підстанції, облаштовано  також 2 нові розподільчі підстанції.. Крім того, на території прокладено 3 тис.м. кабельних комунікацій, встановлено диспетчеризацію та комп’ютерне управління усіма надважливими процесами, що зводить до мінімуму людський фактор і дозволяє в режимі он-лайн реагувати на виклики, вимоги і загрози. Зазначимо, зокрема на Гірне з кредитних коштів пішло 6,9 млн.грн. Решта – по інших об’єктах і водозаборах.

–   Наше завдання –забезпечити споживачів якісною водою. Для його виконання прикладаємо максимум зусиль, забезпечуючи надійність роботи технологічного обладнання, розвиваючи і модернізуючи підприємство, – зазначає директор КП «Дрогобичводоканал» Роман Шагала. – Єдине, чого б хотілося – щоб «правила гри» були чіткими і однаковими для усіх, щоб роботі стратегічного підприємства не заважали…

Отож, відкриваючи вдома кран, на хвильку замисліться – яка колосальна робота провадиться для того, щоб усі ми мали змогу постійно мати воду. І чи нормально – з моральної точки зору – «дурити» і «обкрадати» наше із вами спільне комунальне (наголошуємо: комунальне, а не приватне!) підприємство, застосовуючи різні магнітики, пускаючи воду цівочкою – аби лічильник «не крутив», і так далі… Але це – тема уже іншої розмови.

Марія КУЛЬЧИЦЬКА, «Вільне слово»

  1. Вільне словоВільне слово08-17-2013

    Влада уклала договори з людьми на безперебійне постачання води, тому коли води немає, влада повинна компенсувати усі свої невиконані зобов’язання.

Leave a Reply