Становлення реального самоврядування Дрогобича на конституційних засадах -2

Image001

Продовження. Початок тут.

Вибори 2010 року до Дрогобицької міської ради

в багатомандатному окрузі

У 2010 році 36 107 виборців з Дрогобича та Стебника обрали двадцять п’ять депутатів – представників політичних партій. Загальна кількість виборців на окрузі – 69 685 осіб. До міської ради пройшли представники одинадцяти партій (табл. 3). Загалом, за представників політичних партій, що пройшли до міської ради проголосувало 26 195 осіб. Участь в голосуванні взяли 36 107 чоловік. Проти всіх проголосували 2782 виборця.

Табл.3 Кількість голосів, які набрали списки партій, які пройшли до міської ради.

№ п/п

партія

кількість голосів за партійні списки

% до всіх виборців

1

Фронт Змін

5100

7,3%

2

Свобода

4935

7,1%

3

Пора

2649

3,8%

4

Батьківщина

2585

3,7%

5

Сильна Україна

2146

3,1%

6

Партія Регіонів

1811

2,6%

7

Удар

1647

2,4%

8

Наша Україна

1521

2,2%

9

НРУ

1343

1,9%

10

КУН

1264

1,8%

11

Захисників Вітчизни

1194

1,7%

У виборах у багатомандатному окрузі за партійні списки обраних депутатів проголосувала третина виборців — 37,5%. Не прийшли на вибори – 48,3%. Проголосували проти всіх – 4%, решта 10,2% за інші партії.

Найбільшу підтримку отримали представники партій «Фронт змін» та «Свобода»7,3% і 7,1% відповідно.

Такий рівень підтримки Фронту Змін і Свободи можна пояснити популярністю цих політичних сил на загальноукраїнському рівні і ця популярність була використана у виборчій кампанії 2010 року на виборах до міської ради Дрогобича, коли рекламувався політичний бренд, а не конкретні висуванці партій.

image014

Рис.3 Розподіл голосів виборців при голосуванні до Дрогобицької міської ради у багатомандатному окрузі.

image015

Це видно з простого порівняння: Фронт Змін за списками провів до міської ради – 5 депутатів, а мажоритарників – 3 депутати; Свобода – в багатомандатному окрузі виборола 5 депутатських мандатів, а в одномандатних округах – жодного переможця.

Довіра виборців до решти політичних партій – більш як удвічі нижча, ніж до лідерів партійних перегонів (табл.4), та нижча за протестний рівень електорату. Такий рівень довіри, а точніше недовіри мав би отримати серйозну політичну оцінку в первинних партійних осередках, але цього в Дрогобичі не сталося.

Табл.4 Депутати – списочники у Дрогобицькій міській раді

Партія

Кількість    депутатів

Прізвище

% виборців, що їх підтримали

Фронт змін

5

Бернадович

7,30%

Володимир Анатолійович

Карлова

Лариса Володимирівна

Мельник

Орест Стефанович

Николаїшин

Богдан Никифорович

Шевкенич

Андрій Іванович

Свобода

5

Білоган

7,10%

Володимир Євгенович

Котула

Володимир Михайлович

Петруняк

Михайло Романович

Скрипух

Олег Тарасович

Хрущ

Олег Васильович

не підтримую жодного

4,00%

Пора

3

Кулина

3,80%

Володимир Романович

Походжай

Микола Михайлович

Сушко

Петро Ярославович

Батьківщина

2

Ваврин

3,70%

Михайло Васильович

Лужецький

Михайло Петрович

Сильна Україна

2

Красногурський

3,10%

Богдан Миронович

Лешко

Олег Михайлович

Партія Регіонів

 

Гориславський

2,60%

2

Сергій Орестович

 

Федак

 

Степан Володимирович

Удар

2

Пудлик

2,40%

Ігор Павлович

Суда

Петро Станіславович

Наша Україна

1

Іванців

2,20%

Богдан Михайлович

Народний Рух

1

Курчик

1,90%

Роман Михайлович

КУН

1

Метик

1,80%

Тарас Михайлович

Захисників Вітчизни

1

Лепкий

1,80%

Іван Іванович

Представник Конгресу Українських Націоналістів, партії, що набрала всього 1,8% голосів- Тарас Метик, рекомендується міським головою і обирається на посаду секретаря. За цю партію проголосували вісімнадцять осіб з тисячі виборців і вона делегує свого представника на другу по значимості посаду у міському самоврядуванні.

Відсутність критичного ставлення до “здобутків” партії в очах територіальної громади призводить до того, що Тараса Метика висувають, при такому рівні довіри до присвоєння звання Почесного громадянина Дрогобицького району, а голова обласного проводу КУН Тарас Гентош у 2012 році кандидує до Верховної Ради України всупереч ідеї об’єднання опозиції і отримує підтримку на рівні одного відсотка, що практично дорівнює підтримці кандидата від Комуністичної партії – вчительки з Борислава. Можна зробити висновок, що поняття політичної відповідальності перед територіальною громадою Конгресу Українських Націоналістів не знайоме, як і не знайоме для решти партійних осередків.

Чинне виборче законодавство дозволяє одній і тій же особі одночасне балотування до міської ради по одномандатному мажоритарному та багатомандатному в списку партії округах. Виборці голосують за список з популярними, харизматичними кандидатами, які є на чолі списку і за тих же кандидатів в мажоритарних округах, а отримують депутатами від партій в багатомандатному окрузі інших осіб, за яких, можливо, вони б і не голосували. Чи можна таких списочників назвати представниками від територіальної громади? На нашу думку – складно. Нам можуть заперечити, що виборець має опрацювати весь список і розібратись зі всіма кандидатами. Практика показує, що виборець, як правило, орієнтується на бренд і на першу п’ятірку. Депутати, які перемогли на одномандатних округах і вибули з партійних списків зв’язку з перемогою на мажоритарних округах і поступилися місцем в списку іншим особам: партія “Сильна Україна” – 2 особи: Орест Скірко, Валерій Скотний; партія “Удар”- 1 особа: Володимир Ямельницький; партія “Фронт Змін” 2 особи: Ростислав Росоха, Юрій Яцків.

Представництво партій у Дрогобицькій міській раді

До Дрогобицької міської ради обрані представники шістнадцяти партій. Як бачимо з графіка (рис. 4), найбільше депутатів, по вісім осіб мають партії «Сильна Україна» та «Фронт Змін». Співвідношення мажоритарників до списочників (табл. 6) показує, що три партії – «Свобода», «Партія Регіонів», «Народний Рух України» максимально використали партійні бренди для проходження в міську раду, 100% депутатів від цих партій пройшли за їх списками. Половину і більше депутатів за списками провели партії «Фронт Змін», «Пора», «Батьківщина», «Удар», «КУН». Найменше за партійними списками – 25% провели «Сильна Україна» та «Наша Україна».

image017

Рис. 4 Розподіл п’ятдесяти депутатських місць в міський раді за партіями

№ п/п

Партія

загальна кількість

мажоритарники

списки

% списочників

1

Сильна Україна

8

6

2

25%

2

Фронт Змін

8

3

5

63%

3

Пора

5

2

3

60%

4

Свобода

5

0

5

100%

5

Батьківщина

4

2

2

50%

6

Наша Україна

4

3

1

25%

7

Захисників Вітчизни

3

2

1

33%

8

Удар

3

1

2

67%

9

КУН

2

1

1

50%

10

Партія Регіонів

2

0

2

100%

11

Народний Рух України

1

0

1

100%

12

Партія промисловці та підприємців

1

1

0

0%

13

Українська Народна Партія

1

1

0

0%

14

УНА

1

1

0

0%

15

Український Народно-Демократичний Союз

1

1

0

0%

16

ХДС

1

1

0

0%

 

Всього:

50

25

25

50%

Табл. 6 Представництво партій у Дрогобицькій міській раді

image018
Регламент Дрогобицької міської ради дозволяє створення депутатських фракцій, починаючи з двох депутатів. Чотири партії в яких чисельність – дві особи і більше не зробили цього. Це «Сильна Україна» – 8 депутатів, «Удар» – 3 депутати, «Партія Захисників Вітчизни» – 3 депутати, «Конгрес Українських Націоналістів» – 2 депутати. У фракцію «Батьківщини» ввійшли лише два депутати з чотирьох обраних. Лише дві фракції з десяти «Пора» і «Батьківщина» до вересня 2013 року організовано прозвітували перед виборцями.

Коли Верховною Радою України у 2010 році приймався новий закон про вибори з висуненням кандидатів від партій, а не від трудових колективів та громадських організацій, та вводилося поняття виборів за багатомандатними округами. Його автори пояснювали це тим, що хотіли підвищити роль політичних партій та структурувати політичне життя країни. Як бачимо, роль партій у формуванні та діяльності представницьких органів місцевого самоврядування є на дуже низькому рівні.

Дрогобицька територіальна громада не довіряє партіям на місцевому рів-ні. Партійні осередки відірвані від громади, не активні, не приймають участь у житті міста, не впливають на владу. Критерії відбору та висунення кандидатів у депутати партійними організаціями для громади міста є непрозорими, не демократичними, переслідують вузькопартійні та подекуди корисливі цілі. Дрогобичани не вірять політикам, тому кількість осіб, що проголосували проти всіх, вище ніж за представників дев’яти з одинадцяти партій, що увійшли до міської ради. В свою чергу депутати не відчувають залежності від політичних сил, що їх висунули. Це свідчить про системну кризу політичного життя в нашому місті.
image019

Вибори 2010 року міського голови Дрогобича

У 2010 році міським головою Дрогобича обрано Олексія Радзієвського. У виборах міського голови взяло участь 36 111 виборців із загальної кількості у 69 865 осіб. На дільниці прийшли і проголосували 51,7% виборців. У бюлетені внесено сім кандидатів: Олексій Радзієвський, Богдан Мозоль, Микола Походжай, Олег Хрущ, Микола Гук, Богдан Іванців, Сергій Гориславський. Переміг на виборах колишній перший секретар міському комуністичної партії, колишній голова Львівського обласної організації Партії Регіонів, колишній народний депутат від ПР Олексій Радзієвський, який вже виконував обов’язки мера Дрогобича з 1998-2002 року, і якому в кінці каденції депутатами була висловлена недовіра і розпочата процедура усунення.

Табл.5 Результати голосування на виборах міського голови Дрогобича в 2010 році.

Прізвище

К-сть голосів

% до виборців

% до голосувавших

Радзієвський

12064

17,30%

33,40%

Мозоль

9501

13,60%

26,30%

Походжай

3206

4,60%

8,90%

Хрущ

2892

4,10%

8,00%

проти всіх

2452

3,50%

6,80%

Гук

2307

3,30%

6,40%

Іванців

1728

2,50%

4,80%

Гориславський

1029

1,50%

2,80%

Демократичні сили спробували об’єднати політиків з метою висунення єдиного кандидата. Напередодні виборчої кампанії цьому було присвячене розширене засідання Координаційної ради блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини, дії Комітету опору диктатурі, представників громадськості. Але так не сталося.

Від опозиційних партій було висунуто кандидатами сім кандидатів. Два кандидати Михайло Ваврин та Петро Суда зняли свої кандидатури перед голосуванням. Такі маневри можуть свідчити по несерйозність намірів і бажання отримати особисті дивіденди від зняття своєї кандидатури. Це дезорієнтує виборців, різко знижує довіру до кандидатів, знеохочує йти на виборчі дільниці. Про завищену самооцінку говорить факт, що опозиційні кандидати Походжай, Хрущ, Гук, Іванців разом набрали 10133 голосів, що трохи більше ніж набрав кандидат на другій сходинці Богдан Мозоль – 9501 голос, і значно менше , ніж Олексій Радзієвський -12064 голоси.

image016
Далі буде

  1. скептикскептик09-20-2013

    //// а є та громада?

Leave a Reply