У Дрогобичі є вулиця Осьмомисла. На ній, зокрема, розташований Будинок учителя. А що ми знаємо про цю людину?

Osmomysl

Минулого тижня провів експеримент: встав у Дрогобичі біля Будинку вчителя на вулиці Ярослава Осмомисла й запитав, хто цей великий діяч. З десяти дрогобичан ніхто не дав жодної відповіді…
Першого жовтня 1187 року помер галицький князь Ярослав Осмомисл, який поширив кордони Галицької держави аж до гирла Дунаю.
Ярослав І Володимиркович Осмомисл (1130 – 1187) був князем галицьким у 1153 – 1187 роках.
Він у 1153 році успадкував Галич по смерті батька, князя Володимирка Володаревича, засновника галицької держави. Як і батько, був змушений захищати незалежність Галичини від київських князів.
Невдовзі по смерті Володимирка киівський князь Ізяслав ІІ напав на Галичину. Вирішальна битва відбулась 17 лютого 1154 р. над Серетом, під стінами Теребовлі. Перемогу в битві здобули галичани: союзники Ізяслава, зокрема володимирський князь Святополк Мстиславич, втекли з поля бою, галичани відійшли назад до Теребовлі, а сам Ізяслав залишився з невеликою дружиною на полі бою. Проте Ізяслав хитрістю виманив частину галицького війська з міста і несподіваною атакою захопив багатьох в полон. Зрештою, Ізяслав наказав стратити полонених, а сам відступив до Києва.
Ось як описує події Повість минулих літ:
“І зступилися полки, і була січа люта, і билися вони од полудня до вечора, і настало серед них замішання, і не знали вони, котрі побідили: Ізяслав гонив галичан, а брати його повтікали. Бо тоді побіг Святополк [Мстиславич], володимирський князь, а вслід за ним і Володимир Мстиславич, і Мстислав Ізяславич. Ізяслав же тут і став на бойовищі на ніч, а галичани вбігли тоді в город свій Теребовль. Ізяслав бо захопив галицьких мужів, а галичани захопили Ізяславових у розвідці. І зостався Ізяслав з невеликою дружиною на бойовищі, і поставив він стяги галицькі, і пішли галичани під свої стяги, і захопили [вої Ізяслава] безліч колодників. На ту ж ніч, убоявшись, що він зостався був із малою дружиною на бойовищі, Ізяслав сказав: “Аби не зібралися вони на нас із города”,— бо колодників було більше, ніж його дружини. І побачив він многе-множество пов’язаних колодників-галичан, і тоді повелів рубати їх, а ліпших мужів із собою забрав. А на другий день Ізяслав же Мстиславич пішов у Київ, до себе додому, тому що брати його і дружина його розбіглися були. Був же плач великий по всій землі Галицькій”.
Після смерті Ізяслава II (1154) наступило замирення між Галичем і Києвом (за винятком 1158-1161 рр. за Ізяслава III).
Літопис вперше згадує Осмомисла 1150 роком у зв’язку з одруженням з Ольгою, дочкою князя Юрія I Довгорукого. Названий в “Слові о полку Ігоревім” — Осмомислом (що має вісім смислів, тобто розумний, мудрий).
Ярослав I Осмомисл поширив територію свого князівства, приєднавши землі між Дністром і Карпатами, пониззя Дунаю. Він мав велике військо, при допомозі якого став одним з наймогутніших князів на Русі. Про це згадує автор “Слова о полку Ігоревім”:
“… підпер гори Угорські своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу, зачинив ворота Дунаєві”.
Ярослав Осмомисл, зійшовши на престол, усвідомлював небезпеку, що чаїлася у Берладській землі. Особливо з огляду на переховування там Івана Берладника, який вже давно зазіхав на галицький трон. Прагнучи перекрити шлях з Берладської землі на Галич, Ярослав Осмомисл вже 1153 р. закладає городище Черн. 1159 року Іван Берладник з 6-тисячним військом лавців та берладників обложив головне місто Галицького Пониззя — Ушицю, але зазнав нищівної поразки. Цією перемогою Ярослав Осмомисл розпочав підкорення бунтівної Берладщини.
Ярослав Осмомисл утримував добрі зв’язки з суздальським князем Юрієм I Довгоруким, разом з іншими князями брав участь у походах проти половців. Відгомоном цієї боротьби було “Слово о полку Ігоревім”. З іншими сусідами, Польщею і Угорщиною, Ярослав Осмомисл утримував мирні відносини, як також з Візантією та цісарем Фрідріхом І Барбароссою.
За Ярослава I Осмомисла розбудовано і укріплено багато галицьких міст, його заходами у 1153-1157 рр. збудовано у Галичі Успенський собор.
На внутрішньому відтинку спочатку Ярослав Осмомисл пробував жити в згоді з боярами, вони йому допомагали під час війни з Ізяславом Мстиславичем, але, розбагатівши від торгівлі, боярство перетворилося на родову аристократію з військовими дружинами і почало втручатися у державні й приватні справи князя. 1172 р. Ярослав Осмомисл покинув свою дружину Ольгу Юріївну і взяв нешлюбну жінку, боярську дочку Настасію з Чагрів. Бояри спротивилися і примусили князя повернути Ольгу, а Настасію спалили як чарівницю. Також бояри спротивилися останній волі Ярослава Осмомисла: при смерті він бажав поділити галицьке князівство між синами, призначаючи Олегові Галич, а Перемишль – Володимирові. Бояри прогнали Олега.
Мудрою політикою за 35-річного князювання Ярослав Осмомисл створив могутню державу, з якою рахувалися всі його сусіди.
Похований в Успенському соборі в Галичі. 1937 р. під час розкопок в Галичі археолог Ярослав Пастернак виявив саркофаг з залишками Ярослава Осмомисла. Проте, в вересні 1939 р. розпочалась Друга світова війна, і Галичину захопили війська СРСР. Останки Ярослава Осмомисла були заховані від загарбників в крипті собору святого Юра у Львові, а сам Ярослав Пастернак емігрував до Канади, де помер 1969 р. Знову віднайдені останки Ярослава Осмомисла були лише 1991 р. під час розкопок в крипті після повернення храму УГКЦ. 1995 р. була здійснена реконструкція портрета Ярослава Осмомисла.

Анатолій ВЛАСЮК, Тустань

  1. Цибульник зі СтрийськоїЦибульник зі Стрийської10-07-2013

    Дякую пане Анатолію. До свого сорому, теж нічого не знав про князя. Воно так виглядає, що ніби всі і патріоти свого краю, а як копнути глибше, то пустопорожні балачки і повне незнання історії свого краю.

  2. питанняпитання10-07-2013

    Пане Власюк, а ким була Юлія Тимошенко?

  3. Большой "член" КПССБольшой "член" КПСС10-08-2013

    ххviii СЬЕЗД КОММУНИСТИЧЕСКОЙ ПАРТИИИ СОВЕТСКОГО СОЮЗА
    2-13 июля 1990 года
    Стенографическтий отчет
    Москва
    Издательство
    политической литературы
    ——————————–
    Членам Секретариата после вечернего заседания собраться в зале, у стола Секретариата.
    “Уважаемый Президиум! Убедительно просим поздравить с 30-летием товарища Власюка Анатолия Васильевича, инструктора Дрогобычского райкома партии , пожелать ему здоровья, успехов сегодня , завтра, и всегда” (Аплодисменты”

  4. Вадим КилимникВадим Килимник03-09-2014

    Пан Власюк здурів! Як таке можна писати! Крім того він КГБіст ….

Leave a Reply