Інтерв’ю з депутатом обласної ради Володимиром Голобутовським

Holobutovskyj

Володимир Голобутовський: «Я би просив громаду бути більш активною, відвідувати громадські слухання, висловлювати своє бачення шляхів подолання ситуації, що склалася у місті»

Депутат Львівської обласної ради Володимир Голобутовський – людина впливова не лише в Бориславі. Він приніс чи не вирішальну лепту в прихід нинішньої команди до влади у місті нафтовиків і продовжує відігравати значну роль у її діяльності. Мій співрозмовник – людина зайнята, а тому доводилося декілька разів відкладати інтерв’ю, тому що Володимир Голобутовський розв’язував у Львові питання, які стосуються Борислава. Та й під час розмови у його громадській приймальні раз за разом приходили люди зі своїми наболілими питаннями.

– Пане Володимире, давайте, насамперед поговоримо про таке. Чому Ви пішли в політику? Ви ж успішний підприємець. Захотіли стати депутатом обласної ради? Тепер Ви стали помічником народного депутата. Я так розумію, що набираєте обертів. Навіщо це Вам, якщо маєте нормальний бізнес? Чи, навпаки, політика служить прикриттям цього бізнесу?

– На даний час вже пізно про це говорити, адже пройшло три роки, відколи я отримав високу довіру бориславців представляти інтереси нашого міста на обласному рівні. Детально вивчивши ситуацію та поглибившись у вирішення першочергових проблем, якими стурбовані мешканці нашого міста, я зрозумів, що одного мого бажання та прагнення допомогти змінити щось є замало. Адже на вирішення тих чи інших проблем впливає занадто багато факторів, в тому числі і людські, які, на жаль, непідвладні та не підконтрольні для депутата обласної ради, і розуміючи це, я задаю собі це запитання: «Навіщо мені це все було потрібно? Чому я пішов в політику?». Можу відверто запевнити, що мав на меті єдину ціль: принести користь місту і свої знання та досвід вкласти в розвиток Борислава. Як підприємець, я досягнув певного результату. Тому я часто бачив, що можна зробити більше, що робиться не так, що багато проблем можна набагато швидше і простіше розв’язати. Будучи членом виконавчого комітету Бориславської міської ради, цікавився та спостерігав за роботою депутатських корпусів двох попередніх скликань та звертав свою увагу на те, що проблеми міста не вирішувались належним чином, а в деякій мірі певний період часу вони просто замовчувались. У мене було своє бачення та прагнення допомогти у вирішенні тих чи інших проблем. Тому я пішов на вибори, брав участь у формуванні цієї команди, підбирали та запрошували кандидатами у депутати людей, які чогось досягнули, мають тверезе мислення, є фахівцями в різних галузях, які хочуть змінити становище Борислава та життя бориславців на краще. Так формувалася наша команда. Що стосується питання, чи політика служить покриттям мого бізнесу, то скажу, що будучи депутатом, я не бачу нічого спільного між політикою та своїм бізнесом, ніколи не мав на меті поєднувати одне з іншим і не бачу, яким чином політика може захищати бізнес, скоріше навпаки – стаєш більш вразливий.

– Але не секрет, що зараз між депутатами і міським головою перебігла чорна кішка. Пішли з посад заступники, секретар міської ради, зараз збирається у відставку перший заступник — з різних причин. Був конфлікт голови з новим секретарем міської ради. Останній випадок: депутати проголосували за звільнення начальника відділу, а міський голова заявив, що не звільнятиме його. За ці три роки змінилося ставлення міського голови до депутатів і депутатів – до міського голови?

– Я вважаю, що це можливо і нормальне явище, адже слід розуміти суть обов’язків кожної сторони. Для прикладу: голова – це виконавча влада, депутати – представницька. Якою є роль депутата в суспільстві? Контролювати, регулювати правильність, доцільність прийняття тих чи інших рішень. Якщо прокуратура контролює законність прийняття рішень – чи правильно, за призначенням, скажімо, використані кошти чи прийняте рішення – то депутати розглядають, на що доцільніше та необхідніше використовувати кошти. Це контрольна функція депутата. Перш за все, обов’язком депутата є представлення інтересів громади. Дійсно, ми йшли однією командою і мали на меті розв’язати проблеми, шукати вихід з різних ситуацій разом. Чому так сталося, що в нас немає узгодженості з міським головою? Мабуть, тому, що голова має своє бачення вирішення певних проблем, в якому він переконаний, а депутати інше, тому й проходить дискусія і суперечки. У будь-якому випадку це не конфлікт. Але мені дуже хотілося б, щоб кожна зі сторін, як виконавча влада, так і депутатський корпус, вміли дослуховуватись один до одного, обговорювати, дискутувати, але в кінцевому результаті приймати одноголосне спільні рішення. На даний час я не хочу та й не можу думати про майбутні вибори, моя мета – гідно завершити цю каденцію для того, щоб можна було сміло дивитись людям в очі».

– Коли ваша команда йшла до влади, то обіцяла — принаймні в програмі міського голови це є — цілодобове водопостачання. Але зараз Борислав має найбільшу проблему саме з водою. Що можна тут зробити і як розв’язати цю проблему? Чи маєте пропозиції щодо виходу з такої непростої ситуації?

– Дійсно – найбільша і першочергова проблема, яку треба розв’язати в Бориславі, – це водопостачання. Якщо в крані нема води, то жодні культурно-масові, спортивні та інші заходи, які б не проводились в Бориславі, дають нульовий результат, адже кожній людині потрібні перш за все належні умови для життя. Людям набридло, що їхнє водопостачання залежить від погодніх умов чи інших технічних питань. Я неодноразово долучався до розв’язання цієї проблеми. Разом виїжджали, перекривали лінії, шукали, де «ліві» врізки, де вода витікає в ріку… і тому подібне. Я вважаю, що зробили все можливе, та, на жаль, цього недостатньо і це проблеми не вирішило. Насамперед потрібно обрати, яким шляхом ідемо, щоб вирішити проблему водопостачання. Сьогодні потрібно робити другий крок. Щоб вирішити проблему, потрібно знайти причину її виникнення. В чому основна проблема водоканалу? Нема коштів. Для того, щоб була вода, треба їх вкласти. Потрібно зробити водозабори, поміняти лінії, насоси на Рибнику – це великі витрати, яких місто не має можливості фінансувати. Тому в даній ситуації я бачу три виходи розв’язання цієї проблеми. Перший — це передача КП «Бориславводоканал» у концесію, тобто в довготривалу оренду. Державні мужі наші розуміли, що це є проблема – житлово-комунальне майно, тому і прийнятий Закон України «Про концесію». Відразу хочу роз’яснити, що собою являє це поняття та яка його процедура. Я вивчив це питання. Багато хто, не розглянувши детально закону, мають застереження, щоб не вийшло так, як з хімзаводом, фарфоровим заводами. Тому відразу хочу пояснити, що таке концесія. Нема жодного порівняння з приватизацією. Для прикладу: хімзавод, фарфоровий заводи були приватизовані шляхом викупу акцій. Люди, в яких був основний пакет акцій, стали власниками заводу і робили, що хотіли. На певному етапі їм було, напевне, простіше порізати та продати метал, ніж запустити завод. Якщо віддати в оренду, то є два зобов’язання. Це заплатити оренду і підтримувати підприємство в належному стані. А в Законі України «Про концесію» прописані всі дії, які має виконувати підприємство. Ця процедура не є простою, адже займає приблизно цілий рік. Перш за все, на сесії Бориславської міської ради повинно прийнятися рішення, що ми готові надати комунальне підприємство в концесію. У разі підтримання депутатським корпусом цього рішення здійснюється відповідно організаційно-технічна підготовка цього об’єкта до передачі. Що саме включає в себе організаційно-технічна підготовка? Це проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей, які є у складі такого об’єкта, впорядкування і відновлення технічної та будівельної документації щодо об’єкта, визначення вартості об’єкта шляхом здійснення незалежної оцінки та виділення земельної ділянки, закріпленої за даним комунальним підприємством.

Одночасно з організаційно-технічною підготовкою орган, який уповноважений управляти комунальним майном, готує проект конкурсної документації, що включає в себе: інструкцію для претендентів, а саме — інформацію і вимоги щодо порядку проведення конкурсу, розроблення та оформлення заявок і конкурсних пропозицій, інформацію щодо умов конкурсу, інформацію стосовно об’єкта концесії, що повинна міститися в заяві для надання згоди органу Антимонопольного комітету України на отримання об’єкта в концесію та інформацію про оголошення конкурсу.

Тоді відбувається погодження конкурсної документації між органом, уповноваженим управляти комунальним майном, з центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Після завершення даної підготовки об’єкта «Бориславводоканал» міська рада, затвердивши документацію, утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок роботи, оголошує конкурс, визначає розмір реєстраційного внеску для участі в конкурсі. Заявки на участь подаються протягом 60-ти днів з дня оголошення. Претенденти протягом 120-ти днів готують та подають конкурсній комісії пропозиції про виконання умов конкурсу. Звичайно, ця процедура не є легкою та швидкою, але водночас вона є цілком прозорою. Адже вивчивши всі матеріали кожного з учасників, комісія обирає більш прийнятну, цікаву, а саме головне – ефективну та обґрунтовану пропозицію одного із учасників. Я не знаю, скільки буде претендентів, тому що наше місто є дуже складне. Його не можна порівнювати з будь-яким іншим містом. Кажуть, для прикладу, в Стрию та інших містах цілодобово є вода. Але місто Стрий розташоване на рівнині, місто біля ріки, там немає перепадів висот, як у нас. Чи навіть взяти Мражницю і Губичі, різниця велика щодо умов подачі води. У нас місто велике за площею – 30 квадратних кілометрів. В землі маса труб – газових, нафтових тощо. Тому я думаю, що буде непросто підібрати інвестора, але цю можливість потрібно використати. Вивчаючи це питання, нещодавно мною був скерований депутатський запит в Департамент житлово-комунального господарства, в якому я просив надати інформацію, скільки водоканалів по Львівській області та в яких саме містах передані в концесію та яка вартість води по містах нашої області. Для прикладу, я побував у Новому Роздолі. Раніше в них були ті самі проблеми, що і в нас. Вода подавалась по годинах. Із 2006 року тамтешній водоканал взяли в концесію. Зараз люди не знають, що таке нема води. Згідно наданої мені інформації у Новому Роздолі вартість води на сьогоднішній день становить 2,57 грн., а водовідведення – 2,14 грн., тому загальна вартість – 5,71 грн. В Новояворівську ціна води – 3,23 грн., а водовідведення – 5,74 грн., разом – 8,97 грн. Як бачимо, досвід та практика передачі водоканалів в концесію мають успішний результат. Хоча я хотів би повторитись, що в кожному місті різні умови та можливості для втілення цілодобового водопостачання.

Другим варіантом є знайти інвестора для створення спільного підприємства, що також непросто.

Третій варіант – чекати на певні зміни, які, можливо, відбудуться в державі, і наша проблема буде почута та вихід з неї профінансований. Але я думаю, в нас немає часу чекати, бо якщо розраховувати на державні чи обласні кошти, то може пройти ще з десяток років. Було б непогано відновити рентну сплату не в державний, а в місцевий бюджет. Так було до 2004 року: «Укрнафта» сплачувала у наш місцевий бюджет великі кошти. Але це питання повинно розв’язуватись на законодавчому рівні, тобто внесенням змін у Податковий кодекс і з цього приводу мною було скеровано звернення в 2012 році, щоб зробити зміни в Податковому кодексі.

Звичайно, прийняти рішення щодо виходу із вкрай складної ситуації КП «Бориславводоканал» є ризикованим. Але тут я б просив громаду бути більш активною, відвідувати громадські слухання, висловлювати свою думку та бачення з подолання цієї ситуації.

Підготувала Надія Бориславська, газета «Нафтовик Борислава»

Від «Трускавецького вісника». З ініціативи обласного депутати Володимира Голобутовського на п’ятницю, 18 жовтня, заплановано виїзд бориславських та регіональних журналістів до Нового Роздолу, щоб вивчити досвід цього міста у справі позитивного досвіду концесії водоканалу. Нагадаємо, що каменем спотикання між Володимиром Голобутовським та мером Борислава Володимиром Фірманом є зокрема питання передачі бориславського водоканалу у концесію.

Трускавецький вісник

Leave a Reply