Як “провалити” відкриті списки для місцевих виборів

Byuleten Vybory

Старі політичні еліти віджили свій час не лише в Києві, а й у регіонах.
Для того щоб активісти, волонтери і реформатори прийшли до влади на місцях і змогли будувати нову Україну – потрібен закон про місцеві ‎вибори, який передбачатиме ‎відкриті списки для обласних та міських рад у великих містах, а також вибори мерів великих міст у два тури.

Саме це записано у Коаліційній угоді, і навіть передбачений дедлайн: закон має бути прийнятий до 30 червня.
Якщо, попри затягування і неприхований саботаж, новий закон ухвалять – Україна отримає нагоду протестувати відкриті списки для запровадження їх згодом на парламентських виборах.

Техніка саботажу виборчої реформи

З необхідністю якнайшвидше приймати закон про відкриті списки, на словах погоджуються депутати всіх коаліційних фракцій. Однак, побоюючись реформи, саботують напрацювання і ухвалення єдиного виборчого законопроекту, реєструючи кожен свій.
Перший законопроект за №2831, зареєстрований поспіхом низкою депутатів фракції “Батьківщина”, з’явився 13 травня. В ньому прописано, що усі депутати до обласних, районних і міських рад “обираються за відкритими виборчими списками”. Насправді ж описана модель є звичайнісінькою пропорційною системою із закритими списками.
В кулуарах парламенту говорять, що ще один законопроект готує до реєстрації голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич. За словами окремих народних депутатів та експертів, в ньому “відкритими списками” назвуть приховану мажоритарку.
Безумовно, такі “зміни” відкинуть виборчу систему на два кроки назад, замість поліпшення.
Разом з тим, вже більш ніж 3 місяці при Голові Верховної Ради під керівництвом нардепа Олександра Черненка працює група експертів, у тому числі Реанімаційного Пакету Реформ, яка пише текст законопроекту, що відповідатиме вимогам Коаліційної угоди та запитам громадянського суспільства, які сформувалися після Революції Гідності.
26 травня голова ВР Володимир Гройсман анонсував закінчення роботи експертної групи та передачу законопроекту “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” на розгляд профільного комітету.
Текст законопроекту, який може стати наріжним каменем реформи і першою спробою запровадити відкриті списки в Україні, 28 травня зареєстровано у Верховній Раді.
Кожний додатковий законопроект щодо місцевих виборів розпорошує голоси і без того неодностайних фракцій і слугуватиме “виправданням” в разі, якщо більшості за реформу не назбирають. Депутати мають зосередитися на дотриманні букви та духу Коаліційної Угоди, пам’ятаючи що “забезпечити справедливе представництво виборців у місцевих радах” неможливо, підміняючи відкриті списки закритими або прихованою мажоритаркою.

Зобов’язання Коаліції щодо реформи законодавства про місцеві вибори

Як мають працювати справжні відкриті списки на місцевих виборах?

Відкриті списки – можливість голосувати не лише за партію, а й за конкретного кандидата з її списку – запропонують для усіх обласних рад, а також для міськрад у містах з населенням більшим за 90 тисяч осіб (розмір найменшого обласного центру України – Ужгорода).
Кандидати у списках будуть розташовані в порядку, визначеному партією, але виборець має право віддати перевагу одному з кандидатів у рамках цього списку. Відповідно, номер кандидата в кінцевому списку партії визначатиметься кількістю отриманих ним голосів: спершу найпопулярніші, потім – решта із початкового списку. “Відкоригований” список партії потрапить до місцевої ради, якщо партія подолає 5% бар’єр.
Популярне питання: Як виглядатиме бюлетень на виборах із відкритими списками? Чи не перетвориться він на простирадло із прізвищами сотень кандидатів від кожної з партій?
Відповідь: Бюлетень на виборах із відкритими списками буде найкоротшим з усіх, які бачили українці. Проте, замість “галочки” чи “хрестика” в бюлетені слід буде ставити порядковий номер партії, а за бажанням – ще й порядковий номер кандидата у списку.

Списки кандидатів до міської чи обласної ради можна буде прочитати у відповідних книжечках, розташованих в кожній кабінці для голосування. Під час підрахунку голосів бюлетені розкладатимуть спочатку в стопки за партії, а потім кожну стопку окремо розділятимуть за підтриманих громадянами кандидатів зі списку.

Потенційний вигляд бюлетеня на виборах за пропорційною системою зі справжніми відкритими списками

Якщо ви помітите, що в день виборів на дільниці під кожним брендом партії пропонують вибір лише з одного кандидата, називаючи це “відкритими списками” – значить, реформа не відбулася, і насправді працює “прихована мажоритарка”. У такому випадку, голос, що його віддано за кандидата, одразу зарахується і за політичну партію, і в разі подолання нею 5% бар’єру номери кандидатів у списку вибудуються в порядку від найбільш до найменш підтриманого.
Проте, виборець так і не отримає можливість обирати серед кількох кандидатів від партії, а значить – знову проковтне пропозиції партійних босів.

Як обрати по мажоритарці чесних депутатів у селах, районах та малих містах?

Коаліційна угода передбачає збереження мажоритарної системи на виборах сільських та селищних рад. Експерти розглядають можливість її застосування також для районів та малих міст, з населенням меншим за 90 тисяч осіб.
Проте, дух Коаліційної угоди змушує шукати кращу форму мажоритарки, ніж звичайна одномандатна, яка себе повністю дискредитувала і, по суті, є дверима до влади для “грошових мішків”, гречкосіїв, місцевих феодалів та любителів адмінресурсу.
Досвід країн розвиненої демократії пропонує нам багатомандатну мажоритарку, за якої в кожному мажоритарному окрузі обирають не одного депутата, а кількох. Це дозволить потрапити в місцеві ради тим доброчесним кандидатам, які дуже часто займали друге місце за результатами підрахунку голосів в одномандатному окрузі.
Територія кожної громади буде поділена на округи. Виборець, як і раніше, зможе віддати свій голос лише за одного кандидата, проте до ради потрапить не перший за рейтингом, а перші двоє чи навіть п’ятеро, – відповідно до розміру округу та громади.
В результаті менша кількість голосів виборців буде втраченою, а політичні настрої кожного з округів будуть представлені значно краще.
У найгірших випадках, окрім потенційного “грошового мішка” чи “любителя адмінресурсу” шанс потрапити в раду отримають менш розкручені й більш демократичні кандидати. При цьому, вигляд бюлетеня та спосіб підрахунку голосів практично не відрізнятимуться від звичної усім одномандатної мажоритарки.

Два тури на виборах мерів: як скоротити зайві витрати

Вибори мерів міст із населенням більшим за 90 тисяч осіб, відповідно до Коаліційної угоди, повинні відбуватися у два тури. Таких міст в Україні близько 40, і близько 10 із них у цей час знаходяться під окупацією.
Щоб не витрачати кошти на другий тур там, де є значний розрив голосів між фаворитом виборів і рештою кандидатів за результатами першого туру, експерти пропонують другий тур не проводити, якщо розрив складе 15% і більше.

Кому вигідно затримувати оновлення ЦВК?

Лише в трьох із п’ятнадцяти членів ЦВК не завершився семирічний термін повноважень – Осадчук, Березюк та Діденко. В решти він сплив ще рік тому. Це неприпустима ситуація для країни, яка заявляє про свої євроінтеграційні наміри.
“Ручний” склад ЦВК не стали міняти напередодні минулорічних парламентських виборів – мовляв, щоб не зірвати голосування. Проте, не варто забувати, що головна задача для ручної ЦВК часів Януковича була “вправно” рахувати.
Затягування оновлення складу ЦВК може свідчити лише про те, що на місцевих виборах можуть знадобитися послуги “вправних рахівників”.
В Реанімаційного Пакету Реформ та прогресивної громадськості вже є кандидат до ЦВК – Євген Радченко, один з авторів нового законопроекту про місцеві вибори. Про що неодноразово заявляли експерти громадських середовищ з квітня 2014 року.
Страх допустити виборців до формування списку партії штовхає депутатів на реєстрацію законопроектів-імітаторів реформи.
Прихована мажоритарка та закриті списки – безумовно, вигідніші партіям, але не лише їм. Від цього виграють любителі адмінресурсу, місцеві феодали, корупціонери, “грошові мішки” та місцеві сепаратисти. Дбаючи про партійний інтерес, депутати мають задуматись – якому злу вони відкривають дорогу до влади, імітуючи реформу.
Верховна Рада не має права повторити минулорічну помилку – провалити виборчу реформу, сперечаючись навколо шести різних законопроектів.
Закон про справжні відкриті списки та оновлення ЦВК – це вимога суспільства та зобов’язання Коаліції. А також шанс на очищення місцевих представницьких органів, за який варто боротися.
До 30 червня – дня, коли згідно Коаліційної Угоди, має бути ухвалено новий закон про місцеві вибори – залишилось менше семи пленарних днів роботи парламенту.

Вадим Міський, Координатор експертних груп Реанімаційного Пакету Реформ, спеціально для УП

Leave a Reply