Об’єднання громад: як це відбувається на Львівщині

У Законі йдеться про те, що об’єднання територіальних громад має бути виключно добровільним, тобто відбуватися за згодою мешканців сіл та селищ, які прикріплюватимуть до адміністративних центрів. Відповідно до цього документа адміністративними центрами стануть населені пункти, які розташовані до інших сіл та селищ на відстані не більш як 20 кілометрів (дороги повинні бути з твердим покриттям), мають відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинуту інфраструктуру (зокрема, на території яких є загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеня, проживає не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку). У центрах будуть зосереджені заклади та установи, які надаватимуть адміністративні послуги мешканцям решти населених пунктів.

Також закон передбачає, що громади, які отримають статус об’єднаних, матимуть низку переваг над тими, які працюють за старою схемою. Серед переваг – фінансова спроможність (на рівень громад передадуть низку додаткових надходжень), перехід на прямі бюджетні відносини, можливість бути безпосереднім учасником проектів та програм міжнародної технічної допомоги. Також мешканці нових територіальних громад отримають кращий сервіс надання адміністративних послуг і зможуть розпоряджатися землями за межами населених пунктів.
Процес та принципи об’єднання описані у Методиці формування спроможних територіальних громад.
В. о. першого заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Ростислав Замлинський вважає, що відтягувати із впровадженням цієї реформи не варто, адже ситуація у місцевому самоврядуванні в Україні та на Львівщині зокрема є не надто сприятливою для продуктивної роботи. Він пояснив, що з 1991 року кількість мешканців у сільській місцевості в нашому регіоні зменшилась на понад 100 тисяч, але водночас кількість сільських рад збільшилась на 150. Крім того, 131 рада має менше 1 тисячі населення, а 186 рад сформовані на основі одного населеного пункту. 90% рад у Львівській області є фінансово неспроможними, а отже дотаційними. Коштів їм вистачає лише на виплату заробітної плати, оплату комунальних послуг, але вони не можуть вкладати власні гроші у розвиток. Тому влада вирішила реформувати систему місцевого самоврядування.
Ростислав Замлинський розповів про переваги, які громади нашої області отримають після об’єднання. Так, за попередніми підрахунками місцеві громади на Львівщині отримають понад 3 млрд грн відразу після об’єднання. Це у 5,2 рази більше, ніж теперішні сукупні доходи місцевих рад (сільських, селищних та міст районного значення). Стосовно земельного фонду – 193 тисячі гектарів – це той додатковий земельний ресурс, яким зможуть розпоряджатися громади.
«На прикладі Белзької територіальної громади, яка буде сформована у Сокальському районі, поясню про фінансову вигоду від об’єднання. Якщо на сьогодні доходи громади складають 172 гривні на особу, то у випадку реалізації проекту перспективного плану, доходи становитимуть майже 800 гривень на одну людину. Що стосується земельного ресурсу, то в межах Сокальського району додаткові землі, якими зможе розпоряджатися громада, мають площу майже 7 тисяч гектарів», – розповів Ростислав Замлинський.
За його словами, ті адміністративні функції, які надавали сільські голови (в перспективі вони будуть старостами), у них не забирають.
Заступник голови адміністрації розповів, що відповідно до Методики об’єднання на Львівщині мало б бути створено 42 територіальні громади. Однак Львівська область має багато особливостей, зокрема велику річкову мережу, розвинену дорожню та прикордонну інфраструктуру, а також найбільшу в Україні кількість населених пунктів. Він запевнив, що у березні на Львівщині на рівні обласної та районних адміністрацій були сформовані робочі групи та комісії, які працювали із місцевими громадами та представниками міністерств. Були проведені консультації із представниками районів та сіл і в результаті цих заходів розробники перспективного плану вирішили, що на Львівщині доцільно буде сформувати 140 територіальних громад.
«Найбільше громад пропонуємо створити в теперішніх Дрогобицькому та Яворівському районах – по 14 та 13, а найменше – у Буському та Жидачівському районах – по три громади. Найменша кількість мешканців буде в Золочівському районі – майже 3 тисячі, а найбільша – Дрогобицька громада – майже 78 тисяч мешканців», – пояснив Ростислав Замлинський.
За його словами, перспективний план має затвердити Кабінет Міністрів, і після цього розпочнеться процес добровільного об’єднання громад. Чиновник наголосив, що об’єднання має бути винятково добровільним і ті громади, які не захочуть змінювати свій статус, зможуть працювати так, як раніше.
«Наразі в області тривають громадські слухання проекту Перспективного плану об’єднання територіальних громад. Тому не виключено, що після обговорення кількість територіальних громад зміниться: якщо люди вирішать територіальних центрів має бути більше або менше, то так і буде. Навіть, коли проект буде відкоригований та затверджений Кабінетом міністрів, він залишиться проектом, адже громади самі прийматимуть рішення про об’єднання», – сказав заступник голови ОДА.
Зі слів чиновника бачимо, що реформа є дуже потрібною і буде ефективною, однак так вважають далеко не всі. Зокрема, депутат Львівської обласної ради, Голова ЛОО ВО «Свобода», докторант НУ «Львівська політехніка» Йосиф Ситник зазначив, що реформа місцевого самоврядування має право на існування та методи її впровадження є неприпустимими. За його словами, закон передбачає, що об’єднання територіальної громади обов’язково має бути добровільним, однак у цьому ж законі є розділ Перспективного плану, який влада використовує, як інструмент тиску на громади.
«Справа в тому, що ініціатива об’єднання пішла не з низу, – там не говорили про бажання об’єднатися, а зверху. Центральна влада малює карту, під яку намагається підлаштувати громади. Обговорення відбувається, але воно крутиться виключно навколо вже нав’язаної ідеї, яка запропонована зверху», – пояснив Йосиф Ситник.
Він додав, що Закон про об’єднання передбачає проведення у селах, селищах та містах обговорень цього процесу та навіть проведення референдумів з цього питання. Саме референдуми, на думку депутата, мають бути проведені в усіх населених пунктах і їх мешканці, як основні споживачі усіх послуг, мають вирішувати, чи готові відмовитись від їх отримання на місцях.
«Якщо люди відмовляються від того, що у селі, до прикладу, буде закрита початкова школа, не буде фінансуватися фельдшерсько-акушерський пункт, закриють бібліотеку чи клуб, то це має відбуватися у формі голосування, референдуму громади. Такі речі мають відбуватися через пряме голосування громадян. Волевиявлення не дуже важко провести, адже у нас в селах проживають небагато людей. Мешканців сіл та селищ можна зібрати у вихідний, після церкви, розповісти їм про усі ризики та плюси реформи і послухати їхню думку. Однак таких заходів у нас проведено дуже мало», – сказав Йосиф Ситник.
Ще одним ключовим моментом реформи місцевого самоврядування, на думку депутата, є те, що об’єднання мало б розпочинатися із самих реформаторів, тобто із президента, парламенту і уряду. Йосиф Ситник зазначив, що зменшення видатків на утримання центральних органів виконавчої влади в Україні покаже щирість та правдивість реформаторів в очах громадськості.
«Ніхто не каже, що реформа не потрібна, однак вона має відбуватися зверху вниз. Влада має показати приклад. Крім того, спочатку треба повернути громадам джерела наповнення бюджетів, не робити їх штучно бідними, а тоді вже пропонувати зміни», – вважає Йосиф Ситник.
«І це об’єднання, вкотре наголошую, дійсно, а не теоретично має бути добровільним. Можна провести його, застосовуючи «механізм успіху передового досвіду». Йдеться про те, що спочатку можуть об’єднатися кілька територіальних громад, які чогось досягнуть або покажуть погані результати через 3-5 років. Якщо іншим громадам сподобається досвід, то вони також об’єднаються. Якщо перші об’єднані громади не досягнуть успіху і громади почнуть занепадати, решту людей зроблять свої висновки», – сказав депутат.
Що зміни мали б розпочинатися із самих реформаторів, вважає і голова Жовківської районної ради Тадей Швай. Він розповів, що на Жовківщині підготовка до об’єднання територіальних громад триває уже рік, тож мешканці району проінформовані про реформу і мають свою власну думку про об’єднання.
У Жовківському районі є згода громади на створення 17 об’єднаних громад. За словами голови районної ради, пропозицію про створення на Жовківщині 17 громад надіслали президентові, парламенту і Кабінету міністрів.
«Вже після того, як ми відправили свої пропозиції до Києва, у Львівській обласній державній адміністрації разом із науковцями розробили Перспективний план об’єднання територіальних громад. Не порадившись ні з ким вони нарахували у Жовківському районі 7 рад. Окремі розрахунки проводила також районна державна адміністрація і вирішила, що в нас має бути 11 територіальних громад. Однак є закон, в якому чітко написано, що об’єднання має бути добровільним і ми будемо відстоювати думку громади», – сказав Тадей Швай.
Він додав, що місцеві громади мають різні думки стосовно реформи системи місцевого самоврядування. На думку Тадея Швая, серед людей немає єдності у цьому питанні, бо вони мало проінформовані, не знають на що очікувати після об’єднання територіальних громад. Також голова районної ради наголосив, що не можна впроваджувати змін у територіальній системі, доки не буде проведена адміністративна реформа.
«Якщо ми ідемо за прикладом Польщі, а саме так говорили президент та прем’єр, то у Польщі спершу провели адміністративну реформу, а через кілька років впровадили територіальну реформу. Звісно, у нас немає ні семи, ні навіть чотирьох років, бо триває війна, але проводити реформи у нас потрібно виважено, поступово, враховуючи думку людей», – сказав голова райради.
Про те, що мешканці Львівщини не можуть порозумітися у питанні об’єднання територіальних громад свідчить і остання сесія Львівської обласної ради. Депутати протягом кількох годин обговорювали Перспективний план об’єднання територіальних громад, однак зрештою відправили його на доопрацювання.
Більшість обласних обранців стверджують, що люди у їхніх округах не знають, що їм пропонують в межах реформи місцевого самоврядування, однак мають законне право бути проінформованими. Рішення обласної ради передбачає, що в селах, селищах та містах мають провести збори, на яких громада має висловити свою думку щодо об’єднання. Протоколи цих зборів керівники населених пунктів повинні до 12 червня надіслати у Львівську обласну раду.
У вівторок, 16 червня, відбудеться сесія облради, на якій можна буде побачити наскільки активно чиновники та депутати працювали із громадою і чи варто найближчим часом очікувати створення на Львівщині 42 об’єднаних територіальних громад.
Леся Бурбан, «Вголос»

Leave a Reply