Малий бізнес потребує підтримки, допомоги, розуміння(оновлено)

Над чим працюють, на що сподіваються, як виживають у сьогоднішніх нелегких умовах підприємці Дрогобиччини

14 квітня в Районному народному домі Дрогобича було спекотно. Представники малого і середнього бізнесу краю, а також керівники громадських організацій східної України зустрілись, аби обговорити проблеми і виклики, які сьогодні постають перед кожним підприємцем. Як протистояти корумпованим діям контролюючих органів, як посилити свої знання у нетрях нового Податкового кодексу, як навчитись об’єднуватись, з тим, щоб захистити себе та своїх партнерів? Ці питання виявились найболючішими та найактуальнішими, а, відтак, такими, що нагально потребують вирішення.

Власне, в місті Котермака ще у 2009 році шістнадцять громадських організацій підприємців Дрогобиччини об’єднались у Координаційну Раду. Нещодавно Рада відкрила свою громадську приймальню та запустила проект підтримки бізнесу «В єдності сила», який передбачає спільні дії для вирішення основних питань, які турбують кожного підприємця. Мету і шляхи реалізації цієї програми було озвучено на зборах головою Координаційної Ради громадських організацій підприємців Дрогобиччини Романом  Ковальчиним.  «Для боротьби за свої права необхідно об’єднуватись!», – також зазначив гість зборів народний депутат України Андрій Шкіль та пообіцяв сприяти тому, щоб програму громадських об’єднань підприємців для захисту своїх прав та інтересів популяризувати в Україні. Як і депутат обласної ради Михайло Задорожний, який також дав обіцянку вступити до програми захисту підприємців «В єдності сила» та поширювати її в районі. Хоча, думки звучали різні. До прикладу, підприємець з Трускавця Леся Дідик переконувала – кожен повинен стояти сам за себе. Мовляв, жодне об’єднання не зможе допомогти. Скільки людей – стільки й думок …

Щораз важче провадити власний бізнес

Відтак, була прийнята резолюція, якою учасники зборів засвідчили – умови, в яких працює сучасний бізнес, аж ніяк не сприяють його розвитку, а то й легітимному становищу. Про це також було написано й міському голові Дрогобича Олексієві Радзієвськоу у відкритому зверненні, прийнятому на тих же зборах. Дослівно: «…дуже важливим є щоденний діалог  влади з підприємцями, який на сьогодні є відсутнім. У виконавчому комітеті не представлений жодний представник громадських організацій підприємців. Не отримала належної реакції міського голови, а наразилась на  великий спротив чиновників виконавчої влади ініціатива підприємців щодо перегляду нормативної оцінки землі, які провели громадську  експертизу технічної документації  та показали  завищення її вартості в 2,5 рази. Підприємці, що ведуть діяльність на ринку по вул. Пилипа Орлика неодноразово пропонували владі, що вони хочуть  стати інвесторами у будівництві і облаштуванні даного ринку. Натомість влада не розглянувши цих пропозицій нав’язує стороннього інвестора, який побудує ринок і буде здавати облаштовані місця підприємцям в оренду. Такий підхід веде до погіршення фінансового стану підприємців ринку. Подібна ситуація з ринком по вул. Малий Ринок. Поряд з відсутністю діалогу з малим і середнім бізнесом влада посилює тиск на підприємців незгодних з високою оцінкою землі, ігнорує інтереси підприємців міста, посилює фіскальну складову наповнення бюджету, при формуванні бюджету не врахована думка представників бізнесу, що його і наповнюють, відсутні механізми залучення місцевих виробників та постачальників до закупівель за бюджетні кошти. Одночасно відсутня прозорість у видатках розпорядників бюджетних коштів, не оприлюднюються  деталізовано цілі і суми видатків, не вказуються їх отримувачі…» та ще ряд питань, на які підприємці Дрогобиччини попросили міську владу звернути увагу та належно відреагувати.

Про власний захист слід подбати самим

Збори підприємців минули, а проблеми залишились. То чи можна подолати їх, об’єднавшись? Що це за програма сприяння бізнесу «В єдності сила»?  На кого розрахований цей проект? Про це та інше – у розмові із заступником голови Координаційної Ради Володимиром Кондзьолкою.

- Володимире Мирославовичу, як виникла ідея створення та реалізації програми для підприємців?

- Варто почати з того, що у 2009 році у Дрогобичі було створено Координаційну раду, мета якої не лише координувати дії та розвивати бізнес, але й навчити підприємців захищатись від свавілля контролюючих органів. А ще – пояснити іншим верствам населення, якою є позиція підприємництва у тій чи іншій сфері життя, який тягар підприємець здатний нести на своїх плечах, а що може зруйнувати його бізнес. Чого вартий, до прикладу, Податковий майдан. В час, коли підприємці відстоювали свої права, максимум чиновницьких сил було кинуто на те, щоб переконати бюджетників та пенсіонерів, що підприємці неправі, мовляв, платити не хочуть, а це ж ваші зарплати, пенсії…

- То яким чином відбувається захист підприємців?

- Життя показало, що самим обговоренням проблем на засіданнях Ради нічого не вирішиш. Необхідні нові активні форми роботи. Ми запитали себе: “Як можемо себе захистити і скільки це коштуватиме ?”. Щоб організувати захист необхідно було винайняти офіс — громадську приймальню,- куди б зверталися підприємці за порадою та допомогою.

Чи можна наодинці боротись із бюрократією та корупцією? Звичайно, можна. Однак це вимагає немалої затрати часу, енергії та грошей. Не кожному бізнесменові під силу найняти дорогого кваліфікованого юриста. Дрібному підприємцеві – й поготів. Тож, проаналізувавши найгостріші та найактуальніші питання, ми побачили, що проблеми підприємців в переважній більшості є типовими.

Про що свідчить досвід

Досвід показав, що значна кількість перевірок розпочинає з порушенням законодавства: неправильно оформлені скерування та інші документи, відсутні посвідчення, перевищення повноважень контролерами і т.п.  Не секрет, що наше законодавство заплутане та громіздке. Безліч державних органів які мають право здійснювати перевірки підприємців. Ще й де-факто діє презумпція винуватості — контролер фіксує порушення, яке на думку перевіряючого має місце, а підприємець через різні інстанції має доводити що це не  порушення, і все  відповідає  чинному законодавству. Щоб підприємець довів, що не порушував закон, він має знати пожежні норми краще ніж інспектор пожежного нагляду, санітарні норми краще ніж лікар санепідемстанції, податкове законодавство краще ніж інспектор податкової інспекції і т.д. Практично це не можливо. Ось і виходить, якщо вирішувати проблему самостійно, то це можна зробити за рахунок суттєвого схуднення власного гаманця: або на хабар, або на юриста. Більшості дрібних підприємців приватно найняти юриста не по кишені, а ставати учасниками корупційних дій не хочеться. Тож, якщо ми знаємо, що проблеми підприємців є типовими, то розуміємо, що  їх можна систематизувати та виробити певний, так би мовити, універсальний, механізм дії та протидії. Відтак, виникла ідея започаткувати Програму сприяння підприємцям «В єдності сила».

- У чому  основна суть Програми «В єдності сила»? Чи передбачаються внески за участь у ній?

- Основна суть, можна сказати, основне завдання – самоорганізуватись. До програми плануємо залучити не лише підприємців, а й юристів, журналістів та інших фахівців. За членство у Програмі правимо символічну 1 гривню на день. Здавалося б смішні гроші. Однак, якщо в наших лавах буде понад 500 підприємців, то ми зможемо забезпечити повноцінне функціонування Громадської приймальні, роботу кількох юристів, дозволимо розгорнути інформаційну кампанію, мета якої – інформувати, застерігати підприємця, допомагати йому уникати ризиків тощо.

- Координаційна рада відкрила свою Громадську приймальню. Тут є й правники. Чиї інтереси та на яких умовах захищають юристи Громадської приймальні?

- Підприємців, звичайно ж.  Юрист Громадської приймальні виступає консультантом, а під час перевірки контролюючими органами підприємець має змогу залучити його як представника своїх інтересів, чи з заручитись його підтримкою під час складання позовної заяви у суд.

Поінформованість – понад усе

- Тобто, основний акцент робиться на юридичну допомогу?

- Юридична складова – одна із домінуючих. Однак не варто обходити увагою те, що участь в Програмі надає право відвідувати семінари, круглі столи, отримувати корисні методичні матеріали. Інформаційна політика нашого об’єднання – об’єктивна та оперативна. Ми розуміємо, що кожному з підприємців важливо вчасно дізнатись про законодавчі нововведення, особливо якщо вони напряму стосуються їх бізнесу. Доречно, щоб були роз’яснені нормативні документи. Важливо,  щоб людина бізнесу завжди була поінформована, так би мовити, йшла в ногу з часом.

Окрім того, між собою в учасників Програми діє система дисконтних знижок. Це доволі цікавий проект, коли один підприємець, закуповуючи певний товар, що його цікавить, у іншого, має при цьому немалу знижку.

- Як поставились ті ж таки контролюючі органи до ініціативи створення проекту «В єдності сила»?

- В рамках цього проекту між підприємцями та контролюючими органами підписано Меморандум, згідно якого визначено посадових осіб, які відповідають за співпрацю із представниками бізнесу. Це означає що звернення, лист, телефонний дзвінок від Громадської приймальні має в державному органі конкретного адресата, а не буде блукати від відділу до відділу. Позитивом цього документу є те, що інформація від влади до підприємців надходитиме через посадових осіб Програми і вони є відповідальними за її поширення серед учасників програми.

- Володимире Мирославовичу, в кількох словах, якою є основна мета проекту? Якою бачите його ціль?

- Прагнемо сформувати осередок підприємницького захисту! Як би пафосно це не звучало, та бізнес у сьогоднішній скрутний час потребує підтримки і захисту. Нам не потрібні вертикальні структури. Для спільних дій достатньо ради координаторів. Нам потрібна підтримка й розуміння громадськості. Ми співпрацюємо із Зарваницькою ініціативою. Хочемо, щоб осередок підприємницького захисту був у кожному місті України. Якщо чітко дотримуватись єдності поглядів і дій, то, переконаний, нам усе вдасться.

Марія Кульчицька

Джерело: газета “Вільне слово”

до міського голови Дрогобича

16 листопада 2010 року під час проведення підприємцями Дрогобича мітингу -протесту проти прийняття Податкового кодексу, Вами, міським головою,  було заявлено про повне розуміння та підтримку підприємців нашого міста. Зокрема  Ви сказали : “ Ми розуміємо що є потреба у підвищенні добробуту людей, але не за рахунок знищення малого бізнесу”.

Але всі ці добрі наміри залишились  деклараціями. За півроку від виборів ми не побачили реальних кроків міської влади направлених на співпрацю з представниками малого та середнього бізнесу, а  неодноразові наші звернення,  залишаються без відповідей

З першого січня цього року набув чинності  Податковий кодекс, який ускладнив ведення  бізнесу. З квітня 2011 року ввійшли в дію норми законодавства які ще більше погіршили умови підприємницької діяльності. Результатом таких дій є значне скорочення чисельності підприємців та найманих працівників, відхід у “тінь” тих хто не може нести таке високе податкове і пенсійне навантаження, при зменшенні доходу.  Це приводить до зростання кількості безробітних, зменшення наповнення бюджету.

В таких умовах дуже важливим є щоденний діалог  влади з підприємцями, який на сьогодні є відсутнім, а саме:

• у виконавчому комітеті не представлений жодний представник громадських організацій підприємців;
• при формуванні Громадської ради при міському голові,  були порушенні принципи громадянського   суспільства, свободи вибору керівника організації, що не сприяє діалогу громади і влади;
• не отримала належної реакції міського голови, а наразилась на  великий спротив чиновників виконавчої влади ініціатива підприємців щодо перегляду нормативної оцінки землі, які провели громадську  експертизу технічної документації  та показали  завищення її вартості в 2,5 рази;
• підприємці, що ведуть діяльність на ринку по вул. Пилипа Орлика неодноразово пропонували владі, що вони хочуть  стати інвесторами у будівництві і облаштуванні даного ринку. Натомість влада не розглянувши цих пропозицій нав’язує стороннього інвестора, який побудує ринок і буде здавати облаштовані місця підприємцям в оренду. Такий підхід веде до погіршення фінансового стану підприємців ринку. Подібна ситуація з ринком по вул. Малий Ринок.

Поряд з відсутністю діалогу з малим і середнім бізнесом влада посилює тиск на підприємців незгодних з високою оцінкою землі, ігнорує інтереси підприємців міста, посилює фіскальну складову наповнення бюджету, при формуванні бюджету не врахована думка представників бізнесу, що його і наповнюють, відсутні механізми залучення місцевих виробників та постачальників до закупівель за бюджетні кошти. Одночасно відсутня прозорість у видатках розпорядників бюджетних коштів, не оприлюднюються  деталізовано цілі і суми видатків, не вказуються їх отримувачі.

Ми   вимагаємо:

1. розпочати діалог з громадськими організаціями підприємців шляхом введення їх представника до складу виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, визнати роль Громадської ради при міському голові як повноважного і легітимного представника громади згідно чинного законодавства;
2. призупинити дію рішення міської ради про затвердження нормативної оцінки землі до завершення депутатського розслідування;
3. розглянути пропозиції підприємців щодо побудови, реконструкції та статусу дрогобицьких ринків,  і винести дане питання на засідання міської ради.

Звернення прийняте  на загальних  зборах підприємців 14 квітня  2011 року.

За  дорученням  зборів

голова координаційної ради

громадських організацій підприємців Дрогобиччини

Роман Ковальчин

Компанія tickets.ua вперше в Україні почала надавати послугу дійсно кардинально нового способу придбання квитків. Система дозволяє за 45 діб до відправлення потяга замовити ж/д квиток в будь-якому напрямі по Україні. Нова для українців послуга економить час і нерви. Квитки можна резервувати у будь-який час доби з будь-якої точки земної кулі, де є доступ до Інтернету. Крім того, людина завжди знає, чи є місця на потрібний йому потяг і навіть має можливість вибрати потрібне йому місце у вагоні. Крім того система дозволяє бронювати авіаквитки на всі рейси і напрямки. Тепер, для того щоб придбати авіаквиток незалежно від того, куди чи звідки Ви бажаєте летіти, Вам слід лише зайти на сайт компанії.

Дотримуючись докладної і зрозумілої покрокової інструкції, за кілька хвилин Ви придбаєте квиток на будь-який потяг або авіарейс. Ви отримуєте можливість самостійно вибрати рейси, маршрути, спланувати пересадки, уникаючи нерідко неякісних послуг різних посередників. При цьому Вам більше не треба оперувати готівкою. До того ж Ви купуєте не паперові квитки, а електронні. Це електронна форма звичного паперового квитка, перевагами якого є не тільки економія часу при покупці, але і той факт, що такий квиток зберігається в електронному вигляді в базі даних перевізників, що виключає можливість його втрати, викрадення, або того що Ви просто його забудете в будинку або в готелі.

Електронний квиток всерйоз і надовго входить в наше життя.

В більшості перемогла партія влади – Партія регіонів. А на Заході галицький люд, в піку тріумфу ПР, стрункими шеренгами валив голосувати за Всеукраїнське об’єднання “Свобода”.

В результаті Україна вкотре різко поділилася – три галицькі області чітко забарвилися в кольори “Свободи”, решта – в кольори правлячої партії.

ВО “Свобода” зайняла непримириму позицію щодо президента та його політичної сили. У Львові не закінчуються хороводи між пам’ятниками Шевченка, Бандери та цвинтарями.

На кожній сесії міської та обласної ради приймаються відозви з незламними та рішучими вимогами відставки чи то прем’єр-міністра Азарова, чи міністра освіти Табачника, або ж міністра закордонних справ Грищенка. Невдовзі і районні ради тупатимуть ніжкою з вимогою відставки міністра оборони чи посла України де не-будь у Брунеї.

Про боротьбу за права української мови – то й говорити годі – це обов’язковий ритуал на кожній сесії всіх рівнів рад. Одним словом – боротьба іде не на життя, а на смерть.

Що головне – владі від того стає неймовірно лячно. До сліз. Чи сміху.

Однак, якщо приглянутися до всієї цієї веремії більш спокійно та уважно, то чомусь приходиш до доволі печальних висновків.

Щонайперше підозрілим видалася та легкість, з якою ВО “Свобода” перемогла на цих виборах. Вона отримала стільки місць у різного рівня радах, що й кандидатів на ці місця їй просто забракло. В хід пішли і пенсіонери і юні студентки. І все одно забракло.

Ні для кого не є таємницею, що електоральне поле для неї люб’язно зачистили від всіх можливих конкурентів на націонал-популістському полі “любі вороги” справжніх українських патріотів – Партія регіонів та представники президента у Західному регіоні – голови обласних державних адміністрацій.

Спершу цю технологію зачистки випробували у Тернопільській області під час позачергових місцевих виборів. Домінуючий до того у обласній раді місцевий БЮТ був шляхом махінацій усунутий від участі у виборах. І ВО “Свобода” з тріумфом “виграла” вибори.

При цьому патріотичні галичани, звичайно ж, щиро, масово й довірливо голосували “за своїх, за націоналістів”.

Така психологічна особливість галичан була усвідомлена і у Києві (читай Донецьку), і, що головне, у Москві. А тому розумні люди там пригадали стару як світ мудрість – “якщо ти не можеш справитися з пиятикою, то краще її очолити”.

Якщо перекласти на мову галичан – “якщо ти не можеш подолати патріотизм/націоналізм галичан, то для того, щоб добитись свого мусиш очолити націоналістичний рух в Галичині”. Що й було зроблено.

Ця технологія стара як світ – ще хитромудрий Одіссей підкинув у Трою свого дерев’яного коня, на якого купилися на свою голову троянці. І Троя впала.

Єдиний спосіб “взяти” галицьку Трою – це заслати до неї гіпернаціоналістичного троянського коника. Що й було зроблено під час останніх місцевих виборів, коли галичанам підсунули рятівника українськості, нації та держави ВО “Свободу”. І прийшла свобода…

Дезорієнтація оглушеного цинізмом влади та її таємного союзника ВО “Свобода” галицького люду теж була однією з важливих цілей цієї масштабної спецоперації.

Підкупом та підступом (а також завдяки нерозбірливій кадровій політиці лідерки БЮТу) було створено клон БЮТу. Попри всю логіку та апелі самих бютівців українська юстиція визнала “справжнім” БЮТом у Львові та Львівській області тільки клон, який був строго підпорядкований правлячому режиму.

Так було повністю розчищене електоральне поле для ВО “Свобода”.

Але хто і навіщо здійснив цей блискучий проект?

Ймовірно, гравців тут було декілька. І крупних, і міноритарних.

Найкрупнішим гравцем тут, безперечно, є Росія. Дещо меншим, але набагато очевиднішим – ПР, президент Віктор Янукович. Нарешті вони отримали контроль над західним регіоном України.

Інструментом такого контролю і стала ВО “Свобода”, яку вони спільно привели до влади.

Звичайно, ніхто не схопив за руку цих “добрих помічників” та спонсорів ВО “Свободи”. Всі ресурси, якими вона диспонувала у численних виборчих кампаніях, це партійні внески її членів. Та й адміністративні рішення, які приймала влада чи чесні українські суди – це таємна допомога українських патріотів, що працюють в цих ворожих українству органах.

Та все це жарти. Насправді не важливо, через кого з високопоставлених регіоналів та іноземних груп впливу надходять кошти на такі масовані та коштовні кампанії, хто дає наказ масовано випускати на телеарени свободівців, хто давав вказівки судам та прокуратурі.

Ніяких відбитків пальців і не потрібно. Досить тверезого аналізу.

Навіщо Росії ВО “Свобода” у Галичині?

Насамперед, зберігається повна конфіденційність цієї форми російської присутності в регіоні. Ба більше – галичани самі обрали, і це правда, саме ВО “Свободу” як виразника своїх надій, хоча, насправді це був жест відчаю і протесту.

Зрештою, такі спроби творення крайньоправих і контрольованих чи то Києвом чи то Москвою українських націоналістичних організацій та партій були й до того. Починаючи з фальшивих загонів УПА, які тероризували населення, закінчуючи ультра-націоналістичними групами вже в часи Незалежності.

Однак вони були радше допоміжними інструментами, які використовувалися для дрібних провокацій. Натомість ВО “Свобода” використовується по-крупному. Це масштабний і розрахований на середньострокову перспективу проект.

Які ж завдання має виконати ВО “Свобода” в Україні та Галичині?

З огляду на те, що гіпернаціоналістична і, у окремих ідеологів ВО “Свобода”, націонал-соціалістична ідеологія ніколи масово не перетне ні Збруча, ні навіть Карпатський хребет і не запанує на Великій Україні, то “Свобода”, контролюючи Галичину, не дасть шансів появитися якомусь загальноукраїнському демократичному рухові, який мав би опанувати всією Україною.

Тим самим Галичина виключається з загальноукраїнського демократичного процесу. Тим самим домінування ВО “Свобода” у Галичині робить неможливою якусь майбутню Помаранчеву чи Фіолетову революцію.

Україну, завдяки “Свободі”, будуть утримувати в ідеологічній розколотості. Для деяких російських політиків закріплення цього ідеологічного розколу є тільки першим етапом до розколу країни.

З іншого боку, весь український національний рух, завдяки “Свободі”, буде зведений до крайніх націоналістичних, ксенофобських і навіть націонал-соціалістичних форм.

Його просто туди заганяють – що є прямою дискредитацією українського національного руху перед світовим співтовариством, яке все ж живе у 2011 році, а не у 1933.

На цьому тлі дискурс, який лунає з Києва, більш прийнятний для світу, ніж той, що чути зі Львова. Тому розмову вестимуть з Києвом, байдуже хто б там не був президентом.

Руками ВО “Свобода” вже майже зачищене політичне поле в Галичині. Сьогоднішнє, очолене свободівцями, керівництво місцевих рад знищило паростки зусиль перетворити органи самоврядування на точки опору пануючому режиму.

Натомість тепер ради виконують чи не чисто декоративні функції – покладання квітів, вінків та “стрясання воздухів” в обороні української мови.

На чиє замовлення це було зроблене. Очевидно, що на замовлення того, кому такі ефективні платформи опору не потрібні.

Ще одна мета, яка поставлена “Свободі” – це упокорення та застрашення єдиної структурованої та авторитетної сили, яка залишилася в Галичині після колапсу Помаранчевої мрії – Української греко-католицької церкви.

Не даремно перші удари свободівців прийшлися по Українському католицькому університеті. “Свобода” показала, що для неї УГКЦ не авторитет. Але це завдання вони виконали частково – все ж налякалися. Та ймовірно, що спроби закрити рота греко-католицьким інтелектуалам, як от Мирослав Маринович, та ієрархам, як от отець-ректор УКУ Борис Ґудзяк, продовжаться.

Це завдання укладається у більший проект творення “Русского мира” для якого УГКЦ є однією з найбільших перепон.

Наступне завдання, з яким чудово справляється “Свобода”, це завдання ізоляції України у цілому, і Західної України зокрема, від своїх безпосередніх сусідів, членів ЄС – Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії.

Для Росії надзвичайно важливо, щоб Україна у цілому, а особливо Західна Україна, не отримувала політичної підтримки в країнах, які були традиційними союзниками українського демократичного руху.

Згадаймо, як ціла Польща раптом стала помаранчевою, як 2004 року синьо-жовті знамена вивісив Варшавський університет.

Та за планами кремлівських ляльководів гасло “За вашу і нашу свободу” повинне бути витерте з свідомості і поляків, і угорців, і українців. А тому ВО “Свобода” періодично влаштовує і влаштовуватиме різного роду антиугорські, антипольські чи антисловацькі провокації.

Як от у спаленому гітлерівцями польському селі Ґута Пеняцька на Бродівщині. Ця мало знана у світі історія нагадує історії спалених нацистами французького Орадуру, чеського Лідице. Це зрозумілі цілому світові символи гітлерівських звірств.

Але свободівці чомусь з піною в роті не дають полякам вшанувати своїх замордованих, влаштовують контрмітинги саме у день цієї людської трагедії – так неначе це не нацисти, а українці спалили цих людей у костьолі.

А, може, і суть цієї провокації зводиться до того, щоб накинути саме українцям вину у спаленні заживо тих людей, щоб намертво прикувати українців до табору нацистських колаборантів?

Задаймося запитанням – кому це вигідно?

Або ж періодичний підпал автомобільних шин на дійсно контраверсійному пам’ятнику “віднайдення батьківщини угорцями” на Верецькому перевалі? Пам’ятник контраверсійний. Але як чудово він надається для антиугорських провокацій…

Свободівці, певна річ, – несвідомі виконавці чужої волі по ізоляції України від участі у великому європейському інтеграційному проекті. Тому й горять шини на цьому пам’ятному знаку.

Чи тільки Росія є головним гравцем? Зовсім ні. Паралельно з нею і в її інтересах діє й актуальна влада – вся президентська вертикаль та ПР. Однак їхні інтереси все ж відрізняються від інтересів РФ.

Щонайперше президентське оточення хоче забезпечити Віктору Януковичу гарантовану перемогу у наступних президентських виборах. Для того їм потрібно вивести у другий тур відверто непрохідного, бажано одіозного кандидата, якого він легко подолає. І таким кандидатом може стати Олег Тягнибок.

Подібну політичну технологію застосовував ще Леонід Кучма, коли страхав довірливих галичан Петром Симоненко. Тепер страхатимуть східняків “вирощеним” режимом націоналістом та русофобом Олегом Тягнибоком.

Але для того слід знову ж знищити інших можливих опонентів Януковича. І це не тільки Юлія Тимошенко, але й майже знищений Сергій Тігіпко та спритний Арсеній Яценюк.

Тому влада всіма силами “підтягуватиме” “Свободу” на виборах до Верховної Ради 2012 року до 8-10% голосів, щоб потім докинути на президентських виборах з свого адмінресурсу якихось 2-3% (бо ж Донбас теж за Тягнибока) і обійти і Тігіпка, і Яценюка і навіть Тимошенко. А там – чиста, і, головне, справді чесна перемога – Янукович forewer.

З іншого боку, повна дискредитація Західної України як кубла печерного націоналізму та ксенофобії дає шанси саме Києву, саме Януковичу стати респектабельним партнером для тієї ж Польщі чи Угорщини, і навіть для Брюсселя. Берлін та Париж вже давно у його кишені.

Таким чином перехоплюється політична ініціатива. Тим більше, що у Польщі, не без непрямої участі добродіїв зі Сходу, було приведено до влади досить лояльну до Росії владу, яка є добрим партнером для Януковича. Партнером під омофором Кремля.

Але у дечому інтереси Кремля і інтереси Києва все ж не співпадають. Президент Янукович хоче сам говорити з Заходом. Натомість Москва зацікавлена у повній ізоляції України за білоруським зразком.

Партії регіонів та президенту Януковичу навряд чи сподобається і російський план розколу країни, бо ж в такому випадку вони залишаються або повними васалами, або й зовсім непотрібними Росії. Що є для них небезпечним.

Хоча з іншого боку президент Янукович є заложником політики Росії. Вона сприяла його поверненню до влади і вона ж хоче мати над ним повний контроль. Так само як і з “Свободою”, яка жодним чином не може бути “свободною” від своїх російських патронів.

Джерело: Українська правда

• найрозумніший;
• найдивовижніший;
• наспортивніший;
• найтворчий;
• найгероїчніший.

У фінальну частину другого етапу номінації “Найдивовижніший” потрапила наша маленька Дрогобичанка Юлія Фиштик, як у п’ятирічному віці стала автором першої книжечки прозових мініатюр “Пригоди копієчки”. Лауреат Міжнародної премії ім. Вільгельма Магера (Німеччина), переможець літературного конкурсу дитячого журналу “Крилаті” (Київ), дипломант конкурсів ім. М. Утриска (перша премія) та Юних піаністів памяті Р. Савицького.

Навчається у СШ №10 м. Дрогобича, стиперндіат дрогобицького міського голови (2010-2011 роки).

Фінал третього етапу премії “Диво-Дитина-2011″ відбудеться 14 травня 2011 біля арки Дружби Народів в м.Київ.

У третій етап потраплять ті , хто за підсумками інтернет голосування + бали журі набере найбільше балів.

Правила Інтернет-голосування

зайдіть на сайт http://www.divo-dutuna.com/index17-17-nomination-2.html:

1)      В голосуванні можуть приймати участь всі відвідувачі сайту.
2)      Перед голосуванням необхідно ознайомитись з матеріалами учасників.
3)      Голосування здійснюється за 5-ти бальною шкалою.
4)       Дозволяється голосувати за кожного вподобаного учасника один раз в день.
5)      Голосування триватиме до 20 квітня 2011 (включно).

Як проголосувати?

Зверніть увагу на цифри під фото кожного учасника.
Висловіть свою думку про учасника, поставивши оцінку: від 1 до 5 балів.
Ваші голоси допоможуть визначити переможців!

Голосуй за свого!

За його словами, побудова сміттєпереробного заводу на території району включена в державну програму. Уже підписані угоди із Старосамбірською, Самбірською, Стрийською районними державними адміністраціями та Самбірською, Трускавецькою, Стебницькою міськими радами для того, щоб забезпечити роботу підприємства на повну потужність, а саме переробку 120 тисяч кубометрів побутових відходів щомісяця.

“Проблему сміттєзвалища намагалася вирішити як влада району, так і влада міста, починаючи з 90-х років. Проте маємо вже 20 років незалежності, а питання так і не зрушило з місця. Цього року великі інвестиції будуть вкладені в будівництво підприємства. Розпочнуться відповідні роботи вже в травні-червні цього року”, – наголосив Михайло Сендак. Разом з тим очільник району розповів, що ще ведуться деякі переговори. А для того, щоб будівництво сміттєпереробного заводу в районі було включено в державну програму, було багато зроблено, зокрема підібрано майданчик, погоджено з експертами, укладено договори та інше. Лише тоді відповідні офіційні документи були направлені в Кабінет Міністрів України, на основі яких комісія включила будівництво підприємства в державну програму.

Дійсно, розмови про будівництво сміттєпереробного заводу на Дрогобиччині ведуться вже двадцять років. Розпочинав говорити про це ще перший демократично обраний міський голова Дрогобича Мирослав Глубіш. За його словами, таке підприємство мали будувати американці. Мабуть, не було такого міського голови Дрогобича, який би не говорив про будівництво сміттєпереробного заводу. Особливо бурхливо ця проблема обговорювалась за часів Миколи Гука. Та й Олексій Радзієвський, тільки-но прийшовши до влади, відразу заговорив про це і навіть запросив китайців до співпраці.

До речі, як ви помітили, Дрогобич наразі не приєднався до сендаківської коаліції щодо запланованого на Дрогобиччині сміттєпереробного заводу. Михайло Сендак явно хоче показати, що він як представник Віктора Януковича на наших теренах керує парадом, відбираючи пальму першості в Олексія Радзієвського. Мабуть, насамперед амбіції не дозволять Радзієвському, аби сміттєпереробний завод було збудовано в якомусь селі Дрогобицького району, а не у власне Дрогобичі. Без дрогобицького сміття навряд чи це підприємство запрацює. Крім того, ми ще не знаємо, яким буде тиск на Олексія Радзієвського з боку провладних структур. З одного боку, він ніби позапартійний, а з іншого – не слухатися Партію регіонів у нинішніх умовах не можна, вийде собі дорожче. Поспішили приєднатися до коаліції керівники Стебницької міської ради. І хоча міський голова Стебника Василь Пецюх зазначив у телефонній розмові, що мова йде про протокол намірів, усе ж його крок, очевидно, не дуже сподобається Олексієві Радзієвському, адже дрогобичани завжди розглядали стебничан як своїх молодших братів.

Дивним виглядає на цьому тлі позиція трускавчан, які, що називається, здалися без бою. Адже не секрет, що й попередня, і нинішня влада вивозять сміття до Борислава, де теж планують збудувати сміттєпереробний завод. Тому бориславці наразі теж не приєдналися до сендаківської ідеї. А без бориславського сміття буде сутужно підприємству, яке має стати рентабельним. Михайло Сендак явно хоче утвердитись як регіональний лідер. Саме сміттєпереробний завод може об’єднати усіх, аби розв’язати цю наболілу проблему. Тоді роль Михайла Сендака як об’єднувача буде видна всім навіть неозброєним оком. Та й сам факт, що, мовляв, двадцять років лише говорили-балакали, а тут прийшов Сендак і розв’язав проблему, теж багато що значить. З іншого боку, Михайло Дмитрович розуміє, що посада голови Дрогобицької райдержадміністрації не є вічною для нього. Занадто багато сил, у тім числі й політичних, працюють проти нього.

Отож Янукович якщо й не вижене його, то просто Сендак може стати розмінною монетою в компромісах між кимось і кимось. Злі язики вже нині плещуть, що він старається заради себе, адже посада директора сміттєпереробного заводу може стати для нього пожиттєвою. Однак не будемо поспішати з висновками. Обпікшись на молоці, люди дмухають на зимну воду. Слова Сендака про початок будівництва сміттєпереробного заводу на теренах Дрогобицького району вселяють не оптимізм, а песимізм. Ми вже маємо проблему Брониці, де люди потерпають від екологічного лиха. Інформації про це достатньо, аби мешканці іншого села Дрогобицького району так легко погодилися на сміттєпереробний завод у себе під боком, як би їх не запевняли, що в них зі здоров’ям усе буде гаразд, а сільська рада матиме такі прибутки, які й не снились.

За великим рахунком, потрібно проведення сільського референдуму з цього питання. Така процедура не вигідна владі, але ті, хто дбає про селян, мали би цим зайнятися. І все ж сміттєпереробний завод на Дрогобиччині потрібен. Проте має бути не звичайне лобіювання чиїхось інтересів, а конкурс проектів, в обговоренні яких міг би взяти участь кожний мешканець нашого краю. Лише в результаті змагальності можна буде визначити, чий проект – американський, канадський, китайський, французький чи вітчизняний – кращий. Однак, схоже, ми не вписуємось у схеми політиканів…

Анатолій Власюк

На обговорення виноситься два питання:
1. Результати громадської експертизи нормативної оцінки землі в м. Дрогобичі.
2. Альтернативні способи збільшення надходжень до місцевого бюджету від земельного податку та оренди земельних ділянок.

До участі в круглому столі в запрошені: міський голова Дрогобича, керівники відповідних служб та відділів міської ради, депутати міської та обласної рад, керівництво ДПА у Львівській області, підприємці, лідери громадських організацій та політичних партій Дрогобиччини.

Оргкомітет

Зараз в УГКЦ чекають відповіді з Апостольської столиці. Як уже повідомлялося, потрібно отримати дві третини голосів, щоб бути обраним. За цією процедурою голосування відбувалися впродовж трьох днів чотири рази на день. Вибір зроблено на четвертий день голосування.

За правилами, обраний єпископ повинен надіслати власноручного листа до Римського Архиєрея для затвердження виборів. Після отримання затвердження він складе визнання віри й обітницю ревно виконувати свій уряд перед Синодом єпископів, а після проголошення його обрання буде проведено інтронізацію нового Глави УГКЦ згідно з приписами літургічних книг, після чого він отримає повні права на свій уряд, – пише «РІСУ».

Участь у роботі Виборчого Синоду взяло 40 єпископів з України та з-за кордону (Західної Європи, США, Канади, Бразилії, Аргентини та Австралії).

Інтронізація нового Глави УГКЦ відбудеться 27 березня, о 10.00, у Патріаршому cоборі Воскресіння Христового в Києві. На церемонію запрошено близько тисячі гостей. Це представники всіх єпархій та екзархатів УГКЦ, державної та місцевої влади, місцевих та міжнародних громадських організацій та різних конфесій і релігійних організацій.

Джерело: ZIK